Оявлятися у формі гострої недостатності (І-IV стадії за Killipp) І як різке загострення хронічної серцевої недостатності (хсн, І-ІІІ стадії, І-IV класи по nyha)
| Вид материала | Документы |
- Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги лікування пацієнтів з хронічної хворобою, 398.66kb.
- Дицини та соціального захисту населення, формування гуманістичного ставлення суспільства, 406.12kb.
- Тести з дисципліни «Маркетингові дослідження та аналіз інформації» Модульний контроль, 145.27kb.
- Академія медичних наук україни інститут кардіології ім. Акад. М. Д. Стражеска чабан, 532.57kb.
- Шпаргалки з цивільного права України, 1116.56kb.
- Укоопспілка львівська комерційна академія, 2534.12kb.
- Діабетична ретинопатія (ДР) мікроангіопатія судин сітківки ока у хворих на цукровий, 1083.23kb.
- М.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри Завідувач кафедри 200 р. Методичні, 253.1kb.
- "Нейроендокринні синдроми в гінекології", 212.29kb.
- Перемова, 6735.07kb.
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ НЕСТЕРОЇДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ (РЕВМОКСИКАМ, ДИКЛОБЕРЛ) НА ПЕРЕБІГ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ
Надточій Д.С., лікар - інтерн
Науковий керівник – доц. Винниченко Л.Б.
СумДУ, кафедра сімейної медицини з курсом ендокринології
Ревматичні захворювання (РЗ) в усьому світі розглядають як найбільш поширену патологію. Вони значно знижують рівень життя хворих, призводять до великих економічних збитків. Останнім часом на Україні група РЗ посідає перше місце за розповсюдженістю після ГРВІ. Лідерами серед них є ревматоїдний артрит (РА) та деформуючий остеоартроз. Враховуючи особливості перебігу РА, наслідком якого є виражена деформація суглобів з подальшою інвалідизацією хворих, вивчення особливостей перебігу та лікування даної патології є актуальним на сьогодні. Провідне місце серед медикаментозного лікування РА належить нестероїдним протизапальним препаратам (НПЗП), які призначають як з ціллю знеболювання так і з протизапальною. Дані літератури щодо ефективності їх дії протирічливі, що й спонукало до проведення даного дослідження.
Метою нашого дослідження було порівняти ефективність терапії НПЗП різних фармакологічних груп: ревмоксикаму (Мелоксикаму) та диклоберла (Диклофінак-натрій) у хворих на РА.
Матеріали і методи: У ревматологічному відділенні КЗСОКЛ обстежено і проліковано 30 хворих (19 жінок та 11 чоловіків, віком від 23 до 64 років) на РА, 1-2 ступінь активності, повільно-прогресуючий перебіг, суглобова форма, рентгенологічна стадія 1-2, функціональна недостатність 2. Тривалість захворювання від 6 місяців до 10 років. Хворі (хв.) із системними ураженнями в дослідження не включались. Серопозитивний варіант мали 11 хв, серонегативний -19 хв. Хворі були розподілені на дві співставні групи за віком, статтю, тривалістю хвороби. 1-а група пацієнтів отримувала ревмоксикам (Мелоксикам) курсом 7,5 мг/добу (І ст. Акт-ті) або 15 мг/добу (2-а ст. Акт-ті). Друга група пацієнтів приймала диклоберл (Диклофінак-натрій) дозою 150 мг/добу. Ефективність обох препаратів оцінювали на протязі 10 днів. Поряд із вищезазначеним лікуванням призначалися фізіотерапевтичні процедури. Оцінка ефективності лікування проводилася за даними клінічного обстеження пацієнтів, лабораторних даних
Результати: Протягом курсу лікування в 1-й групі: больовий синдром зменшився у 11 (73,3%) хв. на 6 добу лікування, ранкова скутість зникла або зменшилася у 9 (60%) хв. на 8 добу лікування; набряки зникли на 7-8 добу лікування у всіх15 хв., об’єм рухів у суглобах збільшився у 8 (53,3%) хв.., проба "стискування долонь і стоп" стала негативною у 10 (66,6%) хв., явища ексудації, гіперемії, гіпертермії зникли у 8 (53,3%) хв. Лабораторні показники: ШОЕ, лейкоцитоз знизились у 12 (80%) пацієнтів, рівні сіалових кислот, серомукоїду, СРП, фібриногена знизились у 10 (66,6%) хв., синовіальна рідина набула значень, близьких до нормальних у 9 (60%) хв., рентгенологічна картина змінилася в обсязі зникнення явищ запалення у 10 (66,6%) хв. В другій групі відбулися такі зміни: зменшення або зникнення больового синдрому - 9 (60%) хв. на 9 добу лікування, ранкова скутість зникла у 6 (40%) хв. на 10 добу лікування. Клінічні показники: набряки зникли на 9-10 добу від початку захворювання, об’єм рухів в суглобах збільшився у 6 (40%) хв., проба "стискання долоней та стоп" стала негативною у 6 (40%) хв., явища ексудації, гіперемії, гіпертермії зникли у 5 (33,3%) хв. Лабораторні показники: :лейкоцитоз, ШОЕ знизились у 9 (60%) хв., рівні сіалових кислот. серомукоїду, СРП, фібриногену знизились у 7 (46,6%) хв., синовіальна рідина набула нормальних показників у 7 (46,6%) хв., рентгенологічна картина мала позитивну динаміку у 9(60%) хв.
