Оявлятися у формі гострої недостатності (І-IV стадії за Killipp) І як різке загострення хронічної серцевої недостатності (хсн, І-ІІІ стадії, І-IV класи по nyha)
| Вид материала | Документы |
- Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги лікування пацієнтів з хронічної хворобою, 398.66kb.
- Дицини та соціального захисту населення, формування гуманістичного ставлення суспільства, 406.12kb.
- Тести з дисципліни «Маркетингові дослідження та аналіз інформації» Модульний контроль, 145.27kb.
- Академія медичних наук україни інститут кардіології ім. Акад. М. Д. Стражеска чабан, 532.57kb.
- Шпаргалки з цивільного права України, 1116.56kb.
- Укоопспілка львівська комерційна академія, 2534.12kb.
- Діабетична ретинопатія (ДР) мікроангіопатія судин сітківки ока у хворих на цукровий, 1083.23kb.
- М.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри Завідувач кафедри 200 р. Методичні, 253.1kb.
- "Нейроендокринні синдроми в гінекології", 212.29kb.
- Перемова, 6735.07kb.
ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ПСОРІАЗ ПРИРОДНИМИ ФАКТОРАМИ БОТІЄВСЬКОГО ЛИМАНУ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРЕПАРАТУ «ТОПІК-10»
Рубцов Д.М., лікар-інтерн
Науковий керівник – проф. Лісницький А.І.
Запорізький державний медичний університет, кафедра шкірних та венеричних хвороб
Санаторно-курортне лікування псоріазу є одним з найбільш ефективних й фізіологічних. Раніше проведені спостереження показали високу ефективність санаторно-курортного лікування на Азовському морі. Використовувався комплекс природних лікувальних факторів Ботієвського лиману (аеро-, геліо-, таласо- та пелоїдотерапія), розташованого поблизу с. Строганівка Запорізької області. Двох-трьох тижневий курс лікування 73 хворих визвав значне зниження індексу PASI (з 13,67±0,98 бала до 1,44±0,15 бала), при цьому, відсоток редукції індексу PASI склав 89,14±0,97%. Разом з тим, було відмічено затримку регресу псоріатичної висипки в ділянках гомілок, в складках шкіри та місцях тяжко доступних для інсоляції. Також, у всіх хворих спостерігалося таке негативне явище як синдром сухої шкіри (зуд, сухість й лущення шкіри). Тому, з метою оптимізації санаторно-курортного лікування хворих на псоріаз та усунення його побічних явищ нами був використаний крем «Топік – 10», який завдяки вмісту 10% сечовини, воску, молочної кислоти, сквалану має кератолітичні властивості, сприяє відновленню гідроліпідної мантії шкіри та забезпечує оптимальний рівень зволоження шкіри. Під наглядом знаходилось 30 хворих на стаціонарний псоріаз, які поряд з комплексом лікувальних факторів Ботієвського лиману використовували крем «Топік – 10». Усім хворим з першої доби лікування крем призначали двічі на день за наступною схемою: після прийому комплексу процедур та прийняття душу крем наносили на вологу шкіру за допомогою легкого масажу, особливу увагу приділяючи ділянкам з підвищеним лущенням, й уникаючи поверхонь з вираженими тріщинами та екскоріаціями.
При виписці середній показник індексу PASI в цій групі склав 0,43±0,07(р<0,05). Крім того, в цій групі зріс відсоток редукції індексу PASI й досяг 93,85±1,16%. Загострень або алергійних реакцій в процесі лікування не було виявлено. Косметична прийнятність була оцінена як добра. Одержані дані свідчать про високу ефективність санаторно-курортних методів лікування природними факторами Ботієвського лиману та можливість їх оптимізації й досягнення ще кращих результатів за рахунок використання крему «ТОПІК-10».
ЭПИДЕМИОЛОГИЯ СИФИЛИСА И ГОНОРЕИ У НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ ЛИЦ ОДЕССКОЙ ОБЛАСТИ
Барановская Ю.А., аспирант
Научный руководитель – д.м.н., профессор Лебедюк М.Н.
Одесский государственный медицинский университет,
кафедра кожных и венерических болезней
Состояние здоровья подрастающего поколения в значительной мере влияет на формирование трудового и интеллектуального потенциала государства, ее будущего.
