Запозичення в польськiй релiгiйнiй лексицi
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?дкреслювали ритмiчнiсть тексту. В сучасних перекладах кiлькiсть цих сполучникiв значно зменшилася або вони були замiненi iншими.
Синтаксично-стильовою рисою бiблiйного стилю СФ також наявнiсть присвiйних займенникiв в постпозицiСЧ:
БВ: glowe jego, matce swojej, uczniowie jego.
БТ: glowe jego, але swojej matce, jego cialo та uczniowie - без займенника.
НЗ: jego glowe; matce, cialo та uczniowie - без займенникiв.
СпостерiгаСФться вiдхiд i вiд дiСФприкметникових та дiСФприслiвникових структур. РЗх частота в польських бiблiйних текстах дуже висока. В наведених вище фрагментах маСФмо:
БВ: poslawszy, przyszedszy, szedszy.
БТ та НЗ зiгнорували цi структури.
Наведенi вище фрагменти iлюструють iншi способи наближення мови БiблiСЧ до сучасноСЧ розмовноСЧ мови. Цьому служить насичення тексту словами загальновiдомими та вживаними, що мають емоцiйне та аксiологiчне навантаження, зрозумiле людинi сьогодення. Особливо це видно в сучасному перекладi НЗ [39,78]. Порiвняймо:
БВ: I zasmucil sie krl.
БТ: Zasmucil sie krl.
НЗ: Krl znalazl sie w klopotliwej sytuacji.
Чеслав Мiлош вважаСФ, що бiльшiсть вiдкинутих форм можна було б залишити, бо вони тАЬзрозумiлi та вносять вiдтiнок стилiстичного навантаженнятАЭ [24,104]. Йдеться про такi форми, як lewica, prawica (лiва i права рука), sluzebnica (слуга) та фразеологiзми: dzien sadny, umywac rece, padl strach, sl ziemi i т.п. Перекладачi НЗ (сучасноСЧ версiСЧ) не тiльки смiливо вiдступили вiд традицiйних перекладiв фразеологiзмiв, але й ввели новi сполучення [39,75]. Такий характер маСФ фраза dal slowo przy gosciach.
За допомогою польських сучасних еквiвалентiв стають доступними розумiнню iноземнi бiблiйнi реалiСЧ: стародавнi назви ваги, мiри, монет, титулiв, звичаСЧв. Найкраще впорався з передачею екзотичних реалiй НЗ в сучасному перекладi. Як незрозумiлi та невластивi польськiй мовi, були вилученi наступнi семiтськi структури-плеоназми: uradowali sie radoscia, pozadaniem pozadalem. НадаСФться перевага польським зворотам uradowali sie bardzo, goraco pragnalem [15,107].
Беручи до уваги усi цi змiни, можна зробити висновок, що досить скоро традицiйний бiблiйний стиль може стати здобутком iсторiСЧ польськоСЧ мови.
Змiни в тАЬживихтАЭ текстах
Вже пiд час засiдань Собору до пасторських послань проникала нова лексика, яка популяризувала його найважливiшi гасла: dzielo odnowy Kosciola, dzielo odnowienia liturgii, soborowy czyn dobroci [45, 235]. РЖдея екуменiзму (СФдностi) внесла рiзнi форми слова jednosc, а назви bracia, blizni, lud Bozy, стали вживатися на позначення не тiльки католикiв, але й вiруючих протестантських та схiдних Церков. Для позначення цих людей зявилася назва bracia odlaczeni, а зникли heretyk, bezboznik, sekciarz, balwochwalcy, schizmatycy, bluzniercy [45,237].
