Заключение контракта при приеме на работу
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?озрахованих на нетривалий строк.
В звязку з цим необхiдно звернути особливу увагу на ту обставину, що зловживання роботодавця строковим характером контракту суттСФво обмежуСФ Закон УкраСЧни "Про внесення змiн i доповнень, що стосуються трудового договору, в Кодекс законiв про працю" вiд 19 сiчня 1995 року, який доповнив ст. 23 КЗпП частиною другою, чiтко передбачаючи можливi випадки укладення строкового трудового договору, в тому числi контракту як його особливоСЧ форми.
Рiзний пiдхiд до правовоСЧ проблеми регулювання трудових вiдносин, що виникають на основi контракту, обумовлюСФ складнi юридичнi наслiдки при використаннi його на практицi.
Якщо розглядати контракт як рiзновид строкового трудового договору, тодi працiвники, котрi його уклали, потрапляють в невигiдне становище. Керiвник завжди маСФ можливiсть позбавитися вiд небажаного працiвника як до, так i пiсля закiнчення строку дiСЧ контракту. Причому в обох випадках практично неможливо довести незаконнiсть дiСЧ роботодавця, оскiльки, по-перше, в контрактi можуть бути передбаченi додатковi, порiвняно з КЗпП, умови його розiрвання, по-друге, закiнчення термiну дiСЧ контракту СФ законною пiдставою для звiльнення працiвника за п. 2 ст. 36 КЗпП УкраСЧни. Тому вважаю, що контрактна система, що грунтуСФться на строковому характерi трудових вiдносин, безумовно, посилюСФ залежнiсть працiвника вiд роботодавця.
Визнання ж контракту особливим видом трудового договору, специфiчною угодою про працю передбачаСФ можливiсть укладення його на невизначений строк, що значно змiцнюСФ трудовi права працiвникiв. При цьому весь час виконуються додатковi умови, передбаченi контрактом, вигiднi для обох сторiн. Якщо ж сторони виконали СЧх (наприклад, придбання роботодавцем для працiвника квартири), то вони можуть внести змiни в контракт, обумовивши iншi додатковi умови. Тому безстроковий контракт СФ основою для формування стабiльних трудових вiдносин, в яких повиннi бути зацiкавленi обидвi сторони, важливий засiб змiцнення трудових прав працiвникiв.
Незалежно вiд рiзного пiдходу фахiвцiв до питання про правову природу контракту, при укладеннi його на певний строк або на строк виконання певноСЧ роботи головним залишаСФться взаСФмна згода сторiн, не обмежена часом.
В даний момент, у вiдповiдностi з новою редакцiСФю ст. 23 КЗпП, строковий трудовий договiр (контракт) повинен укладатися лише у випадках, коли трудовi вiдносини не можуть бути встановленi на невизначений строк з врахуванням характеру роботи або умов СЧСЧ виконання, або iнтересiв працiвника, а також в iнших випадках, передбачених законами.
Необхiдно пiдкреслити, що доповнення вiдтворюСФ норму рекомендацiСЧ МОП № 166 "Про припинення трудових вiдносин за iнiцiативою пiдприСФмця", прийняту в 1982 роцi з врахуванням мiжнародноСЧ громадськоСЧ думки, яка вимагала обмеження укладення строкових трудових договорiв, що набуло значного розповсюдження на Заходi на той час.
В рекомендацiСЧ МОП прямо вказуСФться те, що за виключенням чотирьох випадкiв, вказаних вище, договори про найм на певний строк необхiдно розглядати як договори з невизначеним строком.
Звичайно, законодавцю потрiбно було б значно ранiше прийняти доповнення до ст. 23 КЗпП, проте воно i тепер маСФ принципове значення, оскiльки спрямоване на обмеження свавiлля роботодавцiв у виключно жорстких i складних умовах формування ринку в УкраСЧнi.
На жаль, в черговий раз приходиться констатувати факт, що законодавець не визначив чiткого механiзму реалiзацiСЧ цiСФСЧ прогресивноСЧ норми. Вона сформульована в загальному виглядi, не конкретизована, i, таким чином, не виключаСФ можливостi СЧСЧ обходу на практицi шляхом довiльного тлумачення. РЖ справдi, що слiд розумiти пiд "характером роботи", "умовами СЧСЧ виконання", "iнтересами працiвника"?
Цi поняття вимагають належного тлумачення на законодавчому рiвнi. Наприклад, iнтереси працiвника багато роботодавцiв на практицi трактують як його добровiльну згоду на укладення строкового трудового договору. Такий пiдхiд з боку роботодавця нiвелюСФ законодавче обмеження трудових вiдносин на певний строк; значно послаблюСФ гарантiСЧ права на працю, оскiльки "добровiльна" згода в умовах економiчноСЧ кризи i зростання безробiття стаСФ дуже поширеним явищем i маСФ примусовий характер. УявляСФться, що законодавець не мав на увазi ототожнення iнтересiв працiвника з простим волевиявленням. В науковiй лiтературi по даному питанню висловленi заслуговуючi законодавчоСЧ пiдтримки пропозицiСЧ, що стосуються посилення гарантiй трудових прав працiвникiв.
Так, А.Ф. Нуртдiнова пропонуСФ розглядати строковий трудовий договiр як укладений в iнтересах працiвника тiльки в тому випадку, коли його строковiсть компенсуСФться наданням працiвнику будь-яких переваг. Проте головною перевагою все-таки варто визнати безстроковiсть трудових вiдносин, саме на СЧСЧ захист i спрямована ст. 23 КЗпП.
С.А. РЖванов вважаСФ доцiльним прийняти закон, який би мiстив конкретний перелiк працiвникiв, з якими допустимо укладення строкового трудового договору. В цей перелiк варто включити тих осiб, що приймаються на роботу на перiод замiщення жiнок, якi перебувають у вiдпустках по вагiтностi i родах, по догляду за малолiтнiми дiтьми, для замiщення працiвникiв, що перебувають у тривалих закордонних вiдрядженнях, на стажуваннi, обраних народними депутатами УкраСЧни або на виборну посаду i т.д.
Як важливий iнститут трудового права, контракт СФ головним регулятором правовiдносин, що скла