Проблема распространения инфекций, передающихся половым путем (ИППП) является одной из основных в нашей стране. В последние годы распространенность ИППП среди детей и лиц подросткового возраста приобрела характер эпидемии. Учитывая специфику Южного региона Украины, в частности Одесской области, актуальность ее изучения не вызывает сомнения.
С этой целью нами были проанализированы данные статистических отчетов Управления здравоохранения Одесской областной госадминистрации о заболеваемости данного контингента сифилисом и гонореей.
В период 1995, 2000, 2002-2004 гг. впервые установленный диагноз сифилиса был выявлен у 257 подростков – 150,100,184 и 182 человека соответственно. Соотношение девочки (подростки)/юноши заслуживает особого внимания: 107/43, 70/30, 130/54, 112/70 (данные за 1995 год отсутствуют).
При сравнении показателей инфицирования детей и подростков, показатели последних превалировали: 84,3/11,4; 60,2/7,4; 148,0/2,9 и 78,5/8,0 соответственно в расчете на 100 тыс. лиц данной возрастной группы.
Аналогичные данные свидетельствуют о расширении инфицирования детей и подростков области гонококковой инфекцией. Так, если в 2000 году было выявлено 67 случаев заболевания, в 2002 – 49, то в 2003 и 2004 годах – 173 и 152 соответственно. Показатели инфицирования у подростков были также выше по сравнению с показателями детей: 52,8/1,1; 33,9/2,3; 141, 2/2,1 и 72,8/3,0 в расчете на 100 тыс. лиц соответствующей возрастной группы.
Уровень заболеваемости сифилисом и гонореей среди детей и подростков области свидетельствует о необходимости объединения усилий специалистов медицины, образования и других государственных и общественных структур в плане внедрения общих мероприятий, касающихся предупреждения развития ИППП среди молодежи. Необходимо дальнейшее совершенствование методов комплексной диагностики, лечения и профилактики, направленных на снижение уровня вышеуказанных инфекций.
Секція морфології
УЛЬТРАСТРУКТУРНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ КЕЛИХОПОДІБНИХ ЕКЗОКРИНОЦИТІВ
СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ТОНКОЇ КИШКИ В УМОВАХ ДІЇ НА
ОРГАНІЗМ ТЕХНОГЕННИХ МІКРОЕЛЕМЕНТОЗІВ
Романюк А.М., д. м. н., проф.; Кравець В.В., аспірант
СумДУ, кафедра патоморфології
Останнім часом зростає забруднення оточуючого середовища ксенобіотиками, зокрема, важкими металами. Відомо, що солі ВМ негативно впливають на різні органи та системи. Слизова оболонка тонкої кишки є досить чутливою до дії несприятливих екзогенних чинників.
Мета роботи: вивчити ультраструктурні перетворення келихоподібних екзокриноцитів слизової оболонки тонкої кишки в умовах дії на організм техногенних мікроелементозів.
В експерименті змодельовано техногенний мікроелементоз із підвищеним рівнем забрудненості навколишнього середовища солями цинку, свинцю та хрому. Дослідження виконано на 24 білих статевозрілих щурах-самцях. Група піддослідних тварин впродовж 2 місяців вживала воду насичену солями важких металів у наступних концентраціях (Zn- 50мг/л; Pb-3 мг/л; Cr-10мг/л). Для оцінки ультраструктурних змін келихоподібних екзокриноцитів виконували електронномікроскопічне дослідження забраного матеріалу.
Встановлено, що метаболічна активність келихоподібних екзокриноцитів суттєво зменшувалась. Ядерний хроматин переходить переважно у конденсований стан, матрикс ядра знижує свою електронну щільність. Помірно розрихлена ядерна мембрана утворювала мілкі та глибокі інвагінації. Перинуклеарні простори мали зони локального розширення.
Набряк мітохондрій супроводжувався просвітленням їх матриксу та зменшенням числа крист. В окремих органелах відмічався вогнищевий лізис зовнішніх мембран та крист. Цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки розширені, електронно-прозорі, а мембрани суттєво розрихлені. Пластинчатий цитоплазматичний комплекс Гольджі редукований, гладкі мембрани оточені великими електронно-прозорими вакуолями. У цитоплазмі присутні первинні та вторинні вакуолі, включення ліпідів та невелика кількість секреторних гранул.