Висновки:
1. Ревмоксикам забезпечує швидке купірування болю та явищ запалення у хворих на РА.
2. Клінічна ефективність 10 - денного курсу лікування РА ревмоксикамом перевищує таку Диклофенаком-натрія
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОМБІНОВАНОГО ПРЕПАРАТУ «ОРНІСТАТ» У ХВОРИХ З ПЕПТИЧНИМИ ВИРАЗКАМИ ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ , ЩО АСОЦІЮЮТЬ З H. PYLORI
Панченко Н.В., лікар - інтерн
Науковий керівник – доц. Винниченко Л.Б.
СумДУ, кафедра сімейної медицини з курсом ендокринології
Пошук нових і ефективних засобів лікування захворювань, що асоціюють з інфекцією Helicobacter pylori (Н. Pylori) продовжують залишатися в колі уваги фармакологів і клініцистів. Це зумовлено в більшій мірі розвитком і зростанням стійкості (Н. Pylori) до антибактеріальних препаратів, що рекомендовані Маастрихтським консенсусом 3 (Флоренція, 2005). В сучасних умовах жодна із запропонованих схем терапії не дозволяє досягти 100% ерадикації. Тому вибір оптимальних ерадикаційних схем лікування продовжує залишатися досить актуальним. Успішна ерадикація не тільки суттєво зменшує частоту рецидивів і ускладнень виразкової хвороби, але й попереджує розвиток атрофії, кишкової метаплазії слизової оболонки (СО) травного каналу, раку шлунка, особливо у генетично схильних осіб.
Мета: Оцінити ефективність комбінованого препарату ”Орністат” у хворих з пептичними виразками шлунка (ПВШ) та дванадцятипалої кишки (ПВДПК), що асоціюють з Н. Pylori.
Матеріали і методи: Дослідження проводилось на базі терапевтичного відділення Роменської центральної лікарні Сумської області. Обстежено 21 хворий (6 жінок та 15 чоловіків), віком від 19 до 62 років, середній вік 357,5 роки. Серед обстежених 4 страждали на ПВШ і 17 на ПВДПК. Пацієнтам призначали комбінований препарат ”Орністат”, кожний блістер якого складався із 2-х таблеток по 500 мг кларитроміцину, 2-х табл. по 20 мг рабепразола і 2-х табл. по 500 мг орнідазолу. Кларитроміцин і орнідазол хворий приймав під час прийому їжі, рабепразол – за 20-30 хвилин до прийому їжі з інтервалом 12 годин на протязі 7 днів. Спостереження за хворими проводили на початку лікування, через 7днів, через 30днів після проведення курсу лікування. Оцінка ефективності лікування проводилася за допомогою: клінічних даних, даних ФЕГДС- визначення локалізації виразкового дефекту та контроль рубцювання; швидкого уреазного тесту для діагностики активної Н. Pylori. Динаміка клінічних симптомів захворювання і побічні дії препаратів оцінювали за бальною системою.
Результати. Динаміка основних клінічних симптомів у хворих представлена в таблиці 1
Таблиця 1
| Скарги | Первинний огляд | 1-й тиждень | 2-й тиждень |
| Біль в епігастрії | 2,80,9 | 1,60,4* | 0,10,0* |
| Нічний “голодний” біль | 2,10,5 | 1,20,4* | 0,00,0 |
| Печія | 1,40,5 | 0,50,3* | 0,10,0 |
| Відрижка | 1,80,4 | 0,80,3* | 0,00,0* |
| Закреп | 2,20,5 | 1,70,4* | 1,70,4 |
Примітка:* Р<0,05 – різниця достовірності в порівнянні з показниками до лікування
Після 7-денного курсу лікування у більшості хворих (20) скарги були відсутніми.
