Екстракти в промисловiй технологiСЧ лiкiв
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
звичайного Листя, 70 %-вий, 1:10, перколяцiяАлкалоСЧди берберин, ок-сiакантин, бербамiн, ятрорицин. При анатомiчних кровотечах у пiсляродовий перiод, субiнволюцiСЧ маткиНастойка глоду Плоди, 70 %-вий, 1:10, перколяцiяФлавоноСЧди. При функцiональних розладах серцевоСЧ дiяльностiНастойка календули Квiти календули, 70 %-вий, 1:10, перколяцiяВiтамiни. При порiзах, гнiйних ранах i виразках. Жовчогiнний засiбНастойка беладони Листи, 40 %-вий, 1:10, перколяцiяАлкалоСЧдiв 0,0270,033 %. Спазмолiтичний засiбНастойка конвалiСЧ Трава, 70 %-вий, 1:10, перколяцiяКарденолiди, 1013 ЖОД. Кардiотонiчний засiбНастойка лимонника Насiння, 95 %-вий, 1:5, мацерацiяЛiгнани, ефiрне масло. Стимулятор ЦНСНастойка мяти перцевоСЧ Листя та ефiрне масло, 90 % -вий, 1:20 + 5 % масла, перколяцiя i реперколяцiяЕфiрне масло (ментол). При нудотi i для полiпшення травлення. Входить до складу мiкстур як коригентНастойка перцю стручкового Плоди, 90 % -вий, 1:10, перколяцiяАлкалоСЧди. Зовнiшнiй по-дразнювальний засiбНастойка пiвонiСЧ Коренi, кореневища i трава пiвонiСЧ, 40 %-вий, 1:10, перколяцiяЗаспокiйливий засiб. При неврастенiСЧ, безсоннi, вегетативно-судинних порушенняхНастойка полину Трава, 70 %-вий, 1:5, перколяцiяЕфiрне масло, гiркi глiкозиди. Ароматнi гiркотиНастойка собачоСЧ кропиви Трава, 70 %-вий, 1:5, перколяцiяФлавоноСЧди. Седативний засiбНастойка софори японськоСЧ Плоди, 48 % -вий, 1:2, перколяцiяФлавоноСЧди. Для лiкування виразок i опiкiвНастойка вовчуга польового Коренi, 20 %-вий, 1:15, перколяцiяСапонiни тритерпiновi i флавоноСЧди. Протигеморойний засiбНастойка стеркулiСЧ Листя, 70 %-вий, 1:5, перколяцiяАлкалоСЧди. Тонiзуючий засiбНастойка евкалiпта Листи, 70 % -вий, 1:5, перколяцiяЕфiрне масло (цiанол). Дезiнфiкувальний (примочки, полоскання) протималярiйний засiб
2.6 Рекуперацiя екстрагентiв 13 вiдпрацьованоСЧ сировини
У вiдпрацьованiй лiкарськiй рослиннiй сировинi (ЛРС) шротi залишаСФться вiд 2 до 3 обСФмiв екстрагента вiдносно маси сировини. Цей екстрагент обовязково рекуперують, тобто витягають рiзними методами для повернення у виробництво.
Якщо на фармацевтичному пiдприСФмствi вiдсутня водяна пара як теплоносiй (що часто буваСФ на фармацевтичних фабриках), то рекуперацiю етанолу зi шроту проводять методом витiснення водою. Для зменшення втрат екстрактивних речовин i екстрагента зi шроту попередньо вiджимають екстрагент на пресi та отриману витяжку використовують у вiдповiдному виробничому процесi. Шрот пiсля преса заливають водою i настоюють 1,5 год. При цьому етанол дифундуСФ iз сировини у воду. Потiм зi швидкiстю перколяцiСЧ одержують промивнi води. СЧх кiлькiсть залежить вiд концентрацiСЧ екстрагента.
Так, для рекуперацiСЧ 70 %-вого етанолу одержують приблизно 5 обСФмiв промивних вод стосовно сировини, для 40 %-вого етанолу майже 3 обСФми. Промивнi води, що мiстять 530 % етанолу, можуть бути використанi для розведення мiцного етанолу. Частiше промивнi води пiддають простiй перегонцi (рис. 4) з метою змiцнення етанолу. Промивнi води в емкостi 1 нагрiвають до кипiння електронагрiвником 2, газом або будь-яким iншим
Рис. 4. Схема простоСЧ перегонки
доступним пiдприСФмству теплоносiем. Пари спирту iз во-дою, якi утворюються, надходять у конденсатор 3, з якого конденсат збираСФться в збiр-нику вiдгону 4. При цьому одержують вiдгiн, що мiстить до 88 % спирту.
На великих фармацевтичних заводах рекуперацiю екстрагента зi шроту проводять у перколяторах пiсля повного зливувитяжки методом перегонки з водяною парою (рис. 5). Для прискорення процесу рекуперацiСЧ одночасно використовують глуху i гостру пару. Глуха пара подаСФться в оболонку 1 перколятора 2 крiзь штуцер 5. Гостра пара надходить через нижнiй штуцер 4 i змiшуСФться iз сировиною 3. У результатi такоСЧ подачi теплоносiя сировина швидко прогрiваСФться, етанол, що мiститься в сировинi, закипаСФ i видаляСФться з верхньоСЧ частини перколятора через патрубок 6 iз парами води. Сумiш спирту i води направ-ляСФться в теплообмiнник 7, iз якого конденсат надходить у збiрник вiдгону 8.
Рис. 5. Схема рекуперацiСЧ екстрагента зi шроту методом перегонки з водяною парою
Отриманий вiдгiн використовують як екстрагент, якщо його концентрацiя вiдповiдаСФ необхiднiй. При iнших концентрацiях вiдгiн використовують для приготування екстрагента для сировини того ж найменування, тому що ароматичнi сполуки сировини переганяються разом iз етанолом. Рекуперати i вiдгони, що мiс-тять 3040 % етанолу i вище, можуть бути змiцненi та очищенi ректифiкацiею.
Глава 3. Рiдкi екстракти
3.1 Визначення
Екстракти (вiд лат. ехiгасiит витяжка, витяг) це концентрованi витяжки iз висушеноСЧ рослинноСЧ або тваринноСЧ сировини.
Вони можуть бути класифiкованi в залежностi вiд консистСФнцiСЧ на:
екстракти рiдкi,
екстракти густi,
екстракти сухi;
або вiд використаного екстрагента:
воднi,
спиртовi,
ефiрнi,
олiйнi,
отриманi за допомогою зрiджених газiв.
Крiм того, видiляють стандартизованi екстракти або екстракти-концентрати.
Рiдкi екстракти бувають тiльки спиртовими; iншi можуть бути спиртовими, водними, ефiрними та iн.
3.2 Рiдкi екстракти
Рiдкi екстракти це рiдкi концентрованi водно-спиртовi витяжки з лiкарськоСЧ рослинноСЧ сировини (ЛРС), одержанi в спiввiдношеннi 1:1. На фармацевтичних пiдприСФмствах рiдкi екстракти готують за масою (з 1 кг сировини одержують 1 кг рiдкого екстракту).
Рiдкi екстракти знайшли широке розповсюдження у фарма-цевтичнiй промисловост