Главная / Категории / Типы работ

Екстракти в промисловiй технологiСЧ лiкiв

Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



робляСФться синтетичний. Прозора, безбарвна рiдина зi слабким запахом, що нагадуСФ етиловий спирт. ЗмiшуСФться з водою в усiх спiввiдношеннях, утворюючи прозорi розчини без слiдiв покаламутнiння та опалеiенцiСЧ. Густина не бiльше 0,793. Температура кипiння 64 67 С. Сильна отрута. Вживання всередину 10 мл речовини викликаСФ атрофiю зорового нерва, дози 1520 мл смертельнi. До роботи з метиловим спиртом працiвники допускаються лише пiсля спецiального iнструктажу. Зберiгають його в опломбова-нiй тарi. Застосовують при екстрагуваннi кумаринiв. Для роздiлення сумiшi глiкозидiв використовують сумiш метанолу i води (густина 0,9464).

ОлiСЧ рослиннi. Використовують олiСЧ рослиннi холодного пресування, добре вiдстоянi; жовтого кольору. Найчастiше застосовують персикову, мигдалеву i соняшникову олiСЧ. Жирнi олiСЧ змiшуються з ефiром, хлороформом, бензином, ефiрними та мiнеральними маслами. Усi олiСЧ, крiм рициновоСЧ, не змiшуються зi спиртом i водою. Гiркнуть, а це тягне за собою пiдвищення кислотного числа. Жирнi олiСЧ мають вибiркову здатнiсть як екстрагенти.

Зрiдженi гази. Перспективними для екстрагування СФ запропонованi останнiм часом зрiдженi гази: карбону дiоксид, пропан, бутан, рiдкий амонiак, хладони (хлорофторопохiднi вуглеводнiв) та iн. Зрiджений карбону дiоксид добре витягаСФ ефiрнi масла, жирнi олiСЧ та iншi гiдрофобнi речовини. Гiдрофiльнi речовини добре екстрагуються зрiдженими газами з високою дiелектричною проникнiстю (амонiак, метилхлорид, метиленоксид та iн.)

Дослiдженнями, проведеними в ДНЦЛЗ, доведено, що найбiльш селективним розчинником вiдносно ефiрних масел СФ хладон-С318 (ц-С4Г8), який практично не витягуСФ жирнi олiСЧ. Хладон-11 (СС13Г), хладон-12 (СС12Г2) i хладон-22 (СНС1Г2) витягають ефiрнi масла й жирнi олiСЧ, каротиноСЧди, терпеноСЧди та iншi природнi речовини.

Екстрагування зрiдженими газами проводиться пiд тиском, пiсля зняття якого екстрагент звiтрюСФться, а екстрактивнi речовини залишаються в чистому виглядi.

Глава 2. Настойки

2.1 Визначення настойок

Настойки це рiдкi спиртовi або водно-спиртовi витяжки, одержанi з висушеноСЧ або свiжоСЧ рослинноСЧ чи тваринноСЧ сировини без нагрiвання i усунення екстрагента.

При виготовленнi настойок з однiеСЧ масовоСЧ частини рослинноСЧ сировини одержують 5 обСФмних частин готового продукту, iз сильнодiючоСЧ сировини 10 частин. В окремих випадках настойки готують в iнших спiввiдношеннях iз сировини, що не мiстить сильно-дiючих речовин (настойки арнiки, календули, глоду, мяти, софори).

Настойки можуть бути простими, тобто з одного виду сировини, i складними (сумiш витяжок iз декiлькох рослин, iнодi з додаванням лiкарських речовин).

2.2 Способи одержання настойок

Настойки одержують розчиненням густих i сухих екстрактiв, але в промислових умовах найчастiше екстракцiй-ними методами:

мацерацiею та СЧСЧ рiзновидами;

перколяцiею.

МАЦЕРАЦРЖЯ

Ранiше метод мацерацiСЧ (вiд лат. тасегаiiо вимочування), або настоювання, був дуже поширеним. Тепер його застосування поступово скорочуСФться, тому що при екстрагуваннi цим методом важко досягти повноти витягу лiкарських речовин iз рослинного матерiалу.

При одержаннi настойок мацерацiею здрiбнену сировину iз запропонованою кiлькiстю екстрагента завантажують у мацера-цiйний бак i настоюють при температурi 1520 С, перiодично перемiшуючи. Якщо немаСФ спецiальних указiвок, то настоювання триваСФ протягом 7 дiб. Пiсля цього витяжку зливають, залишок вiджимають, вiджату сировину промивають невеликою кiлькiстю екстрагента, знову вiджимають, вiджату витяжку додають до вже злитоСЧ i потiм обСФднану витяжку доводять екстрагентом до необхiдного оься. 3 метою iнтенсифiкацiСЧ екстрагування матерiалу процес проводять iз застосуванням дробноСЧ мацерацiСЧ (ремацерацiСЧ), мацерацiСЧ з примусовою циркуляцiею екстрагента, вихровоСЧ екстракцiСЧ (турбоСФкстракцiСЧ), ультразвуку та iн.

Ремацерацiя, або дробна мацерацiя з роздiленням на частини екстрагента (або сировини i екстрагента). Загальну кiлькiсть екстрагента дiлять на 34 частини i послiдовно настоюють сировину з першою частиною екстрагента, потiм з другою, третьою i четвертою, щоразу зливаючи витяжку. Час настоювання залежить вiд властивостей рослинного матерiалу. Таке проведення екстрагування дозволяСФ при менших витратах часу повнiше виснажувати сировину, адже постiйно пiдтримуСФться висока рiзниця концентрацiй у сировинi та екстрагентi.

Мацерацiя з примусовою ииркуляцiСФю екстрагента. Проводиться в мацерацiйному баку 1 (рис. 2) iз перфорованим дном 3, на який укладено фiльтрувальний матерiал 2. Екстрагент, вiддiлений вiд сировини перфорованим дном, за допомогою насоса 4 прокачуСФться крiзь сировину до досягнення рiвноважноСЧ концентрацiСЧ. При цьому час настоювання скорочуСФться в кiлька разiв. 3 примусовою циркуляцiею екстрагента проводять також дробну мацерацiю. Таким чином досягаСФться бiльш повне виснаження сировини при таких же витратах екстрагента.

Рис. 2. Мацерацiйний бак iз циркуляцiСФю екстрагента

Вихрова екстракцiя, або турбоСФкстракцiя, ТСрунтуСФться на вихровому, дуже iнтенсивному перемiшуваннi сировини i екстрагента при одночасному здрiбнюваннi сировини. Турбiнна мiшалка обертаСФться iз швидкiстю 800013 000 об/хв. Час екстракцiСЧ скорочуСФться до 10 хв. Одержанi настойки стандартнi.

Ультразвукова екстракцiя. Для iнтенсифiкацiСЧ мацерацiйного процесу ефек