Вплив лікування на загоєння виразки і стан СО шлунка і ДПК відображена в таблиці 2
Таблиця 2
| Патологічні зміни | До лікування | Через 30 днів після курсу лікування | ||
| N | % | n | % | |
| Гіперемія СО шлунка | 21 | 100 | 5 | 24 |
| Гіперемія цибулини ДПК | 21 | 100 | 4 | 19 |
| Виразковий дефект | 21 | 100 | 0 | 0 |
| Гастроезофагеальний рефлюкс | 10 | 47 | 3 | 14 |
| Дуодентальний рефлюкс | 9 | 43 | 4 | 19 |
| Наявність Н. Pylori | 21 | 100 | 2 | 9 |
Висновки:
1.Використання комбінованого препарату ”Орністат” сприяло швидкому купіруванню клінічних проявів захворювання і ендоскопічній ремісії.
2.Ефективність ерадикації при лікуванні препаратом ”Орністат” склала 90 %, що задовольняє потребам антигелікобактерної терапії.
3. Використання препарату ”Орністат” є альтернативним варіантом потрійної терапії.
ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОТРІЙНОЇ І КВАДРАТЕРАПІЇ В ЛІКУВАННІ
ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ
Винниченко О.І., студ. 6-го курсу
Науковий керівник – доц. Винниченко Л.Б.
СумДУ, кафедра сімейної медицини з курсом ендокринології
Загальновизнано, що інфікування Helicobacter pylori (Н. Pylori). є першопричиною виникнення виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Інфікування саме цією бактерією лежить в основі морфогенеза атрофії при гастриті, морфологічного каскаду змін, які ведуть спочатку до метаплазії, згодом дисплазії, MALT – лімфоми та раку шлунка. Впровадження в клінічну практику методів ерадикації Н.Pylori оптимізувало лікування даних захворювань. Проведення ерадикаційної терапії саме на ранніх стадіях хвороби є найбільш ефективною мірою профілактики раку шлунка. На сьогодні, згідно Маастрихському консенсусу 3 (Флоренція, 2005) з ерадикаційною ціллю проводять потрійну (інгібітори протонної помпи + кларитроміцин + амоксицилін або метронідазол) терапію (терапія першої ланки) та квадротерапію (інгібітори протонної помпи +вісмута субсаліцилат/ субцитрат +метронідазол+тетрациклін) (терапія другої ланки).
Метою нашого дослідження було порівняти ефективність потрійної (Пілобакт Нео) та квадратерапії (Пілобакт Нео + Де-Нол) в якості терапії першої ланки у хворих на виразкову хворобу (ВХ).
Матеріали і методи: В денному стаціонарі КУСМКЛ №1 обстежено і проліковано протягом 2 –х років (2005 – 2006) 45 хворих (14 жінок та 31 чоловіків), середній вік 42,414,8 років. ВХ дванадцятипалої кишки (ДПК) спостерігалась у 36 осіб, шлунка –у 9 осіб. Хворі були розділені на 2 співставні групи за віком, статтю, тривалістю хвороби, вихідним рівнем базальної секреції та ступенем інфікованості Н.pylori (швидкий уреазний тест). Перша група хворих (24 осіб) отримувала Пілобакт Нео (Pilobact neo - фірми “Ranbaxy”, до складу якого входить 3 препарати: Амоксицилін по 1 г., Кларитроміцин по 500 мг., Омепразол по 20 мг) по 3 пігулки відповідних препаратів 2 рази на добу через 12 годин на протязі 7 днів. Друга група пацієнтів (21 особа) – аналогічне лікування в поєднанні з колоїдним субцитратом вісмута (Де-Нол, фірми Astellas по 2 пігулки (2120 мг) 2 рази на добу за півгодини до прийняття їжі. Оцінка лікування та динаміка видужання проводилися за допомогою: клінічних даних, рН-метрії шлункового соку, даних ФГДС, швидкого уреазного тесту.