В старих книжках для богослужiнь, особливо в Gorzkich Zalach та в Drodze Krzyzowej, дуже часто СФвреСЧ виступали як мучителi та вбивцi РЖсуса, напр. od zydw podeptany, okrutni zydzi i т.п. Аби зруйнувати стереотип СФврея-боговбивцi, слово тАЬСФврейтАЭ замiнено формами kaci, zbjcy, zlosliwi mordercy i т.п., бо пiсля Собору було вiдкинуто традицiйний антиiудаСЧзм, визнано СФврейське походження християнства, iудохристиянства. Це була одна з багатьох позитивних змiн пособорноСЧ католицькоСЧ Церкви [22,249].
РЖншi слова, новi чи тi, якi ранiше рiдко вживалися, а пiсля Собору стали загальновживаними, це: katecheza, chrzcielny; назви частин богослужiнь: homilia, znak pokoju, Sakrament Namaszczenia Chorych; новi iнституцiСЧ, явища: Synod Biskupw, Rada Duszpasterska, peregrynacja, oaza [12,29]. Слова i фразеологiзми дособорноСЧ доби, абсолютно невiдомi пересiчному вiруючому, знайшла РЖ. БайСФрова (1999) в Katechizmie Kosciola Katolickiego далi ККК (Катехизис КатолицькоСЧ Церкви), що був виданий в 1995 роцi. Це: plan bozy, zamysl bozy, ekonomia zbawienia, pedagogika boza. ДавнСФ ж слово Eucharystia змiнило своСФ значення. Це вже не тiльки тАЮхлiб i вино як тiло i кров ХристатАЭ, а й тАЮСвята МесатАЭ.
Важливою СФ також висока частота певних слiв у новому ККК. Це слова tajemnica та znak. Частота СЧх вживання пiдкреслюСФ мiстерiйний характер християнства, суть якого спираСФться на важкодоступнi транiенденцiйнi поняття, переданi рiзними знаками [14,106]. Суспiльний характер Церкви пiдкреслюСФться або через слово komunia , або через сучасний вiдповiдник wsplnota, wsplnotowy. На думку РЖ. БайСФровоСЧ, поняття, якi зустрiчаються в ККК, взагалi не мають вiдповiдникiв в Katechizmie Rzymskim. Тi самi елементи вiри зiбранi в певнi понятiйнi системи: система нового катехiзису СФ бiльш впорядкованою, створюСФ виразнiшi образи та назви i т. д.
Словниковий склад сучасних молитов вже не акцентуСФ увагу на дистанцiСЧ мiж небом i землею, не протиставляСФ вбогiсть людини досконалостi Творця, а, скорiше, окреслюСФ стосунки люблячого Батька та дiтей. Це, напевне, маСФ звязок з повоСФнною демократизацiСФю суспiльних стосункiв. У результатi спростився етикет поведiнки i в цiй спрощенiй формi вiн проник до релiгiйних текстiв.
В iсторiСЧ польськоСЧ молитви найшанованiшим адресатом СФ Krl [31,148]. Людина, реалiзуючи свою повагу до Бога, розмiщуСФ його на вершинi людськоСЧ iСФрархiСЧ, називаючи Його krlem, словом, узятим з придворного етикету. Але сучаснi молитви не перенасиченi формами ввiчливостi. В них вживаються лаконiчнiшi та простiшi звертання: Boze, Kochany Ojcze, Drogi Jezu, Maryjo. Такий початок молитви позбавляСФ СЧСЧ офiцiйностi, наближаСФ до звичайноСЧ розмови двох осiб, мiж якими панують дружнi стосунки, навiть iнтимнiсть. Залишками давнього етикету СФ слова racz та laska. Деякi вважають СЧх шкiдливими анахронiзмами. тАЮНе може так бути, пише Й. Турнау щоб образ феодального господаря формував сьогоднi образ Бога. Слово laska - це пережиток устрою, пiд час якого доля людини залежала вiд панськоСЧ примхитАЭ[38,119].
Про величнiсть Бога та нiкчемнiсть людини, яка кориться та благаСФ, розповiдають традицiйнi церковнi пiснi. Вiруючi люблять ст