Оявлятися у формі гострої недостатності (І-IV стадії за Killipp) І як різке загострення хронічної серцевої недостатності (хсн, І-ІІІ стадії, І-IV класи по nyha)
| Вид материала | Документы |
- Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги лікування пацієнтів з хронічної хворобою, 398.66kb.
- Дицини та соціального захисту населення, формування гуманістичного ставлення суспільства, 406.12kb.
- Тести з дисципліни «Маркетингові дослідження та аналіз інформації» Модульний контроль, 145.27kb.
- Академія медичних наук україни інститут кардіології ім. Акад. М. Д. Стражеска чабан, 532.57kb.
- Шпаргалки з цивільного права України, 1116.56kb.
- Укоопспілка львівська комерційна академія, 2534.12kb.
- Діабетична ретинопатія (ДР) мікроангіопатія судин сітківки ока у хворих на цукровий, 1083.23kb.
- М.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри Завідувач кафедри 200 р. Методичні, 253.1kb.
- "Нейроендокринні синдроми в гінекології", 212.29kb.
- Перемова, 6735.07kb.
ВОЛЬНЫЕ АПТЕКИ НА РОМЕНЩИНЕ В КОНЦЕ ХІХ – НАЧАЛЕ ХХ вв.
Вижунов В.Л.
Научный руководитель - проф. Васильев К.К.
СумГУ, кафедра гигиены и экологии, социальной медицины и организации здравоохранения
Ценным источником истории аптечного дела на Роменщине являются Российские медицинские списки (РМС), которые в Императорской России издавались ежегодно (по 1916 г.) и с 1890 г. содержат сведения о вольных (частных) аптеках. Однако они до сих пор не использовались исследователями для вынесенной в заголовок темы.
К 1890 г. в Роменском уезде 4 вольные аптеки. В том числе две из них были в Ромнах: провизора Алексея Августовича Енкена (немец, лютеранского вероисповедания) и провизора Николая Михайловича Лашкевича (поляк, католик).
В 1893 г. аптека А.А. Енкена в собственности купца Абрама Абрамовича Родольского, который взял в управляющие провизора Федора Ивановича Сердюкова (православный). Штат аптеки в этом году состоял из 1 провизора, 1 аптекарского помощника и 2 аптекарских учеников, но уже в следующим году владельцем аптеки значится провизор Исаак Менделевич Пружан (иудейского вероисповедания), а арендатором и управляющим провизор Абрам Соломонович Венгеров (так же иудейского вероисповедания). В 1901г. аптека переходит в собственность провизора Цемаха Гиршовича Кинкулькина (иудейского вероисповедания) и он был ее владельцем по 1916 г.
Аптека Н.М. Лашкевича в 1890 г. состояла из одного провизора. К 1916 г. штат аптеки Лашкевича состоял из одного провизора, одного аптечного помощника и одного аптекарского ученика.
В 1902 г. в Ромнах бывший арендатор аптеки И.М. Пружана - А.С. Венгеров открывает третью частную аптеку. К 1907г. штат аптеки составляет 2 провизора и 3 аптекарского ученика. В 1910 г. аптека Венгерова переходит в собственность инженера технолога Якова Михайловича Венчевова, а управляющим становится провизор Берко Рувинович Храмой (иудейского вероисповедания). В следующем -1911г.- аптекой владеет провизор Д.Р. Ротт, управляющий – провизор И.А. Высоковский (православный). В 1914 г. аптека переходит провизору З.Г. Аронзону с женой. Они же владельцы аптекой в 1916 г.
В 1914 г. уездное земство открывает четвертую аптеку в г. Ромны и на службу провизором приглашает Иосифа Иосифовича Якубовского (поляк, католик). В 1916 г. в земской аптеке, кроме И.И. Якубовского, работают 1 аптекарский помощник и 1 аптекарский ученик.
К 1890г. кроме двух аптек в г. Ромны в уезде были еще две аптеки. Одна аптека в местечке Смела – провизора Давида Мордфелевича Роземблюма (иудейского вероисповедания) и в г. Глинске мещанина Ицки Юделевича Серлина при управляющем, аптекарским помощнике Гдалии Гершовиче Цимблере (иудейского вероисповедания).