Таким чином, виявлені зміни ультраструктурної організації келихоподібних екзокриноцитів свідчать про зниження рівня секреції слизу, що суттєво послаблює захист слизової оболонки тонкої кишки, а також призводить до утруднення пасажу травних мас по кишковому тракту.
З ПРИВОДУ СЕКЦІЙНОГО ВИПАДКУ ПІНЕАЛОБЛАСТОМИ
Романюк А.М., проф.; Москаленко Р.А., аспірант; Нелєпін М.І., нейрохірург
СумДУ, кафедра патоморфології
Пінеалобластома – злоякісна пухлина епіфіза, нозологія, яка зустрічається надзвичайно рідко. Пухлина локалізується в порожнині ІІІ шлуночка, часто спричиняє утруднення ліквородинаміки і гідроцефалічний синдром.
Хворий М, 38 років, захворів близько 2-х років тому. 8.11.2007 року консультований в Київському НДІ нейрохірургії (по даним МРТ встановлена пінеалобластома). Хворий отримав І етап курсу променевої терапії з 12.11. по 04.12.2007 року в Сумському обласному клінічному онкологічному диспансері (СОКОД). З 21.12.07 по 09.01.08 року знаходився на лікуванні в нейрохірургічному відділенні Сумської обласної клінічної лікарні (СОКЛ). З 09.01.08 р. переведений у відділення променевої терапії СОКОД. На наступний день, 10.01.2008 р., у зв'язку з погіршенням загального стан, хворий повторно госпіталізований в нейрохірургічне відділення СОКЛ.
Об'єктивно (дані консиліуму 11.01.08р, 1020год): загальний стан хворого дуже тяжкий. Свідомість порушена по типу мозкової коми І. На больові подразнення реагує, вербального контакту немає. Шкірні покриви бліді. Дихання аускультативно жорстке, ослаблене у нижніх відділах легень, розсіяні сухі хрипи з обох боків. Серцеві тони приглушені, ритмічні, прискорені. Гемодинаміка нестабільна, підтримується медикаментозно. АТ 90 і 60 мм рт ст. Т 36,5ºС. Неврологічний статус: мозкова кома І, зіниці D=S, вузькі, фото реакція в'яла, погляд не фіксує. Загальна гіпотонія, гіпорефлексія. Оглядова рентгенограма ОГК від 11.01.08 р.: правостороння середньодольова пневмонія.
Витяг з протоколу патологоанатомічного дослідження №7 від 16.01.2008 року:
Легені збільшені в об'ємі, на дотик щільної консистенції, анемічні на вигляд. На передній поверхні правої легені в нижній її долі знаходиться темна пляма, розміром 3x4 см, при розтині під нею виявляється порожнина діаметром 4,5см з зеленувато-бурою смердючою рідиною Поверхня розрізу легень строкатого вигляду: темно-червоні ділянки чергуються з ділянками сірого, білуватого кольору. Поверхня розрізів зерниста. На цьому фоні у нижніх і верхніх частках визначаються ділянки абсцесів від 0,5-1,5см, розташовані під плеврою, в тканині органу. З поверхні розрізу збігає червонувата піниста рідина. У просвіті великих бронхів слиз, жовто-зеленувата піниста рідина. Слизова оболонка бронхів рожево-червоного кольору, тьмяна. У просвіті гілок легеневої артерії тромботичні маси темно-червоного кольору.
Тверда мозкова оболонка напружена, легко знімається, м'яка - волога, блискуча, з її поверхні збігає значна кількість рідини. У шлуночках підвищена кількість прозорої серозної рідини. У порожнині ІІІ шлуночка знаходиться пухлина світло-жовтого кольору, неправильної форми розмірами 1,2х0.8х0.7см. Епендима прозора. Речовина мозку тістуватої консистенції, біла і сіра речовина добре розмежовані. На поверхні розрізів виступають у великій кількості червоні крапки, які легко змиваються. Гіпофіз звичайного розміру, повнокровний на розрізі. Результати гістологічного дослідження тканини пухлини – пінеалобластома.
Патологоанатомічний діагноз:
1. Конкуруючі захворювання: 1) Злоякісне новоутворення ІІІ шлуночка головного мозку. 2) Двобічна пневмонія з абсцедуванням.
2. Ускладнення: Інтоксикація. Набряк легень. Тромбоемболія гілок легеневої артерії. Гідроцефальний синдром. Набряк головного мозку.