Результати: В результаті проведеного лікування ерадикація Н.Pylori була досягнута у 20 (87,5 %) хворих І групи та у 19 (90,5%) хворих ІІ групи (за даними швидкого уреазного тесту через місяць після терапії). Вірогідної різниці між варіантами антигелікобактерної терапії у досліджуваних хворих не спостерігалось. На протязі 2-х років спостереження у жодного із хворих ІІ групи не відмічалось загострення захворювання, тоді як у 6 (25 %) хворих І групи загострення спостерігалось вже через рік спостереження і ще у 6 (25%) хворих загострення відмічалось на кінець 2-го року.
Висновки:
1.Проведення антигелікобактерного лікування у хворих на виразкову хворобу показало достатню ефективність як у разі потрійної так і квадратерапії.
2. Квадратерапія сприяє стійкій ремісії захворювання на протязі 2-х років спостереження, тоді як та тлі потрійної терапії ремісія спостерігається лише у 50% хворих.
3. Квадратерапію можна рекомендувати як терапію першої лінії в лікуванні виразкової хвороби.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ ПРЕПАРАТУ «САЛАМОЛ ЕКО» У ХВОРИХ З БРОНХООБСТРУКТИВНИМ СИНДРОМОМ
Винниченко Л.Б.,доцент; Чуба Л.І., магістрант; Райський А.В., КУСМКЛ №1
СумДУ, кафедра сімейної медицини з курсом ендокринології
Бронхообструктивний синдром – універсальний стан в пульмонології, характерний для більшості пульмонологічних захворювань (бронхіальна астма - БА, хронічне обструктивне захворювання легень - ХОЗЛ, бронхообструкція у хворих на ГРВІ). Незалежно від генеза хвороби усунення бронхообструкції є найважливішим компонентом терапії цих захворювань. Сальбутамол найбільш поширений дозований інгаляційний бронходилятатор (ДІБ). Головна проблема, що виникає внаслідок користування ДІБ, тяжкість синхронізувати вдих з активацією інгалятора (нажаття на балончик). Це призводить до зниження ефективності та небажаних результатів ДІБ. Вирішити таку проблему можливо за допомогою нових ДІБ, що активуються вдихом. Представником такого інгалятора є Саламол Еко.
Мета: Вивчити ефективність та безпечність препарату “Саламол Еко” у хворих з бронхообструктивним синдромом.
Матеріали та методи: Дослідження проводилось на базі пульмонологічного відділення КЗСМКЛ№1. Обстежено та проліковано 28 хворих (10 чоловіків та 18 жінок) з бронхообструктивним синдромом (БА легкого, середньо важкого та важкого ступеня у 22осіб; ХОЗЛ у 10осіб, у тому числі комбінована патологія – БА + ХОЗЛ у 4 осіб), що користувалися сальбутамолом у формі ДІБ. З дослідження виключені хворі з тяжкою супутньою патологією і ті, що користувалися інгаляторами в інших формах (комбіновані –серетід і т.п., пролонговані β2 – агоністи – серевент і т.п., антихолінергічні препарати – спіріва і т.п.) Середній вік хворих 53,3%0,6% років. Усім хворим в якості короткодіючого бронхолітика призначався “Саламол Еко” Компанії “Нортон”, одна інгаляційна доза (і.д.) якого містить 100мкг сальбутамола - селективного β2- адреностимулятора. Препарат призначався за вимогою, але не більше 8і.д. за добу. За необхідністю, а також згідно з національною програмою лікування пульмонологічних хворих призначали інгаляційні глюкокортикостероїди, метилксантини, муколітики. Результати дослідження враховувалися через 30 днів.
Результати: У більшої кількості хворих відбулося суттєве покращення симптомів, що відображено в таблиці
Таблиця
Динаміка основних клінічних проявів бронхообструкції після місячного курсу використання “Саламол Еко”
| Показник | Початок дослідження | Кінець дослідження |
| Число дихальних рухів Кількість нападів задишки протягом місяця Кількість нічних нападів за добу Кількість хворих з нічними симптомами, % Кількість хворих з хрипами в легенях, % Кількість інгаляцій бронхолітика для купірування задишки за добу | 19,50,2 13,30,6 0,80,1 75,2 72,0 3,90,2 | 17,70,1* 7,90,5* 0,30,1* 29,2* 18,9* 2,60,1* |
Примітка: *- критерій вірогідності різниці, р<0,05
Середній строк зникнення: кашлю у хворих склав 20,3 дні, відчуття хрипів в легенях -17,9 днів, задишки в стані спокою -19,2 дні, нічних нападів задухи -17,1 днів.
