Екстракти в промисловiй технологiСЧ лiкiв
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
а iз сировиною проводять ще 12 подiбнi операцiСЧ, поки не зберуть необхiдну кiль-кiсть витяжки.
В iншому випадку в процесi настоювання проводять циркуляцiю екстрагента в перколяторi-екстракторi за допомогою насоса, що подаСФ витяжку з нижньоСЧ частини у верхню. Така циркуляцiя екстрагента вiдбуваСФться до рiвноважноСЧ концентрацiСЧ. Час настоювання скорочуСФться багаторазово. Далi проводять перколяцiю витiсненням чистим екстрагентом так, як описано в стадiСЧ власне перколяцiя.
Отриманi витяжки це каламутнi рiдини, що мiстять значну кiлькiсть завислих частинок. Очищення витяжок проводять вiдстоюванням при температурi не вище 10 С до одержання прозороСЧ рiдини. При цiй температурi зменшуСФться розчиннiсть екстрагованих речовин i тому надалi, у процесi зберiгання настойок при температурi 15 С, iмовiрнiсть появи осаду незначна. Пiсля вiдстоювання понад 2 доби проводять фiльтрування декантацiею (тобто без скаламучування осаду). Для фiльтрацiСЧ застосовують фiльтр-преси, друк-фiльтри, центрифуги. Нутч-фiльтри використовувати не рекомендуСФться iз-за можливоСЧ втрати екстрагента. Завершальною стадiею процесу одержання препаратiв iз сировини з клiтинною структурою СФ рекуперацiя екстрагента iз вiдпрацьованоСЧ сировини шроту.
РОЗЧИНЕННЯ ГУСТИХ АБО СУХИХ ЕКСТРАКТРЖВ
Розчиненням сухих або густих екстрактiв у спиртi необхiдноСЧ концентрацiСЧ готують невелике число настойок. Цим методом одержують настойку блювотного горiха, який маСФ отруйне насiння, що важко порошкуСФться iз-за великоСЧ твердостi. При цьому використовують сухий екстракт.
Розчиненням густого або сухого екстракту солодки готують грудний елiксир.
Технологiя одержання настойок цим методом зводиться до простого розчинення в реакторi з мiшалкою розрахованоСЧ кiлькостi сухого або густого екстракту в спиртi необхiдноСЧ концентрацiСЧ. Отриманi розчини фiльтрують. Цей метод характеризуСФться значним скороченням часу одержання настойки.
2.3 Стандартизацiя
До загальних методiв оцiнки якостi настойок вiдносять: перевiрку органолептичних ознак, кiлькiсне визначення спирту або вiдносноСЧ густини, сухого залишку, важких металiв, мiкробiологiчноСЧ чистоти, обСФм вмiсту контейнера.
Перевiрка органолептичних ознак. Настойки повиннi бути прозорими i зберiгати смак i запах тих речовин, якi мiстяться у вихiднiй сировинi.
Вмiст спирту в настойках визначають одним iз методiв ДФУ:
а)дистиляцiйним;
б)за температурою кипiння.
Сухий залишок (екстрактивнi речовини) i важкi метали в настойках визначають за ДФУ.
У переважнiй бiльшостi настойок вмiст дiючих речовин визначають хiмiчним (настойки, що мiстять алкалоСЧди, дубильнi речовини, ефiрнi масла, органiчнi кислоти та iншi) або бiологiчним (настойки, що мiстять глiкозити серцевоСЧ групи i гiркi речовини) методом. Вмiст (масову або обСФмну частку) речовин у настойках, якi визначаються, виражають у вiдсотках. Якщо кiлькiсть дiючих речовин у настойках вища за встановлену межу або бiльшоСЧ бiологiчноСЧ активностi, СЧх розбавляють чистим екстрагентом або настойкою зi зведеним вмiстом дiючих речовин. При отриманнi дiючих речовин нижчих за норму СЧх змiцнюють додаванням бiльш концентрованоСЧ настойки.
2.4 Зберiгання настойок
Настойки необхiдно зберiгати в добре закупорених склянках у мiii, захищеному вiд прямих сонячних променiв, при температурi 15 С. 3 часом в них можуть зявлятися осади i при дотриманнi правил зберiгання настойки старiють. Це повязано зi змiною розчинностi бiологiчно активних речовин i утворенням нерозчинних сполук, у результатi взаСФмодiСЧ присутнiх у настойках речовин. В осадi можуть мiститися цукор, дубильнi речовини, органiчнi кислоти, пiгменти, слiди алкалоСЧдiв, глюкозидiв та iншi, настойки з осадом вiдфiльтровують i знову стандартизують. У разi вiдповiдностi числових показникiв вимогам ДФУ СЧх дозволяСФться застосовувати.
Настойки використовують для приймання усередину i як зовнiшнi засоби.
2.5 Класифiкацiя i номенклатура настойок
Усi настойки, що виготовляються в промислових умовах, можна роздiлити на двi групи: простi i складнi.
Простi настойки частiше одержують способом перколяцiСЧ. При одержаннi настойок у спiввiдношеннi 1: 5 iз метою досягнення повноти виснаження сировини екстрагування проводять iз засто-суванням циркуляцiйного перемiшування за допомогою вiдцент-рових насосiв. Асортимент простих настойок наведено в табл. 1.
Настойки складнi. Представником цiеСЧ, ранiше великоСЧ групи настойок СФ настойка гiрка, до складу якоСЧ вхо-дять: трава золототисячника 6 г; листя бобiвника 6 г; корневища аСЧру 3 г; трава полину 3 г; шкiрка мандарина 1 г.
Таблиця 1
Номенклатура (iз реСФстра лiкарських засобiв) i основнi показники простих настойок
Найменування настойокСировина, спирт, спiввiдношення, спосiб одержанняОсновнi вiдомостi про настойкиНастойка аралiСЧ Коренi, 70 %-вий, 1:5, перколяцiяСапонiни тритерпiновi. Тонiзуючий засiбНастойка арнiки Квiти, 70 %-вий, 1:5, перколяцiяЕфiрне масло. КаротиноСЧди. Зовнiшньо при ударах i дрiбних пораненнях. Також в акушерсько-гiнекологiчнiй практицiНастойка женьшеню Коренi, 70 %-вий, 1:10, мацерацiяСапонiни тетрациклiнового ряду. Стимулятор ЦНСНастойка заманихи Кореневища i ко-ренi, 70 % -вий, 1:5, перколяцiяСапонiни стероСЧднi. Тонiзуючий засiбНастойка звiробою Трава, 40 % -вий, 1:5, перколяцiяАнтраценпохiднi. При лiкуваннi гiнгiвiтiв i стоматитiвНастойка з листя барбарису