Смела. В 1892г. аптека Роземблюма в собственности жены провизора Берты Абрамовны Дрейер, а управляющий ее супруг Федор Исаакович Дрейер (иудейского вероисповедания). В 1903 г. аптекой Дрейер владеет уже жена провизора Шандли–Перлы Вольдо Штраусберг; управляющий супруг - Генрих Хаймович Штраусберг (иудейского вероисповедания). С 1906 г. аптека переходит провизору Маврикию Фабиановичу Леве (иудейского вероисповедания). С 1912 г. аптекой в Смелее владеет провизор Давид Израилевич Раптер (иудейского вероисповедания), а с 1914 г. по 1916 г. жена провизора Д.Д. Слободская.
Глинск. В 1891 г. владелец аптеки уже провизор Исаак Федоровичу Шульмайстеру, а управляющим аптекарский помощник Ефроим Лейбович Гольштейн (иудейского вероисповедания). С 1895 г. по 1898 г. аптека временно закрыта, по-видимому по экономическим причинам, а в РМС за 1899-1905 г. вообще не значится. С 1906г. аптека отмечена как сельская, владелец - провизор Александр Юделович Страгович (иудейского вероисповедания). На протяжении 1909-1911 г. аптекой владеет аптекарский помощник Николай Васильевич Шкробов (православный), а с 1912 г. по 1916год – аптекарский помощник Мойше Абрамович Вейцман (иудейского вероисповедания).
В 1913г. Роменском уезде появилась две сельские аптеки: в местечке Чернега Слобода аптекарского помощника Ионы Вульфовича Кричевского (иудейского вероисповедания) и пос. Талалаевка аптекарского помощника И.Л. Лехтамона (так же иудейского вероисповедания). В следующем 1914 г. еще одна аптека - в с. Медвежье провизора Э.Л. Туровского, управляющие аптекарские помощники Л.Н. Авербух (1914) и Н.Ш. Розенцвейг (1915-1916), оба иудейского вероисповедания.
Данные исследования позволяют проследить развитие аптек в уезде с 1890 г. по 1916 г. Так если в 1890 г. в г. Ромны было две аптеки, то к 1916 г. их становится четыре, а на остальной территории уезда число аптек с двух увеличилось до пяти. Благодаря исследованию развития аптечного дела на Роменщине можно определить и национальный состав владельцев аптек. Так в 1916 г. в уезде 9 аптек, восемь из них принадлежали евреям (иудейского вероисповедания), одна аптека - поляку, одна – земству, а национальность владельца аптеки в с. Медвежье неизвестна.
ИССЛЕДОВАНИЕ АКУСТИЧЕСКОГО КЛИМАТА ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ПОМЕЩЕНИЙ ХИМИЧЕСКОГО ЗАВОДА И РАЗРАБОТКА МЕРОПРИЯТИЙ ПО ЕГО ОЗДОРОВЛЕНИЮ
Демьянова А.А., студ. 3-го курса
Научный руководитель – проф. Дьяченко А.Г.
СумГУ, кафедра гигиены и экологии, социальной медицины и организации здравоохранения
В ходе выполнения настоящего исследования проведено:
1. Изучение акустического микроклимата на рабочих местах наиболее шумоопасных производственных участков объединения «Сумыхимпром».
2. Разработка шумовых карт для исследованных участков.
3. Проведение акустических расчетов.
4. Анализ состояния здоровья работающих в условиях шумного производства.
5. Разработка коллективных технических средств защиты и рекомендации по снижению неблагоприятного воздействия шума на работающих.
В процессе исследований установлено, что воздействие повышенных уровней шума в течение полной рабочей смены оказывает влияние в основном на обслуживающий персонал насосных и компрессорных станций (НС, КС).
Персонал, обслуживающий компрессорные установки с наиболее высокими уровнями шума, периодически находится в неблагоприятных условиях шумового облучения при снятии контрольных показаний и наблюдения за работой оборудования в машинных залах КС. Шумовая болезнь у работающих не выявлена, однако 22 случая ВСД и НЦД среди персонала следует расценивать как начальные этапы шумовой патологии, т.е. как профессиональные заболевания.
В ходе выполнения работы нами выявлены возможности понижения уровней шума в среднем на 10 дБА и с этой целью предложены соответствующие решения.
Однако в помещениях компрессорных станций обеспечить оптимальные шумовые параметры не представляется возможным в силу технических особенностей применяемого оборудования и технико-экономической нецелесообразности реконструкции помещения. Поэтому, для уменьшения неблагоприятного воздействия шума, на указанных участках предусматривается обязательное использование современных средств индивидуальной защиты.
