Запозичення в польськiй релiгiйнiй лексицi
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
нiй системам.
Адаптацiя запозичених слiв СФ важким процесом. Фонетична адаптацiя полягаСФ в усталеннi вимови, що вiдповiдаСФ польськiй фонетичнiй системi. Так, наприклад, грецько-латинське слово angelus отримало в польськiй мовi форму angiel, а пiзнiше angiol, що вимовлялося як anjol i, врештi, aniol. Латинське слово castellum, запозичене з чеськоСЧ мови як kostel, дало польське слово koscil.
Графiчним освоСФнням iншомовного слова вважаСФться його написання польськими лiтерами вiдповiдно до правил польського правопису, наприклад СФвр. edin передаСФться в польськiй мовi Eden, англ. independent independenci, чес.(з лат.) capellanus - kaplan .
Бiльшiсть iншомовних слiв у процесi запозичення набувають польського графiчного оформлення, але iснують також слова, якi зберiгають свою оригiнальну форму (напр.: rektor, diakonisa, logos, та iн.).
Морфологiчна адаптацiя полягаСФ у змiнi роду. Нiмецький iменник середнього роду das Rathaus дав польський iменник чоловiчого роду ratusz. В словах, запозичених з латинськоСЧ мови вiдкидаСФться чоловiче закiнчення -us i закiнчення середнього роду -um, напр.: angelus aniol, iudaismus iudaizm. РЖноземнi суфiкси замiнюються польськими, напр.: firm-are bierzm-owac, absolut-us absolut-ny.
Запозиченi слова пiдпорядковуються польському словотвору i утворюють похiднi слова. Так, наприклад, вiд запозиченого арабського слова imam утворено похiднi слова imamaci, imamizm.
Чим давнiше було запозиченe слово, тим бiльше воно уподiбнилося до польських слiв. Слова, запозиченi за часiв словянськоСЧ спiльноти, сполонiзувалися i тiльки ТСрунтовний етимологiчний аналiз дозволяСФ розпiзнати iноземнi коренi.
Новiшi запозичення, якi вiдбувалися в перiод розвитку писемноСЧ польськоСЧ мови, не зазнали великих фонетичних змiн. Переймалася i фонетична, i графiчна форма. Тому СЧх сьогоднi легко розпiзнати за вимовою або за написанням.
Полонiзацiя запозичень
Полонiзацiя iншомовних слiв це СЧх пристосування до правил польськоСЧ вимови, при цьому вони можуть запозичуватись або згiдно СЧх вимови, або на пiдставi СЧх написання.
До слiв, якi перейшли у польську мову згiдно СЧх вимови, можемо вiднести: rektor, diakonisa, kantor, kapa, logos, sekta, schizma, teologia.
До слiв, якi перейшли в польську мову згiдно СЧх написання, вiдносимо такi слова, як: logos, homilia, profanum, sacrum.
3.5 Змiни в семантицi слiв
Семантичне освоСФння запозичень це питання про включення СЧх в лексико-семантичну систему переймаючоСЧ мови, встановлення рiзноманiтних звязкiв з питомими елементами словника, включення СЧх в рiзноманiтнi ряди i ланцюги залежностей, що в рiзних напрямках пересiкають словниковий склад мови. Це питання про вiднесення нового слова до синонiмiчного ряду слiв з подiбним значенням i розмежування його смислове або стилiстичне з iншими елементами цього ряду; поява у нього антонiмiчних опозицiй на ТСрунтi новоСЧ мови, змiни в них, викликанi його входженням; нарештi, свiдченням освоСФностi слова i одночасно умовою його адаптацiСЧ СФ широке вживання iншомовного слова в мовi.
Релiгiйна лексика iншомовного походження потрапила до Польщi у звязку iз запровадженням католицькоСЧ вiри на СЧСЧ теренах, а отже i вiдповiдних реалiй. Найчастiше зустрiчаСФмося iз запозиченнями з латинськоСЧ та грецькоСЧ мов, рiдше з СФврейськими, чеськими, росiйськими, французькими, iталiйськими та iн. Це такi слова, як: animizm, antychryst, biskup, Biblia, oblat, oracja, patron, politeizm, rekwiem, stygmat, sacrum тощо. Частина запозичених слiв не зазнала жодних змiн в семантицi: Biblia, budyzm, chrystianizm, igumen, religia, monoteizm, sutanna, sacrum.
У деяких iншомовних запозиченнях спостерiгаСФться розширення або звуження семантики в порiвняннi з функцiонуванням цих слiв в мовi-джерелi, напр.: celibat, dziekan, lektor, lektorat, doktor, dysydent, superintendent.
Розширення значення слова це збiльшення кiлькостi понять, що позначаються, тобто кiлькостi названих предметiв i явищ, в результатi чого виникаСФ нове значення слова. При розширеннi значення слово стаСФ бiльш вживаним.
Звуження значення це обмеження кiлькостi понять, що позначаються, тобто кiлькостi названих предметiв i явищ, в результатi чого виникаСФ нове значення слова. При звуженнi значення слово спецiалiзуСФться, стаСФ менш вживаним.
При розширеннi та звуженнi значення слова вiдбуваСФться утворення переносного значення, яке в момент його появи мотивуСФться прямим значенням i контекстом [3,219].
Розглянемо наведенi вище зауваження на прикладах.
Латинське dziekan (dziesietnik) ранiше мало такi значення:
- osoba stojaca na czele wydzialu w wyzszym zakladzie naukowym;
- osoba stojaca na czele korpusu dyplomatycznego;
- przewodniczacy Rady Adwokackiej;
- w Kosciele katolickim a) duchowny sprawiajacy nadzr nad okregiem zlozonym z kilku parafii; b) duchowny stojacy na czele kapituly; c) kardynal stojacy na czele kolegium kardynalskiego [34, 169].
Тодi як у сучаснiй польськiй мовi це слово отримало розширення семантики у першому значеннi: 1. profesor lub docent kerujacy wydzialem szkoly wyzszej przy wspldziale rady wydzialu та звуження семантики у четвертому значеннi: 4. duchowny katolicki sprawiajacy nadzr nad okregiem zlozonym z kilku parafii [32, t.1, 467].
У словi celibat (lac.caelibatus - bezzenstwo) вiдбулося розширення значення: celibat bezzennosc duchownych w niektrych religiach [34,103]. Пiзнiше у цього слова зявилося й iнше значення: celibat wstrzemiezliwosc plciowa [32, t.1, 221].
У слова dysydent (lac. dissidens nie zgadzajacy sie) odstepca od dogmatw Kosciola panujacego na danym terenie; w Polsce to czlowiek wyznajacy inna religie chrzescijanska niz katolicka, zwlaszcza protestant, kalwin, arianin, innowierca, rznowierca [34,168-169] вiдбулося розширення значення. Пiсля роздiлiв Польщi слово dysydent отримало ще одне значення osoba otwarcie wystepujaca przeciwko panujacemu systemowi politycznemu i narazona z tego powodu na represje [32, t.1, 460]
У таких словах як lektor, lektorat вiдбулося звуження значення. Якщо при запозиченнi слово lektor мало такi значення: