Екстракти в промисловiй технологiСЧ лiкiв
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?язкостi цього екстрагента при данiй температурi. Отже, менш вязкi розчини мають бiльшу дифузiйну здатнiсть. Для зменшення вязкостi при екстрагуваннi рослинними олiями вдаються до нагрiвання.
Перспективними в цьому вiдношеннi СФ зрiдженi гази: карбону дiоксид СО2, пропан, бутан, рiдкий амонiак та iн. Найбiльш часто використовують зрiджений карбону дiоксид, що хiмiчно iндиферентний до значноСЧ кiлькостi дiючих речовин. Його вязкiсть у 14 разiв менша за вязкiсть води i в 5 за вязкiсть етанолу. Зрiджений карбону дiоксид добре витягаСФ ефiрнi масла та iншi гiдрофобнi речовини. Гiдрофiльнi речовини добре екстрагуються зрiдженими газами з високою дiелектричною проникнiстю (амонiаком, метилхлоридом, метиленоксидом та iн.).
Температура. Пiдвищення температури прискорюСФ процес екстрагування, але в умовах фiтохiмiчних виробництв нагрiвання можливе тiльки для водних витяжок. Спиртова, а тим бiльше ефiрна екстракцiя проводиться при кiмнатнiй (або навiть нижчiй) температурi, оскiльки з СЧСЧ пiдвищенням зростають втрати екстрагентiв, а отже шкiдливiсть i небезпека роботи з ними.
Як було зазначено вище, екстрагування рослинними олiями вiдбуваСФться з нагрiванням. Але для термолабiльних речовин застосування пiдiгрiтого екстрагента припустиме лише протягом короткого часу. Шдвищення температури екстрагента небажане для ефiромасляноСЧ сировини, оскiльки при нагрiваннi неминучi значнi втрати. Необхiдно враховувати, що при використаннi гарячоСЧ води вiдбуваСФться полiмеризацiя крохмалю, пептизацiя речовин; витяжки в цьому разi стають слизуватими, i подальша робота з ними значно утруднюСФться. Шдвищення температури доцiльне при екстрагуваннi з коренiв, кореневищ, кори та шкiрястого листя. Тодi гаряча вода сприяСФ кращому вiддiленню тканин i розриву клiтинних стiнок, прискорюючи тим самим перебiг дифузiйного процесу.
Додавання поверхнево-активних речовин (ПАР). Експериментально встановлено, що додавання невеликих кiлькостей ПАР (0,010,1 %) полiпшуСФ процес екстрагування. При цьому збiльшуСФться вихiд екстрагованих речовин: алкалоСЧдiв, глiкозидiв, ефiрних масел тощо, а в деяких випадках повнота витягу досягаСФться при меншому обСФмi екстрагента. Добавки ПАР знижують поверхневий натяг на межi роздiлення фаз, полiпшуючи змочуванiсть вмiсту клiтини i полегшуючи проникнення екстрагента. Крiм того, iстотну роль вiдiграСФ солюбiлiзувальна здатнiсть ПАР.
Вибiр екстрагента. Для забезпечення повноти витягу дiючих речовин i максимальноСЧ швидкостi екстрагування до екстрагента висувають такi вимоги: селективнiсть (вибiркова розчиннiсть); хiмiчна i фармацевтична iндиферентнiсть; мала токсичнiсть; доступнiсть.
Вибiр екстрагента визначаСФться ступенем гiдрофiльностi речовин. Для екстрагування полярних речовин iз високим значенням дiелектричноСЧ сталоСЧ використовують полярнi розчинники: воду, метанол, глiцерин; для неполярних кислоту оцтову, хлороформ, етер етиловий та iншi органiчнi розчинники. Найчастiше як екс-трагент застосовують етанол малополярний розчинник, який при змiшуваннi з водою утворюСФ сумiшi рiзного ступеня полярностi, що дозволяСФ використовувати його для вибiркового екстрагування рiзних бiологiчно активних речовин. Крiм етанолу, з мало-полярних розчинникiв застосовують ацетон, пропанол, бутанол.
Пористiсть i порознiсть сировини. Пористiсть сировини це розмiр порожнин усерединi рослинноСЧ тканини. Чим вона вища, тим бiльше утворюСФться внутрiшнього соку при набуханнi. Порознiсть це розмiр порожнин мiж шматочками здрiбненого матерiалу. Вiд розмiрiв пористостi й порозностi залежать швидкiсть змочування i набухання матерiалу. Швидкiсть набухання зростаСФ при попередньому вакуумуваннi сировини, а також при пiдвищеннi тиску i температури.
Пористiсть i порознiсть сировини обумовлюють СЧСЧ поглинальну здатнiсть, що характеризуСФться коСФфiцiентом поглинання сировини.
Поглинальна здатнiсть сировини перебуваСФ в прямiй залежностi вiд ступеня СЧСЧ здрiбнення.
КоСФфiцiент вимивання характеризуСФ ступiнь руйнування клiтин у здрiбненiй сировинi. Якщо вiн низький, це означаСФ, що в сировинi мало зруйнованих клiтин, екстрагування йде повiльно i обумовлюСФться швидкiстю молекулярноСЧ дифузiСЧ. За розмiр коСФфiцiента вимивання прийнято брати кiлькiсть речовини у витяжцi, отриманоСЧ з певноСЧ наважки сировини, при певному спiввiдношеннi (сировина-екстрагент) в результатi екстрагування сировини протягом однiеСЧ години при певнiй швидкостi перемiшування.
Вплив вiбрацiСЧ, пульсацiСЧ, здрiбнення i деформацiСЧ сировини в середовищi екстрагента. Використання методiв екстрагування, в яких мають мiiе вiбрацiя, пульсацiя, здрiбнення i деформацiя в середовищi екстрагента, дозволяСФ значно збiльшити швидкiсть i повноту екстрагування iз сировини. ПояснюСФться це тим, що:
3 появою турбулентного перемiшування як усерединi, так i назовнi клiтин молекулярно-кiнетичний рух змiнюСФться на конвективний, що дозволяСФ пiдтримувати рiзницю концентрацiй у зонi зiткнення фаз на високому рiвнi.
Вплив електроiмпульсних розрядiв. При екстрагуваннi БАР за допомогою електричних розрядiв процес прискорюСФться, тому що завдяки iскровому розрядовi в сировинi вiдбуваСФться мiкровибух, який розриваСФ клiтиннi структури матерiалу. Процес витягу вiдбуваСФться швидше внаслiдок вимивання екстрактивних речовин та пульсацiСЧ, що так само позначаСФться на швидкостi руху екстрагента. Виникаючi в рiдинi коливання скорочують час екстрагування i збiльшують в?/p>