АНАЛИЗ ГНОЙНО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕНИЙ У НОВОРОЖДЕННЫХ НЕДОНОШЕННЫХ ДЕТЕЙ
Бандела Д.М., студ. 3-го курса, Малиш Н.Г. *
Научный руководитель – к.м.н. Галушко Н.А.
*Сумская областная детская клиническая больница, г. Сумы
СумГУ, кафедра гигиены и экологии, социальной медицины и организации здравоохранения
Внутрибольничные инфекции (ВБИ) представляют серьезную проблему для стационаров разного профиля. Особенно опасны ВБИ для новорожденных, в частности тех, кто в силу определенных обстоятельств попадает в неонатологические стационары, где подвергаются значительному количеству инвазивных процедур. ВБИ у новорожденных характеризуются разнообразием клинических проявлений. Среди локальных форм инфекции наиболее распространены омфалит, конъюнктивит, пиодермия, флегмона, отит, острые кишечные инфекции известной и неизвестной этиологии и др. Кроме того, у новорожденных детей с перинатальной патологией наблюдается бактериально-вирусная колонизация или инфекция. Очень часто происходит генерализация инфекции с развитием септического состояния, формированием гнойно-септических очагов или без них. Следует отметить, что гнойно-воспалительные заболевания (ГВЗ) новорожденных продолжают оставаться одной из основных причин перинатальной смертности.
Целью настоящей работы был ретроспективный анализ заболеваемости новорожденных недоношенных детей ГВЗ по материалам Сумской областной детской больницы.
За 2004-2006 гг. в отделение недоношенных новорожденных детей поступил 1061 ребенок. Основные диагнозы при госпитализации: в 63 % случаях перинатальное гипоксическое поражение ЦНС, в 10 % случаев – гемолитическая болезнь новорожденных, в 20 % - внутриутробная инфекция.
Установлено, что заболеваемость ГВЗ в последние годы уменьшилась с 50,46 % в 2004 г. до 27,44% в 2005 г. и 18,3 % – в 2006 г. В то же время удельный вес недоношенных детей с ГВЗ возросла с 13,27 % в 2004 г. до 48 % в 2006 г. Параллельно возрастает длительность пребывания в стационаре этих детей (в среднем 27,2, 31,7 и 34,1 койко/дня соответственно в 2004, 2005 и 2006 гг.) В таблице приведена структура заболеваемости ГВЗ.
-
Нозология
2004
2005
2006
Сепсис
0,61± 0,6
4,44±2,17
2,67±1,86
Бронхопневмония
5,52±1,79*
21,11±4,3*
33,33±5,44*
Менингит
0,61±0,6*
3,33±1,89*
5,33±2,59*
Остеомиелит
1,84±1,05
5,56±2,42
2,67±1.86
НЭК
1,23±0,86*
5,56±2,42*
13,33±3,92*
Пиелонефрит, инфекция мочевыводящих путей
4,29±1,59
8,89±2,99
5,33±2,59
Омфалит
27±3,48*
2,22±1,55*
Конъюнктивит, дакриоцистит
36,2±3,76
41,11±5,18
26,67±5,1
Пиодермия, везикулез
12,88±2,62*
3,33±1,89*
2,66±1,86*
Энтероколит
3,07±1,35*
ГРВИ, ринит
6,75±1,97
4,45±2,17
8,01±3,13
Можно видеть, что в структуре ГВЗ возросла доля генерализованных форм и отмечается снижение заболеваемости локальными формами ГВЗ.
ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА АКТИВНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА ОСТАННЄ ДЕСЯТИРІЧЧЯ
Шевченко Ю.О., Олійник А.В., студ. 5-го курсу
Науковий керівник - Павличева С.В.
СумДУ, кафедра гігієни та екології, соціальної медицини та організації охорони здоров’я
Туберкульоз – одне з самих важких інфекційних захворювань. На виникнення цього захворювання у людини великий вплив чинять несприятливі фактори оточуючого середовища, в першу чергу соціальні. Джерелом розповсюдження туберкульозу серед населення є хворі люди, тварини та птахи. Не заперечуючи значення біологічних факторів в захворюваності на туберкульоз, вчені основну роль в його виникненні відводять соціально-економічним умовам життя населення.
Залежність захворюваності на туберкульоз населення від умов життя (умов праці, характеру харчування і помешкання) доведена багаточисельними дослідженнями. Відомо, що існують різкі коливання рівня захворюваності та смертності від туберкульозу в залежності від суспільного положення окремих груп населення. В зв’язку з цим вивчення тенденцій динаміки даного захворювання є важливим показником соціально – економічного добробуту суспільства.
