Запозичення в польськiй релiгiйнiй лексицi
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
В°СФ вирiшення таких завдань:
виявити лексичнi запозичення з рiзних мов у польськiй релiгiйнiй термiнологiСЧ;
встановити особливостi СЧх проникнення та функцiонування у польськiй мовi;
- подати характеристику мови релiгiСЧ та iнновацiйних процесiв, що в нiй вiдбувалися та вiдбуваються;
- подати лексико-семантичну характеристику запозичень;
- визначити особливостi адаптацiСЧ iншомовних запозичень до норм польськоСЧ СЧ мови.
Новизна роботи. В сучаснiй лiнгвiстицi iснуСФ ряд праць, присвячених дослiдженню iншомовних елементiв у релiгiйних творах, наприклад, стаття М. Карплюк про росiйську православну лексику у польськiй мовi XVI столiття та дослiдження М. МакуховськоСЧ про iсторiю мови релiгiСЧ та iнновацiйнi процеси, що мали в нiй мiiе. У дипломнiй роботi робиться спроба зробити комплексний опис лексичних запозичень з рiзних мов у польськiй мовi релiгiСЧ.
Теоретичне та практичне значення роботи полягаСФ у тому, що данi дослiдження можуть використовуватись при написаннi пiдручникiв, посiбникiв з лексики польськоСЧ мови, iсторiСЧ польськоСЧ лiтературноСЧ мови. Матерiали i висновки дослiдження можна використовувати при викладаннi вузiвського курсу тАЬЛексика польськоСЧ мовитАЭ, для спецкурсiв та спецсемiнарiв iз проблеми запозичень у польськiй мовi.
У процесi дослiдження використовувались такi методи, як метод суцiльного добору, описовий метод, метод компонентного аналiзу.
Матерiали дослiдження обговорювалися на засiданнях кафедри практичного курсу словянських мов РРЖС КСУ в 20002-2003 р.
Дане дослiдження проведене на матерiалi Slownikа jezyka polskiego / pod red. Szymczaka M.- Warszawa, 1996.- T. 1-3, Slownikа wyrazw obcych / pod red. Tokarskiego J. Warszawa, 1987, Brukner A. Slownik etymologiczny jezyka polskiego.- Warszawa, 1970. На матерiалi словникiв ми уклали картотеку, яка налiчуСФ 350 карток, де подана семантика та етимологiя запозичень, а також приклади СЧх вживання у мовi.
Структура роботи. Дипломна робота складаСФться iз вступу, трьох роздiлiв висновкiв, бiблiографiСЧ, яка нараховуСФ 45 джерел та картотеки, що нараховуСФ 350 карток.
Роздiл РЖ Перiодизацiя та соцiально-iсторичнi умови проникнення запозичень у польську мову
1.1 Перiодизацiя та загальна характеристика запозичень у польськiй мовi
Сучасна польська мова, яка маСФ надзвичайно довготривалу письмову та лiтературну традицiю, характеризуСФться чисельнiстю та надзвичайним багатством лексичного складу, розвиненою полiсемiСФю та рiзноманiттям лексико-стилiстичних засобiв.
Лексика польськоСЧ мови, як i будь-якоСЧ iншоСЧ сучасноСЧ високорозвиненоСЧ мови, неоднорiдна за своСЧм складом. В польськiй мовi великий вiдсоток лексики становлять слова, запозиченi з iнших мов, а саме класичних (латинська та грецька мови), захiдноСФвропейських (нiмецька мова, iталiйська, французька та англiйська) i словянських (чеська, украСЧнська та росiйська мови).
Запозичення зявились у польськiй мовi ще на початку СЧСЧ розвитку. Вони СФ результатом рiзних економiчних, полiтичних та культурних звязкiв з iншими народами. Внаслiдок таких звязкiв у кожну мову проникають слова й вирази з iнших мов, здебiльшого позначаючи в нiй назви понять, якi засвоСФнi разом з iншомовним словом. НемаСФ тепер жодноСЧ мови в свiтi, у словниковому складi якоСЧ не було б iншомовних елементiв. Запозичення слiв з iнших мов СФ одним з iстотних шляхiв збагачення лексичного складу мови.
Отже, запозичення - це рiзнi елементи (звуки, фонеми, морфологiчнi елементи, слова, вирази, звороти, синтаксичнi конструкцiСЧ) перейнятi з iншоСЧ мови. Вони виникають з певних потреб, зокрема з необхiдностi "назвати" деякi речi та поняття, для яких не iснуСФ вiдповiдних назв у данiй мовi, наприклад banan, fiord, kowboj, sputnik, radar, meteorologia, stenografia.
Але приходячи у "нову" мову, запозичення можуть викликати ряд змiн у галузi фонетики, фонологiСЧ, словотворення та флексiСЧ, оскiльки можуть бути перейнятi даною мовою у незмiннiй формi або СФ у формi, яка СФ пристосованою до фонетичних та граматичних правил мови, яка запозичила дане слово чи словосполучення. Так, наприклад, у результатi запозичення ряду слiв, якi мають напiвмяке s (наприклад, s у словах sinologia, sigma), цей звук вимовляють сьогоднi бiльшiсть полякiв.
Запровадженню фонеми [ f ] до фонологiчноСЧ системи польськоСЧ мови сприяли вiдповiднi лексичнi запозичення у ХV ст. Також, завдяки лексичним запозиченням, польська мова маСФ префiкс arcy- та суфiкс -unek.
Отже характерною рисою запозичень СФ СЧх пристосування до фонетичних та граматичних норм польськоСЧ мови та наступне творення вiд них нових слiв за допомогою вже польських словотвiрних засобiв. Наприклад вiд grymas (вiд фр. grimace) утворили grymasic, grymasny, grymasnie, grymasnik, grymasnica.
В сучаснiй польськiй мовi вживаються слова, засвоСФнi з багатьох мов. Цi слова входили до складу польськоСЧ лексики в рiзнi часи й рiзними шляхами. Деякi з них увiйшли ще в давньоруську мову, а вiд неСЧ були успадкованi польською. Деякi iншомовнi слова були запозиченi польською мовою безпосередньо, в процесi прямих звязкiв польського народу з тим або iншим народом. Але СФ чимало й такоСЧ iншомовноСЧ лексики, яка запозичувалася через посередництво iнших мов.
Час i шляхи запозичення iншомовних слiв, а також характер лексики i активнiсть СЧСЧ засвоСФння з тiСФСЧ чи iншоСЧ мови перш за все залежать вiд того, що в конкретно-iсторичнi перiоди життя польського народу його стосунки з iншими народами неоднаковi, виявляються по-рiзному й можуть вiдбуватися в рiзних сферах суспiльноСЧ дiяльностi.
В словников