Запозичення в польськiй релiгiйнiй лексицi
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
ому складi сучасноСЧ польськоСЧ мови, з погляду на походження, можна видiлити такi найголовнiшi шари iншомовноСЧ лексики:
1. Слова латинського походження.
Запозичення СЧх вiдбувалося в рiзнi часи, але бiльшiсть латинiзмiв увiйшли до польськоСЧ мови починаючи з Х - ХРЖ столiть, коли Польщею було прийнято захiдний тип християнства у Х столiттi. В результатi цього, латина панувала у польських храмах та школах приблизно 10 вiкiв.
Перша хвиля латинських впливiв розпочалася переважно в областi церковноСЧ та шкiльноСЧ лексики. Це були слова повязанi з релiгiйними обрядами та рiзними церковними нововведеннями: bierzmowanie (миропомазання); chrzest (хрещення); koscil (церква, храм); msza (церковна служба); oltarz (вiвтар); opat (iгумен); pacierz (молитва); papiez (папа); proboszcz (священик); przeor (абат).
Деякi з цих слiв перейнятi безпосередньо з латинськоСЧ мови, наприклад слово тАЮbierzmowalтАЭ" походить вiд латинського "umacniac w wierze". РЖншi слова латинського походження, якi зустрiчаСФмо у польськiй мовi, запозиченi за допомогою чеськоСЧ чи нiмецькоСЧ мов.
Епоха ренесансу (ХVРЖ ст. - перша половина ХVРЖРЖ ст.)принесла нову хвилю латинських впливiв. У цей час у школах вивчають класичну латинську мову, читають i перекладають Горацiя, Овiдiя, Вергiлiя. В результатi молодь, переважно шляхетського походження, пiсля закiнчення шкiл розмовляла виключно латинською мовою. Тому немаСФ нiчого дивного, що деякi латинськi слова залишились у польськiй мовi назавжди. Це такi слова, як: arkusz (аркуш); atrament (чорнило); bibula (тонкий папiр); dekret (указ); honor (честь); infula (церк. - митра); instytucja (заклад); karta (бланк); kolega (товариш); linia (лiнiя); natura (природа); papier (папiр); senat (сенат); suma (сума, пiдсумок); testament (заповiт); trybunal (трибунал); wizytacja (обстеження).
2. Лексичнi запозичення з нiмецькоСЧ мови.
Пiсля знищення польського населення у звязку з нападом татар у ХРЖРЖРЖ столiттi, розпочалося масове заселення сiл та мiст нiмецькими колонiстами. Вони принесли не лише нову суспiльну органiзацiю, але i повязану з нею лексику. За значеннями данi запозичення можна звести до таких основних груп:
а) соцiально-полiтична лексика:
soltys (сiльський староста); wjt (вiйт); gmina (громада); rada (рада);
б) назви частин мiста та мiських будинкiв:
plac (площа); rynek (базар, ринок); ratusz (ратуша); fara (церква);
в) назви ремесел та ремiсникiв:
rymarz (лимар); platnerz (зброяр); garbarz (людина, яка займаСФться ...) ; slusarz (слюсар).
Нiмецькими за походженням СФ також слова:
szlachta (шляхта); hetman (гетьман); rycerz (рицар); zolnierz (солдат).
3. Слова чеського походження.
Засвоювалися вони з давнiх часiв, але найактивнiше - в часи середньовiччя, коли чеськi королi займали польський трон i всю владу зосереджували в своСЧх руках. В цей час iснував надзвичайно великий вплив чеськоСЧ мови на польську. В результатi, в польськiй лексицi маСФмо такi слова чеського походження: blahy (незначний, мiзерний); hanba (ганьба); hardy (гордовитий); hojny (щедрий); hrabia (граф); obywatel (громадянин).
4. Лексичнi запозичення з iталiйськоСЧ мови.
Помiтний вплив iталiйськоСЧ лексики на польську мову починаСФться лише з другоСЧ половини ХVРЖ столiття. Слова iталiйського походження, що входять до словникового складу польськоСЧ мови, повязанi з мистецтвом та культурою, а саме з музикою, архiтектурою, живописом та поезiСФю, наприклад: bas (бас); balet (балет); fraszka (жартiвливий вiрш); opera (опера); palac (палац); sopran (сопрано); tenor (тенор); willa (вiлла).
Крiм слiв, повязаних з мистецтвом та культурою, до словникового складу польськоСЧ мови увiйшли також слова, якi стосуються назв овочiв: wloszczyzny (зелень); kalarepe (кольрабi); szparagi (спаржа); salate (салат); kapuste (капуста).
5. Слова угорського походження увiйшли до польськоСЧ мови за часiв короля Стефана Баторего. Це переважно вiйськова лексика та назви одягу i предметiв домашнього вжитку: heinal (сигнал, звук, труби); orszak (табiр, свита); rokosz (бунт); hajduk (прислужник); szereg (ряд); kila (хвороба); bekiesza (одяг).
6. Лексичнi запозичення iз схiднословянських мов. Цi впливи на польську мову розпочалися в ХVРЖ столiттi.
Лексику схiднословянського походження впiзнаСФмо серед iнших слiв за допомогою так званого "повноголосся", або ж вимови -olo-, -oro-, -ere-, замiсть польських складiв -ro-, -lo-, -re-, наприклад: polonina (полонина); czerep (череп); czeresnia (черешня); czeremcha (черемха); czereda (череда, натовп); nadwerezyc (зiпсувати); halas (гамiр, шум).
Щодо запозичень з украСЧнськоСЧ мови, то це переважно слова з лiтерою -h-: hozy (квiтучий, гарний); hultaj (ледар, гульвiса); hreczka (гречка).
7. Лексичнi запозичення з французькоСЧ мови. У ХРЖРЖРЖ столiттi розпочалися досить жвавi контакти Польщi з ФранцiСФю. В результатi в Польщi поширились надзвичайно великi впливи французькоСЧ культури та мови. На той час майже весь королiвський двiр розмовляв французькою мовою, тому немаСФ нiчого дивного, що слiв, запозичених з французькоСЧ мови, виявилось так багато у польськiй мовi. До основноСЧ лексики увiйшли такi слова: afisz (афiша); aleja (алея); ambaras (турботи); awangarda (авангард); bagatela (дрiбниця); balkon (балкон); fotel (крiсло); fryzjer (перукар); gabinet (кабiнет); konsekwencja (результат); magazyn (журнал); perfumy (парфуми); spryt (спритнiсть); restauracja (ресторан) та iн.
8. Запозичення з англiйськоСЧ мови. Англiйськi слова почали поширюватись в польськiй мовi головним чином у ХРЖХ столiттi. Спочатку вони стосувалися лише мореплавства та спортивноСЧ лексики: aut (аут); boks (бокс); brydz (бридж); mecz (матч); sport (спорт); slalom (слалом); skuter (скутер); szyper (шкiпер).
Сьогоднi серед англiйських запозичень переважаСФ лексика, повязана з наукою, технiкою, полiтикою, розвагами, назвами одягу, СЧжi, предметiв розкошi. Цi запозичення можна роздiлити