Розрахунок показника наочності дозволив проаналізувати динаміку і зробити висновки про збільшення показника первинної захворюваності на активний туберкульоз на 15,5% за період з 1997 по 2006 рік. Показник загальної захворюваності на активний туберкульоз у Сумській області зменшився за цей період на 11,1%.
Для аналізу основних тенденцій первинної та загальної захворюваності туберкульозом у Сумській області був використаний метод вирівнювання динамічних рядів за параболою першого порядку (рівнянням прямої лінії) з прогнозуванням показників на 1/3 величини ряду.
Отримані дані свідчать про те, що епідемічні показники захворюваності на активний туберкульоз в Сумській області за досліджуваний період виявляють тенденцію до збільшення первинної захворюваності та зниження загальної захворюваності на активний туберкульоз за останнє десятиріччя.
Прогнозовані показники первинної захворюваності на активний туберкульоз у Сумській області склали: 2007 - 57,563 %000; 2008 – 58,229 %000; 2009 – 58,895 %000 Прогнозовані показники загальної захворюваності на активний туберкульоз в області склали: 2007 -208,43 %000; 2008 – 206,35 %000; 2009 – 204,28 %000.
ВПЛИВ ЯКОСТІ І ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ВОДИ НА ВИНИКНЕННЯ РІЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Сапожнікова Т.Ю., студ. 4 –го курсу
Науковий керівник – канд. .мед. наук, доцент Карпенко Л.І.
СумДУ, медичний інститут, кафедра патоморфології
Відомо, що тривале використовування питної води з високим рівнем забруднення хімічними речовинами природного і антропогенного характеру є однією з причин розвитку різних соматичних захворювань. Відділи екологічної епідеміології проводять ряд досліджень з метою встановлення нових зв'язків між станом навколишнього середовища і здоров'ям населення. В результаті аналізу спостерігається статистично достовірний зв'язок між тими, що звертаються по медичну допомогу з приводу шлунково-кишкових захворювань і показниками забрудненості води у водопровідній системі. Спостереження достовірно доводять, що на загальному фоні виділяються виразка шлунку і 12- палої кишки, рівень яких має стійку позитивну кореляцію практично зі всіма показниками якості питної води. Найбільш істотні статистичні зв'язки цього захворювання із вмістом заліза, каламутністю, а також показником кольоровості води. Відзначено фахівцями вплив питної води з підвищеною жорсткістю, підвищеним вмістом сульфатів, хлоридів, нітратів на виникнення ряду захворювань. Результати наукових досліджень свідчать про те, що у зв'язку з інтенсивним забрудненням відкритих водоймищ, зсувами екологічної рівноваги відбувається виділення мікроорганізмами, що мешкають у воді, стійких токсичних речовин, які викликають ушкодження нервової, імунної і травної систем людини, а також наслідки мутагенів. Всім відомо, що надлишок (втім, як і регулярний недолік) того або іншого хімічного елемента з незвичайною легкістю може перетворювати воду у заклятого ворога. Наведемо приклади: надлишок хлористого натрія (понад 1 г/л), який вказує на мінералізацію води, впливає на підвищену реактивність судин і деякі відхилення водно-сольового обміну у людському організмі. Важлива роль і заліза у житті людини, у сенсі функціонування її організму. Цей макроелемент - незамінна складова частина гемоглобіну та міоглобину, він входить до складу клітин і ферментів. Але ж ще в старовину знали, що ліки від отрути, частіше всього, відрізняються лише дозуванням. Встановлено, що тривале вживання води з підвищеним вмістом заліза (більше 0,3 мг/л) збільшує ризик інфарктів і негативно впливає на репродуктивну функцію. Крім того, сухість і сверблячка шкіри - це теж "сліди" надмірного заліза. Надлишок цього елемента в питній воді (понад 0,1 мг/л) вражає кісткову систему. Втім, наслідки надлишку інших макро- і мікроелементів не менше небезпечні: підвищена концентрація міді викликає ураження слизових оболонок, нирок і печінки; нікелю - поразки шкіри; цинку - захворювання нирок. Хром, свинець і кадмій, накопичуючись, сприяють розвитку онкологічних захворювань і розладу нервової системи. А споживання води з високим природно-обумовленим вмістом бору, брому призводить до зростання захворювань органів травлення. Останні роки вчені-медики активно обговорюють роль алюмінію у розвитку хвороби Альцгеймера. Вміст підвищеної кількості алюмінію має негативну дію на центральну нервову та імунну системи. Велика концентрація фтору у воді (межа - 0,7-1,5 мг/л) "прикрашає" зуби плямами (флюороз), недостатня - можливість виникнення карієсу. І жорсткість води, яку останнім часом ніхто з медиків всерйоз не сприймав, тепер посилено привертає до себе увагу у зв'язку з виявленою зворотною залежністю між жорсткістю води і смертністю від серцево-судинних захворювань. Вимушене використовування населенням степових зон води з високою концентрацією хлоридів і сульфатів без відповідної водообробки визначає підвищений рівень захворюваності жовчо- і сечокам’яною хворобами, патологіями серцево-судинної системи. Ризик захворювань хронічними нефритами і гепатитами, більш високу мертвонародженість, токсикоз при вагітності, уроджені аномалії розвитку плода викликає питна вода забруднена сполуками, які містять азот і хлорорганічнім сполуки. Під впливом нітратів (вище 44,6 мг/л) знижується артеріальний тиск, пригнічується кровотворна функція у дітей . Безумовно, це далеко не повний огляд шкідливих наслідків, які підстерігають людину через споживання ним неякісної води.
