Запозичення в польськiй релiгiйнiй лексицi
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
ЗМРЖСТ
Вступ
Роздiл РЖ Перiодизацiя та соцiально-iсторичнi умови проникнення запозичень у польську мову
- Перiодизацiя та загальна характеристика запозичень у польськiй мовi
- Причини та наслiдки процесу запозичення
1.3 Види запозичень
Роздiл РЖРЖ Мова релiгiСЧ
2.1 Релiгiя та СЧСЧ мова
2.2 Фактори, що призвели до змiн у релiгiйнiй лексицi
2.3 РЖнновацiйнi процеси в мовi релiгiСЧ
Роздiл РЖРЖРЖ Лексико-семантична характеристика запозичень у польськiй мовi
3.1 Запозичення з класичних мов
3.1.1 Запозичення серед назв осiб
3.1.2 Запозичення серед назв, повязаних з проведенням богослужiнь та лiтургiСЧ
3.1.3 Запозичення серед назв релiгiйних течiй, вiрувань
3.1.4 Запозичення серед назв речей для богослужбового вжитку
3.1.5 Запозичення серед назв книг для богослужбового вжитку
3.1.6 Запозичення серед назв релiгiйних понять
3.1.7 Назви установ та iнституцiй
3.2 Запозичення зi словянських мов
3.3 Запозичення з iнших мов
3.4 Адаптацiя запозичень у польськiй мовi
3.5 Змiни в семантицi слiв
Висновки
Бiблiографiя
ВСТУП
Актуальнiсть теми. Проблема мiжмовних контактiв у сучаснiй лiнгвiстицi дедалi виразнiше висуваСФться до ряду найбiльш актуальних мовознавчих проблем - як у планi вивчення конкретного мовного матерiалу, так i у розвязаннi комплексу певних теоретичних питань.
Причини цього явища можна вбачати, з одного боку, у тому, що вихiд у пiслявоСФннi роки на свiтову арену нових народiв та СЧх мов, на формуваннi яких особливо позначилися явища мовних взаСФмовпливiв, даСФ багатий матерiал для вивчення зовнiшнiх закономiрностей можливоСЧ iнтерференцiСЧ (питання про характер рiвнiв мовноСЧ взаСФмодiСЧ, типи СЧх опосередкованостi, соцiальнi умови виявлення тощо) i вiдкриваСФ можливостi транспонування цих закономiрностей на iсторичнi епохи. З другого боку, iнтерес до цiСФСЧ проблеми визначаСФться потребами вивчення внутрiшнiх, власне мовних процесiв, поглиблене розумiння яких зумовлене рiвнем розвитку сучасноСЧ мовознавчоСЧ науки з СЧСЧ еволюцiСФю вiд дiахронiчного аспекту дослiдження до вивчення мови у системi, з увагою до загальних закономiрностей СЧСЧ функцiонування, а отже - тенденцiСФю до пiдсумкових, узагальнюючих дослiджень, що виростають на здобутках, досьогочасних конкретних дiях.
У цьому планi проблема контактування польськоСЧ мови з iншими мовами набуваСФ особливоСЧ актуальностi для польськоСЧ мовознавчоСЧ науки.
Польща здавна контактувала з найрiзноманiтнiшими народами, тобто такi мовнi взаСФмозвязки мають порiвняно довгу iсторiю, але в наш час запозичення стають все бiльш iнтенсивними. Тому, якщо говорити про наслiдки таких контактiв, то слiд особливу увагу звернути на проблему iншомовних запозичень у польськiй мовi - одну з найактуальнiших проблем польськоСЧ лiнгвiстики.
Рiзноманiтнi суспiльно-полiтичнi, культурнi чинники сприяють перейманню польською мовою iншомовних слiв на позначення понять та реалiй сучасного життя. Безумовно, цi запозичення СФ одним iз шляхiв поповнення лексичного складу польськоСЧ мови, однак вони також викликають деякi зауваження. Це, зокрема, стосуСФться правильностi вживання iншомовних запозичень у мовленнi, оскiльки не кожне iншомовне слово, вжите у польськiй мовi, збагачуСФ СЧСЧ словник. Його вживання не завжди позитивне для мови. РЖнодi запозичення "псують" мову, "засмiчують" СЧСЧ лексику, створюють у нiй зайвi дублети, що тiльки обтяжують СЧСЧ.
Потрiбно також зауважити, що мовi однаково шкодять i надмiрний пуризм, тобто безоглядне викорiнювання iншомовних елементiв, надуживання чужомовною лексикою, переобтяження нею письмових i усних текстiв. Особливо знижують рiвень культури мовлення помилки у вживаннi iншомовних слiв.
Отже, ця проблема СФ досить актуальною у наш час. Багато мовознавцiв i до цього часу не мають визначеноСЧ думки щодо мiiя iншомовних слiв у лексицi польськоСЧ мови. Але не дивлячись на це, запозичення слiв з iнших мов - це досить природне i важливе явище для розвитку мови, оскiльки ми не змогли б обiйтися без слiв, якi увiйшли до польськоСЧ мови з давнiх часiв i залишились в нiй бiльшою чи меншою мiрою засвоСФнi.
Стан розробки проблеми. Проблема iншомовних запозичень у польськiй мовi розглядалась багатьма вченими-дослiдниками, зокрема А. Мельничуком, Т. Тихомировою, А. Брюкнером, Т. Лер-Сплавiнським, В. Цинковським та багатьма iншими. У своСЧх працях вони звернулися до ряду проблем, повязаних iз запозиченнями в польськiй мовi. Зокрема, вони розглядали новi галузi та джерела запозичень, придiлили досить уваги проблемi подiлу запозичень з погляду на ступiнь СЧх засвоСФння. Так, наприклад, проблемою класифiкацiСЧ запозичень займався також Й. Домбровський, який написав працю "Wyrazy obce w jezyku polskim".
Потрiбно згадати також працю М. МакуховськоСЧ "Jezyk religijny". Дослiдження даСФ детальну характеристику мови релiгiСЧ та iнновацiйних процесiв, що в нiй вiдбувалися та вiдбуваються, розповiдаСФ про подальшу долю мови релiгiСЧ пiсля РЖРЖ Ватиканського Собору.
Змiстовнi дослiдження, присвяченi цiй проблемi, належать В. Коханському, який у своСЧй працi "O dobrzej i zlej polszczyznie" велику увагу придiлив класифiкацiСЧ запозичень та СЧх подальшiй долi у польськiй мовi.
Мета роботи. Мета дипломноСЧ роботи полягаСФ у тому, щоб виявити релiгiйнi запозичення з рiзних мов у польськiй мовi та дати СЧм лексико-семантичну характеристику.
Мета дипломноСЧ роботи передбач?/p>