3. Супутнє захворювання: Вегето-судинна дистонія за кардіальним типом”.
Висновок. Даний випадок показав, що на фоні адекватного лікування пухлинного процесу маніфестація пінеалобластоми не відмічалося, але приєднання важкої пневмонії зумовило летальний наслідок, що потрібно враховувати практикуючим лікарям при курації таких хворих.
УЛЬТРАСТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ОСТЕОБЛАСТІВ РЕГЕНЕРАТУ В УМОВАХ ПОЗАКЛІТИННОГО
ЗНЕВОДНЕННЯ
Бумейстер В.І., доцент; Потапова А.О., студ. 1-го курсу
СумДУ, кафедра анатомії людини
Складна будова кісток скелета, а також її багатофункціональність зумовлюють різнонаправленність реакції кісткової та хрящової тканин і високу їх чутливість до впливу несприятливих факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.
Експеримент виконаний на щурах-самцях, які були розподілені на дві серії: контрольні тварини і тварини, яким моделювався середній ступінь позаклітинного зневодження. Терміни забору матеріалу для вивчення репаративного остеогенезу травмованої кістки проходили в динаміці через 5, 10, 15 і 24 діб від моменту завдання травми.
Ультрамікроскопічно в регенераті через 5 днів виявляються змінені з низьким рівнем диференціювання остеобласти. Щонайбільшої деструкції зазнав ендоплазматичний ретикулум, в якому зникають трубчасті профілі. Цитоплазма таких клітин заповнена темними гранулами. Ергастоплазма представлена цистернами довгастої форми. В ділянці комплексу Гольджі спостерігаються численні тільця, що нагадують лізосоми. Цитоплазматична мембрана лізована або розщеплена. Ядра остеобластів зменшені в розмірах, у нуклеоплазмі - темні гранули хроматину.
Через 10 днів в остеобластах поверхневого шару регенерату ядра дещо збільшені в розмірах, підвищеної електронної густини, відмічається скупчення хроматину. Мітохондрії набряклі, просвітлені кристи чітко не контуруються. Мембрани мітохондрій втрачають свою двоконтурність, з΄являються малодиференційовані форми, ергастоплазма яких представлена довгастими формами. В ергастоплазмі видно комплекс Гольджі. Основна речовина з ознаками набухання, розпушена,.слабкої електронної густини.
Через півмісяця при ультрамікроскопічному дослідженні остеобластів порівняно з контролем знижена їх функціональна активність. Вони мають пухку слабобазофільну цитоплазму і гомогенні дрібні скупчення хроматину в ядрі. В цитоплазмі поряд із ядром безліч вакуолеподібних утворень. Мембрани ендоплазматичного ретикулума виражені слабко. Гранули рибонуклеотиду розміщуються на зовнішній поверхні мембран, їх дуже мало, іноді вони взагалі відсутні. Трапляються і гладкі мембрани, що лежать в окремих ділянках біля ядра. Поряд розміщені дрібні пухирці і цистерни. Мітохондрії округлої форми і їх мембрани мають подвійну пластинку. Ліпідні крапельки в цитоплазмі трапляються частіше, ніж у контролі. Ядро темного кольору, розміщене ексцентрично.Ядерце чітко контурується, зерна хроматину утворюють скупчення.
Через 24 доби більше, ніж у контролі, виявляються молоді остеобласти. У їх цитоплазмі визначаються скупчення лізосомоподібних тілець з просвітленими зонами розміщеними на межі з нуклеоплазмою. Сітка гранулярного ендоплазматичного ретикулума у вигляді великих вакуолеподібних цистерн має нечіткий вигляд, слабо контрастується. Мітохондрії з поодинокими кристами нечисленні. Ядра менших розмірів, ніж в контролі, мають інвагінації. На мембранах ендоплазматичного ретикулума розміщені низької електронної густини вакуолі.
ЗМІНИ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ НАДНИРНИКІВ ЗА УМОВ ДІЇ ОПРОМІНЕННЯ
Кіптенко Л.І., доцент; Панасюк Г. В., студ. 1-го курсу
СумДУ, кафедра патоморфології
У вітчизняних та закордонних медико-біологічних дослідженнях значну увагу приділяють вивченню впливу шкідливих чиників навколишнього середовища на організми людини та тварин.