Важливим фактором, що визначає безпечність бронхолітичної терапії, є наявність побічної дії препарату і його вплив на загальний стан хворих. До початку дослідження ЧСС склала 78,90,3 за хвилину, в кінці дослідження – 74,90,2 (р<0,05); спостерігалось зменшення систолічного АТ на 7 мм.рт.ст (з 137,20,6 до 130,60,5 мм рт.ст.), діастолічного – на 4,5 мм рт.ст. (з 84,70,5 до 80,20,2 мм рт.ст.). Отже, внаслідок тривалого використання короткодіючого β2 – агоніста “Саламол Еко” наростання кардіотоксичності не спостерігалось. При використанні звичайних короткодіючих ДІБ пацієнти часто відмічали тремор рук. При користуванні “Саламол Еко” скарги на тремор зникли приблизно через 18,5 днів.
Висновки:
1.Використання на протязі 30 днів нової форми сальбутамола у вигляді інгалятора, що активується вдихом – “Саламол Еко” ефективно контролює клінічну симптоматику бронхообструкції у хворих на БА та ХОЗЛ.
2. Дослідження показало безпечність використання “Саламол Еко”, що дозволяє віднести препарат до препаратів першої лінії в лікуванні бронхообструкції у хворих на БА та ХОЗЛ.
ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ІЗ ВКЛЮЧЕННЯМ ПРЕПАРАТУ «ПРОБІОВІТ» ТА «СІМБІТЕР» У ХВОРИХ НА ФУНКЦІОНАЛЬНУ ДІАРЕЮ
Винниченко Л.Б., доцент
СумДУ, кафедра сімейної медицини з курсом ендокринології
Функціональна діарея (ФД) спостерігається з частотою 4 - 6% у дорослій популяції населення, причому у пацієнтів старших від 50 років захворюваність на дану патологію постійно зростає. На відміну від синдрому роз’ятреного кишківника з діареєю, ФД не супроводжується больовим синдромом. Терапія ФД базується на характері симптоматики і передбачає призначення протидіарейних препаратів, серед яких значне місце займають пробіотики. Діарея будь-якого характеру може призводити до тривалої вітамінної недостатності, що в свою чергу ускладнює перебіг захворювання.
Мета: Дослідити ефективність комплексного лікування із включенням препаратів “Пробіовіт” та “Сімбітер концентрований ” у хворих на ФД в порівнянні з призначенням лише препарату “Сімбітер концентрований”.
Матеріали та методи: В дослідження включені 20 пацієнтів (13 чоловіків та 7 жінок) з діагнозом ФД (критерії функціональних порушень шлунково-кишкового тракту – Римські критерії ІІ), відсутністю крові і кишкових паразитів у фекаліях, нормальною колоноскопією. Обстеження проводилося амбулаторно на базі КУСМКЛ №1. Середній вік обстежених – 45,213,4 роки. 10 пацієнтів склали групу А, і 10 – групу В. Пацієнтам гр. А призначали “Пробіовіт”, виробник – Дженом Біотек ПВТ. ЛТД по 1 капсулі 2 рази на добу на протязі 30 днів, “Сімбітер концентрований” по 1 дозі за добу (через 1-2 години після вечері) на протязі 10 днів. Пацієнтам групи В – лише “Сімбітер концентрований”. Після місячного курсу лікування спостереження за хворими проводили ще протягом місяця.
Результати: За час дослідження фіксували зміну частоти випорожнення і його форми через кожний тиждень. В групі А середнє значення частоти випорожнення за добу в кінці курсу лікування зменшилося з 3,51,2 на вихідному рівні до 1,80,9, тоді як в Гр. В з 3,31,0 до 2,00,9. Різниця статистично вірогідна (Р<0,05) Ще через місяць спостереження в групі А частота випорожнення продовжувала зменшуватися до 1,50,9, тоді як в гр. В залишилася на попередньому рівні (2,0). На вихідному рівні майже всі пацієнти відмічали кашицеподібну або рідку консистенцію калу, а середні значення дослідження за Брістольською шкалою статистично не відрізнялася в групах. (А - 5,850,56, Б – 5,690,75). Протягом періоду лікування консистенція калу покращилася в обох групах. Проте середній показник за Брістольською шкалою розприділення калу по формі через 30 днів терапії був статистично вірогідно нижчим в гр. А (4,620,83) в порівнянні з гр. В (4,930,83) (Р<0,05). Різниця в значеннях залишилася статистично вірогідно нижча в групі А порівняно з групою В і через місяць спостереження: 4,280,83 та 4,220,83 відповідно.
