Екстракти в промисловiй технологiСЧ лiкiв
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Змiст
Вступ
Глава 1. Процес екстрагування
1.1 Теоретичнi основи екстрагування
1.2 Особливостi екстрагування рослинноСЧ сировини з клiтинною структурою
1.3 СтадiСЧ процесу екстрагування i СЧх кiлькiснi характеристики
1.4 Основнi чинники впливу на повноту i швидкiсть екстрагування
1.5 Вимоги до екстрагентiв
Глава 2. Настойки
2.1 Визначення настойок
2.2 Способи одержання настойок
2.3 Стандартизацiя
2.4 Зберiгання настойок
2.5 Класифiкацiя i номенклатура настойок
2.6 Рекуперацiя екстрагентiв вiдпрацьованоСЧ сировини
Глава 3. Рiдкi екстракти
3.1 Визначення
3.2 Рiдкi екстракти
3.3 Способи одержання
3.4 Очищення
3.5 Стандартизацiя
3.6 Номенклатура рiдких екстрактiв
3.7 Зберiгання
Глава 4. Густi i сухi екстракти
4.1 Визначення
4.2 Способи одержання
4.3 Одержання витяжок
4.4 Очищення витяжок
4.5 Згущення витяжок
4.6 Висушування витяжок
4.7 Номенклатура густих i сухих екстрактiв i основнi СЧхнi показники (за державним реСФстром)
4.8 Зберiгання
Глава 5. РЖншi екстракти
5.1 Екстракти-концентрати
5.2 Маслянi екстракти
Висновки
Список використаноСЧ лiтератури
Вступ
Сучаснi екстракцiйнi препарати з лiкарськоСЧ рослинноСЧ сировини за технологiСФю одержання можна подiлити на три групи:
сумарнi (галеновi) препарати;
новогаленовi (максимально очищенi) препарати;
препарати iндивiдуальних речовин.
Галеновi препарати необхiдно розглядати як специфiчну групу лiкарських засобiв, що разом iз хiмiко-фармацевтичними та iншими препаратами входять до складу лiкiв. Галеновими вони називаються за прiзвищем вiдомого римського лiкаря i фармацевта Клавдiя Галена, що жив у 131201 рр. н. е. Термiн галеновi препарати зявився у XIII столiттi.
Витяжки iз сировини у виробництвi галенових препаратiв (настойки, екстракти тощо) не СФ хiмiчно iндивiдуальними речовинами, вони являють собою складнi комплекси, що часто дiють iнакше, нiж окрема хiмiчно чиста речовина. Тому й лiкувальна дiя галенових препаратiв зумовлена всiм комплексом бiологiчно активних речовин, посилюючи, послаблюючи або видозмiнюючи дiю основних речовин.
У 60-i роки XIX столiття зявилися новi препарати галенового типу, названi новогаленовими. Вони СФ витяжками з лiкарських рослин, цiлком або частково звiльненими вiд супутнiх речовин, тому мають ще й назву максимально очищених препаратiв (МОП). Це також сумарнi препарати, але з вузьким спектром дiСЧ на органiзм i зi своСЧми особливостями. Так, глибоке очищення пiдвищуСФ СЧх стабiльнiсть, усуваСФ побiчну дiю ряду супутнiх речовин (смоли, танiни тощо), дозволяСФ рекомендувати СЧх для парентерального застосування.
Промислове виробництво лiкарських препаратiв iндивiдуальних речовин було органiзоване в колишньому СРСР у серединi XX столiття. Якщо порiвняно недавно СЧх виробництво вважалося важкодоступним, то завдяки досягненням у галузi хiмiСЧ, фiзики, технологiСЧ лiкiв та фармакологiСЧ стали можливими СЧх видiлення, всебiчне дослiдження та аналiз. Поширення набули препарати iндивiдуальних алкалоСЧдiв, серцевих глiкозидiв та iн.
Основу виробництва екстракцiйних препаратiв становлять про-цеси екстракцiСЧ. У фармацiСЧ вони широко впровадженi для одержання препаратiв iз лiкарськоСЧрослинноСЧ сировини (настойки, екстракти рiдкi, густi та сухi, екстракти-концентрати, максимально очищенi, тобто новогаленовi препарати, витяжки зi свiжих рослин тощо) та iз сировини тваринного походження (препарати гормонiв, ферментiв, препарати неспецифiчноСЧ дiСЧ пантокрин, вiтогепат i т. под.)
Вирiзняють екстрагування в системi тверде тiло рiдина та у системi рiдина рiдина, або рiдинну екстракцiю. Найпопулярнiше у фармацевтичному виробництвi екстрагування в системi тверде тiло рiдина, де твердим тiлом СФ лiкарська рослинна сирови-на або сировина тваринного походження, а рiдиною екстрагент. Рiдинну екстракцiю використовують при очищеннi витяжок у виробництвi максимально очищених препаратiв i препаратiв iндивiдуальних речовин з лiкарськоСЧ рослинноСЧ сировини.
Глава 1. Процес екстрагування
1.1 Теоретичнi основи екстрагування
Процес екстрагування належить до масообмiнних процесiв i вiдбуваСФться завдяки дифузiСЧ iз зони з високою концентрацiею. Екстрагування базуСФться на дифузiСЧ бiологiчно активних речовин iз внутрiшнiх структур частинок матерiалу в екстрагент i закiнчуСФться при досягненнi рiвноважних концентрацiй. У рiвноважному станi з матерiалу в екстрагент переходить така ж кiлькiсть молекул, як i з екстрагента в матерiал, тобто концентрацiя залишаСФться постiйною. При цьому звичайно в матерiалi концентрацiя вища, нiж в екстрагентi.
Дифузiя буваСФ молекулярна i конвективна.
Молекулярна дифузiя це процес перенесення елементiв речовини (бiологiчно активноСЧ речовини БАР) за рахунок хаотичного руху самих молекул у нерухомому середовищi. Вона характеризуСФться коСФфiцiентом молекулярноСЧ дифузiСЧ Б, який виводять iз рiвняння Ейнштейна.
КоСФфiцiент молекулярноСЧ дифузiСЧ характеризуСФ здатнiсть даноСЧ речовини проникати внаслiдок дифузiСЧ в нерухоме середовище i, як видно з рiвняння, зростаСФ з пiдвищенням температури i зменшуСФться зi збiльшенням вязкостi середовища та розмiру частинок речовини.
Отже, чим менший радiус дифундуючих частинок, тим швидше вiдбуваСФться дифузiя. Наприклад, розчинам бiлкiв, слизiв, пектинiв та iнших, що мають великi молекули, властивi дуже низь