З метою вивчення впливу радіації на хімічний склад наднирників був проведений експеримент на білих щурах-самцях 3-х місячного віку. Тварин було розділено на 4 серії. Першу серію склали контрольні тварини. Другу серію тварин опромінювали дозою 0,1 Гр, третя серія – опромінення дозою 0,2 Гр, четверта серія тварин отримувала опромінення в дозі 0,3 Гр.
При опроміненні щурів дозою 0,1 Гр відбувалися зміни у хімічному складі наднирників. Вміст вологи зменшується в порівняні з контролем на 19,5%, кількість органічних речовин ставала меншою на 2,9%, а неорганічні речовини збільшувалися на 34,7%. Незначно відбулося зменшення свинцю на 9,8% і хрому – на 14,3%. Вміст міді знизився на 19,8%, марганцю – на 21,4%, цинку – на 29,8%.
В третій групі експериментальних тварин дані хімічного складу наднирників указують на зниження вологості в порівнянні з інтактною групою на 28,2% і органічних речовин – на 3,4%, а мінеральні речовини збільшувалися майже на 40%. Досліджуванні хімічні елементи мали наступні процентні величини стосовно контролю: мідь зменшувалася на 36,2%, хрому стало менше на 23,7%, марганцю – на 39,3%, свинцю – на 10,4%.
Хімічний аналіз наднирників щурів четвертої експериментальної групи довів, що відбулося зниження вмісту води на 32,4% стосовно контролю й органічних речовин – на 3,9%, а вміст неорганічних речовин збільшився на 46,6%.
Таким чином, опромінення викликає значні зміни в хімічному складі наднирників, що призводить до порушення мікроелементного метаболізму залози.
МЕХАНІЧНА МІЦНІСТЬ КІСТКИ З ПОЗИЦІЙ БІОМЕХАНІКИ
Ткач Г.Ф.,доцент; Томин Л.В, студ. 2-го курсу
СумДУ, кафедра анатомії людини
Виконане дослідження доповнює існуючі уявлення про механічні властивості кістки як ідеального технічного композита, що володіє при малій масі високими механічними параметрами у всіх напрямках, тобто ізотропний.
З метою вивчення біомеханічних параметрів довгих суцільних кісток скелету щурів та кісток в середній третині діафізу проведені експериментальні дослідження на білих безпородних щурах.
В результаті проведених дослідів, були отримані зусилля, при яких кожна кістка руйнувалася. Так межі міцності кістки на вигин мають різні значення для кожного досліду, але розкид значень не настільки великий. Значення меж міцності становлять [σ]ср.=18,8 кН/см².
При розтягненні зразків відбувається руйнування зі зламом під α = 45-90° до осі, або по рівній поверхні, паралельній вісі дії руйнуючої сили. І це середнє значення межі міцності дорівнювало 7,47 кг/мм2 відповідно.
При стиску несуча здатність кістки максимальна і становить ≈ 26,3 кг/мм2.
Крутіння - найнебезпечніші види деформації кістки. При руйнуванні утворюються спіральні тріщини. При крутінні зразків, які випиляні вздовж повздовжньої вісі, руйнування проходить вздовж остеонів з накопиченням дрібних тріщин, показники яких дорівнювали ≈ 40,3 кг/мм2.
Отримані експериментальні дані про механічні властивості стегнової кістки може по праву вважатися прототипом матеріалу майбутнього - активного матеріалу, здатного "на ходу" підживлюватись енергією, забезпечуючи необхідну твердість при мінімальних перетинах, або ж змінювати перетин пропорційно навантаженню.
ВИЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ РЕПАРАТИВНОЇ РЕГЕНЕРАЦІЇ МЕТОДОМ
РАСТРОВОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ МІКРОСКОПІЇ
Погорєлов М.В., асистент; Бончев С.Д., студ. 5-го курсу
СумДУ, кафедра анатомії людини
Кісткова тканина є ідеальним біологічним об`єктом для дослідження методом растрової електронної мікроскопії завдяки її високій мінералізації та низькому вмісту вологи, яку легко видалити без значної втрати структури та тривкості зразка. Використання зондового аналізу дозволяє визначити розподіл макро- та мікроелементів по всій поверхні кістки зі збереженням зразка, що є неможливим при використанні інших хімікоаналітичних методів. На даний час існує декілька класифікацій стадійності репаративної регенерації кістки, що за свою основу використовують гістологічні, клінічні, біохімічні та інші критерії. Жодна з класифікацій не визначає ступеню мінералізації регенерату та інтактної поверхні кістки.