Враховуючи зазначені зміни існує необхідність більш поглибленого вивчення наслідків впливу на органа та тканини шкідливих єкзогенних чинників, що можна досягти при проведенні експериментального дослідження.
ПОРІВНЯННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ПАТОЛОГІЄЮ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ В РЕГІОНАХ З ЕКОЛОГІЧНО ОБУМОВЛЕНИМ ЙОДНИМ ДЕФІЦИТОМ (ЗАКАРПАТСЬКА ТА ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТІ)
Куцин О.О., Скрип У.В., студ. 5-го курсу
Науковий керівник: к.м.н., доц. Ростока Л.М.
Ужгородський національний університет, кафедра біохімії та фармакології
Екологічно зумовлена йодна недостатність призводить до розвитку йоддефіцитних станів та захворювань, що в свою чергу викликає зниження гормональної функції щитовидної залози, порушення обміну білків, жирів, вуглеводів та енергетичного метаболізму і, як наслідок, зниження стійкості організму до небажаних впливів довкілля та інтелектуального потенціалу населення. Закарпатська область, як і Чернівецька, відносяться до регіонів з помірним ступенем вираженості йодного дефіциту згідно критеріям ВООЗ. Слід вказати, що не дивлячись на методи профілактики (йодування солі, препарати калію йодиду) наслідки йодного дефіциту на Україні не ліквідовані.
Метою роботи було порівняти поширеність та захворюваність патологією щитовидної залози (гіпотиреоз, вузловий нетоксичний зоб, тиреотоксикоз, дифузний зоб 1 ст., дифузний зоб ІІ-ІІІ ст., тиреоїдити, рак щитовидної залози) в двох біогеохімічних провінціях України (Закарпатська та Чернівецька області), а також методи профілактики, що використовуються в них.
На основі статистичного аналізу поширеності та захворюваності патологією щитовидної залози показано, що в 2004-2007 рр. спостерігався ріст тиреоїдзалежних захворювань як в Закарпатській, так і в Чернівецькій областях, хоча дещо відрізнявся по нозологіях. Захворюваність населення Закарпаття на дифузний зоб І-ІІІ ст., гіпотиреоз вища, ніж в Чернівецькій області не дивлячись на те, що як обидві області віднесені практично до рівнозначних йоддефіцитних біогеохімічних регіонів, що не виключає внесок впливу інших екологічних факторів, зокрема дефіциту або надлишку інших мікроелементів в таку ситуацію, а також недостатності методів профілактики. Захворюваність на рак щитовидної залози в Закарпатті відносно низька, менша ніж в Чернівецькій та по Україні, що, очевидно, обумовлено більшою відстанню від Чорнобильської зони, розою вітрів, яка визначає особливості опадів.
Таким чином, встановлено, що в останні роки як в Закарпатській, так і Чернівецькій областях спостерігається зростання патології щитовидної залози, не дивлячись на методи профілактики йодного дефіциту, що є серйозною медико-соціальною проблемою і обґрунтовує пошук нових шляхів подолання негативних наслідків йододефіциту.
ГІГІЄНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТЕСТ-КУЛЬТУРИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТРАНСЛОКАЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЩОДО КАДМІЮ І СВИНЦЮ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПАТЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОШУКУ)
Григоренко Л.В.,
Науковий керівник – к..м..н., доц. Шевченко О.А.