Висновки:
1. Використання комплексного лікування із включенням препаратів “Пробіовіт” та Сімбітер у хворих на ФД в порівнянні з призначенням лише пробіотичного препарату призводить до статистично значимого поліпшення симптомів захворювання;
2. Комбінація препаратів сприяє пролонгації дії після закінчення курсу лікування, тим самим закріплює отриманий позитивний результат лікування.
ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМБІНОВАНОЇ ТЕРАПІЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
У ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ
Винниченко Л.Б., доцент; Безсмертна Р.В., Прохоренко С.М., Гавриленко А.М., КУСМКЛ №1
СумДУ, кафедра сімейної медицини з курсом ендокринології
Досягнення цільового рівня АТ за допомогою одного антигіпертензивного препарату можливе лише в 30-60% хворих із м’якою й помірною АГ, а в пацієнтів із важкою АГ за наявності ураження органів-мішеней, цукрового діабету монотерапія ефективна ще рідше. У зв’язку з цим, останніми роками як оптимальну схему антигіпертензивної терапії все частіше розглядають комбіноване застосування двох класів препаратів з альтернативним механізмом дії. Комбінована терапія найефективніше запобігає ураженню органів-мішеней і сприяє зменшенню числа серцево-судинних ускладнень. Інгібітори ангіотензин-перетворюючого фермента (ІАПФ) і блокатори кальцієвих каналів (БКК) використовують найчастіше, адже їх ефективність доведена в низці масштабних багатоцентрових досліджень. Проте у деяких хворих ІАПФ викликають кашель та не завжди знижують рівні АТ до цільових. Альтернативною заміною ІАПФ є антагоністи рецепторів ангіотензина ІІ (АРА)
Мета: Дослідити ефективність комбінованої терапії Кандесар+ Нормодипін у хворих на АГ похилого віку.
Матеріали та методи дослідження: Обстежено 30 хворих з діагнозом: АГ ІІ ст., ІХС: Стабільна стенокардія ІІ –ІІІ ф.к., які лікувалися в терапевтичному відділенні КУСМКЛ №1. Середній вік обстежених – 65,44,2роки. Середній рівень вихідного АТ в групі – 187,2/98,7 мм рт.ст. Усім хворим після початкового обстеження (загально клінічне + ЕХОКС) призначали комбінацію препаратів, що включала (Кандесар Компанії “Ranbaxy”) у дозі 8 мг на добу й амлодипін (Нормодипін-“Gedeon Richter”) у дозі 10 мг на добу. Контрольні обстеження проводили через 3 та 6 місяців лікування.
Результати дослідження: За даними 6-місячного спостереження всі хворі задовільно переносили запропоновану терапію. Рівень АТ в групі обстежуваних утримувався в межах цільових значень (середній рівень систолічного АТ становив 128, 43,6 мм рт.ст., діастолічного – 79, 84,4 мм рт.ст.).
За даними ехокардіографії (Табл.), під впливом зазначеної терапії відзначалося зменшення розмірів порожнин, у тому числі лівого передсердя, товщини стінок лівого шлуночка, маси міокарда
Таблиця
Динаміка показників ехокардіографії у хворих з артеріальною гіпертензією ІІ ст. під впливом комбінованої терапії
| Показник | Етап обстеження | ||
| Вихідний стан | 12 тижнів | 24 тижні | |
| КДО, мл | 1434,5 | 1243,4* | 123,05,5* |
| КСО, мл | 622,1 | 43,83,4* | 36,72,3* |
| УО, мл | 78,22,6 | 88,82,4* | 93,22,5* |
| ФВ,% | 52,81,3 | 67,31,5* | 69,11,2* |
| Тзслш,см | 1,10,04 | 1,050,05* | 0,930,03* |
| ТмШП, см | 1,20,02 | 1,080,03* | 0,940,03* |
| ММЛШ, г | 178,65,2 | 162,46,5 | 155,16,5 |
| ЛП, см | 4, 040,05 | 3,850,08* | 3,750,05* |
Примітка* - р<0,05 порівняно з вихідними даними
Висновки:
1. Під час комбінованої 6-місячної терапії Кандесаром і Нормодипіном спостерігається стійка нормалізація рівня АТ у хворих похилого віку з АГ та супутньою ІХС;
2. Висока клінічна ефективність і добра переносимість комбінації препаратів дозволяє рекомендувати їх для широкого застосування у пацієнтів похилого віку з АГ і супутньою ІХС.