В нашій роботі проведена спроба визначення особливостей кальцій-фосфорного обміну травмованої кістки відповідно до стадій репаративного остеогенезу за Дєдух Н.В. Піддослідним тваринам наносився дирчастий дефект середини діафізу великогомілкової кістки, проводився забір матеріалу через 5, 10, 15 та 24 діб після травми, виготовлялися зразки для дослідження на растровому електронному мікроскопі РЕММА-105. Проводився аналіз вмісту кальцію та фосфору в дефекті, на поверхні кістки біля регенерату та на віддалені 15 мм від нього.
Перша стадія регенерації характеризується нульовим вмістом остеотропних елементів у місці дефекту та відсутністю змін кальцій-фосфорного обміну в інших ділянках травмованої кістки. Через 10 днів починається незначна мінералізація дефекту та втрата кальцію біля місця травми, віддалені ділянки кістки залишаються інтактними. Через 15 та 24 діб відбувається стрімкий ріст вмісту кальцію та фосфору в новоутвореному регенераті, що свідчить про розгортання процесів мінералізації новоутвореного органічного матриксу. Разом з тим, біля місця дефекту та навіть на віддалених ділянках кістки, відмічається значна втрата кальцію та фосфору, яка досягає 25%.
Таким чином, мінералізація регенерату кістки розпочинається вже через 10 діб після нанесення дефекту і досягає максимуму на 24 добу. Разом з тим, в строки 15 та 24 діб після нанесення дефекту відбувається втрата кальцію та фосфору неушкодженими ділянками кістки.
УЛЬТРАСТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ЭНДОТЕЛИОЦИТОВ ГЕМОКАПИЛЛЯРОВ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ТОНКОЙ КИШКИ ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ СОЛЕЙ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ
Кравец В.В., аспирант
Научный руководитель – д..м.н., проф. Романюк А.Н.
СумГУ, кафедра анатомии человека
В современных условиях повсеместного загрязнения окружающей среды человек ежедневно контактирует с рядом различных химических соединений. Поступление их в относительно низких концентрациях в организм может не вызывать клинически выраженных изменений, характерных для острого или хронического отравления, но приводит к ряду значительных ультраструктурных отклонений в органах, которые в последствии являются причиной развития различных функциональных нарушений. Особенно выражены эти изменения при воздействии комбинаций химических элементов. К числу универсальных загрязнителей внешней среды относятся соли тяжелых металлов.
Цель работы: изучить ультраструктурные изменения эндотелиоцитов гемокапилляров слизистой оболочки тонкой кишки под воздействием солей тяжелых металлов.
Эксперимент выполнен на 24 белых половозрелых крысах-самцах, которые на протяжении 3-х месяцев употребляли воду, насыщенную солями тяжелых металлов. Ультраструктурные преобразования изучали с помощью метода электронной микроскопии.
В ходе исследования установлен ряд изменений в ультраструктуре эндотелиоцитов гемокапилляров слизистой оболочки тонкой кишки. Эти изменения проявлялись в существенном набухании митохондрий с лизисом части крист, вакуолизации цистерн и разрыхлении мембран эндоплазматического ретикулума. Количество рибосом и полисом в цитоплазме резко уменьшается. Нередко наблюдалось очаговое разрушение цитоплазматической мембраны. В цитоплазме отростков эндотелиоцитов почти полностью отсутствуют микропиноцитозные пузырьки. Гиалоплазма эндотелиоцитов приобретает очень низкую электронную плотность.
Пластинчатый цитоплазматический комплекс Гольджи редуцирован и представлен в виде отдельных дезорганизованных гладких мембран, окруженных небольшим количеством электронно-прозрачных вакуолей. Довольно часто обнаруживались вторичные лизосомы. В просвете капилляра располагались, кроме клеточных элементов крови, детрит, состоящий из аморфных масс и деструктивно измененных мембран и органелл.
Выявленные изменения свидетельствуют о развитии дистрофических процессов в ультраструктуре эндотелиоцитов гемокапилляров слизистой оболочки тонкой кишки под воздействием солей тяжелых металлов.