Дніпропетровська державна медична академія, кафедра гігієни та екології
Важкі метали (ВМ), які надходять з ґрунту в рослини, передаються за ланцюгами харчування і можуть викликати токсичний вплив на рослину і людину. Актуальність проблеми є в тому, що надходження ВМ відбувається по складній системі: ґрунт – рослина – людина, ґрунт – рослина – тварина – людина, ґрунт – вода – людина, ґрунт – повітря – людина, ґрунт – водойма – мешканці водойм – людина.
Як твердять Крамарьов С.М. та ін., 2005, за ступенем зниження урожайності озимих зернових культур, вирощених на забруднених солями кадмію і свинцю ґрунтах, їх слід розмістити в такій послідовності: озимий ячмінь > озима пшениця > тритікале > озиме жито. За толерантністю до дії кадмію і свинцю, ярі зернові культури розміщувались в такий ряд: ярий ячмінь > горох > овес. За даними Колодочки О.М., 2006, овочеві культури в порядку зростання в них вмісту ВМ розташовані в послідовності: картопля > капуста > морква >столовий буряк. На відміну від розповсюджених у Дніпропетровському регіоні тест – культури зернових, які переважно обираються для вивчення транслокаційних властивостей ВМ, зарубіжні дослідники перевагу віддають наступним культурам: горішки сімейства Arachis hypogaea L., соєві та бобові, деревокореневі культури, сумішки багаторічних культур різного складу, коренеплоди картоплі Solanum tuberosum L., насіння льону, пшениця, клівер, проростки кукурудзи, сої та гороху, бобові, виноград, тощо. Так, An YJ. et al., 2004 визначали екотоксичність тест-культур: кукурудза, пшениця, огірки і сорго в ґрунтах південної Кореї. Проте Evans G., 1997 твердить, що найліпше кадмій акумулюють такі сорти як: кормовий буряк, кочанний салат, шпинат, кроп, петрушка, листя і корені сельдерея, ревінь, посередньо – пшениця, лук-порій, редис, червоний буряк, морква, бороздоплідник, савойська, червона й листова капуста, лук-різанець, найгірше поглинають кадмій: біла і брюссельська капуста, брокколі, кольрабі, картопля, редис, бобові, цукіні, гарбуз, томати, яблука, груші, сливи, кукурудза, овес, ячмінь, рож, що суперечить вітчизняним дослідженням.
За даними Скопецької О.В., 2001 озима пшениця придатна як тест-культура для вивчення акумуляції свинцю. В аналогічних дослідах Козьякова Н.О., 2002 вивчено міграцію кадмію і свинцю в опідзолених ґрунтах Полісся та Лісостепу України, використовуючи в якості тест-культури ярий ячмінь. А от в Закарпатті визначили тенденцію до накопичення свинцю у травах (суміш злакових). Ці результати не співпадають з думкою зарубіжних авторів, згідно з якою саме бульбо – та коренеплоди є найбільш оптимальними культурами для вивчення транслокації ВМ.
Як стверджує Шевченко О.А., 1994 саме кормові багатолітні трави є найбільш корисним тест-об’єктом на ґрунтах, забруднених важкими металами. Вивчення кумуляції металів з різною фітотоксичністю показало, що рослини не мають вибіркової здатності по відношенню до конкретних ВМ, а реагують, напевне, тільки на їх концентрації у ґрунтових розчинах. Таким чином, можна підсумувати, що з метою вивчення транслокації кадмію і свинцю, вітчизняні вчені рекомендують тест-культуру ячменю ярого. Варто зауважити, що дослідження українських науковців цілком пристосовані до місцевих грунтово-кліматичних умов і проводились на чорноземах звичайних малогумусних, розповсюджених у центральних регіонах України, де розташована і Дніпропетровська область. Запропоновані ж зарубіжними дослідниками сільськогосподарські культури, вимагають адаптації і поглибленого вивчення в умовах нашої країни, що пов’язане з багатьма труднощами. Виходячи з цього, ми дійшли висновку, що не існує єдиної уніфікованої тест-культури, яку можна використати за будь-яких типів грунтів, адже, на думку Шевченко О.А., 2007 рослини не мають вибіркової здатності акумулювати конкретні хімічні елементи. Обравши тест-культуру ячменю ярого, ми врахували також гранулометричний склад ґрунту, який в умовах Дніпропетровської області характеризується як „легкий” для чорноземів звичайних малогумусних.