Договiр як регулятор сiмейних майнових вiдносин
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
? зобовязанi враховувати iнтереси дитини, iнших членiв сiмСЧ, якi вiдповiдно до закону мають право користування ним.
У той же час, вiдповiдно до ч. 4 ст. 156 Житлового кодексу УРСР, припинення сiмейних вiдносин з власником будинку (квартири) не позбавляСФ його дружину права користування займаним примiщенням. У разi вiдсутностi угоди мiж власником будинку (квартири) i колишнiм членом його сiмСЧ про безоплатне користування жилим примiщенням до цих вiдносин застосовуються правила, встановленi ст. 162 цього Кодексу. Нею визначено, що плата за користування жилим примiщенням в будинку (квартирi), що належить громадяниновi на правi приватноСЧ власностi, встановлюСФться угодою сторiн. Плата за комунальнi послуги береться, крiм квартирноСЧ плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Укладаючи шлюбний договiр, сторони можуть включити до нього: положення про порядок користування житлом, яке належить одному з подружжя на правi приватноСЧ власностi; про звiльнення пiсля розчучення житлового примiщення тим з подружжя, хто вселився у нього в звязку з реСФстрацiСФю шлюбу; про проживання в житловому примiщеннi родичiв когось з подружжя тощо.
У шлюбному договорi особи на власний розсуд можуть визначити право на утримання незалежно вiд непрацездатностi та потреби у матерiальнiй допомозi (ст.99 Сiмейного кодексу УкраСЧни, ст.42 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ), умови, розмiр та строки, у якi будуть здiйснюватись такi виплати. При цьому в разi невиконання одним з подружжя свого обовязку за договором алiменти можуть стягуватися на пiдставi виконавчого напису нотарiуса. Шлюбним договором може бути встановлена й можливiсть припинення права на утримання одного з подружжя у звязку з одержанням ним майновоСЧ (грошовоСЧ) компенсацiСЧ.
Однак тi умови шлюбного контракту, якi всупереч волi будь-кого з подружжя погiршують його становище порiвняно iз законодавством УкраСЧни (мають дискримiнацiйний характер, позбавляють права на частку в нажитому майнi тощо), не можуть бути визнанi дiйсними, так само як i шлюбний контракт, укладений без додержання порядку, встановленого законодавством УкраСЧни.
По-перше, укладення шлюбного договору не обовязок, а взаСФмне рiшення осiб вирiшити питання життя сiмСЧ на власний розсуд.
Одним з нових положень Сiмейного кодексу УкраСЧни СФ те, що шлюбний договiр може бути укладено не тiльки до одруження, а й пiд час шлюбу. Кодекс про шлюб та сiмю УкраСЧни давав право на укладення шлюбного контракту лише особам, якi ще неодруженi.
Щодо змiни умов шлюбного договору (ст.100 Сiмейного кодексу УкраСЧни, ст.43 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ), то особи можуть включити до його тексту положення, якi будуть регулювати порядок внесення змiн, а також загальний строк дiСЧ шлюбного договору в цiлому або тривалiсть окремих прав та обовязкiв. Можна також встановлювати умови чинностi договору або окремих його положень i пiсля припинення шлюбу.
Якщо шлюбний договiр не мiстить положень про порядок внесення змiн до нього, то подружжя може змiнити положення договору за взаСФмною згодою шляхом укладання вiдповiдного договору, який також пiдлягаСФ нотарiальному посвiдченню. У односторонньому порядку змiна умов шлюбного договору не допускаСФться. Проте, якщо згоди не досягнуто, то шлюбний договiр на вимогу одного з подружжя за рiшенням суду може бути змiнений, якщо цього вимагають його iнтереси, iнтереси дiтей, у тому числi повнолiтнiх непрацездатних, що мають iстотне значення.
Стаття 101 Сiмейного кодексу УкраСЧни надаСФ право подружжю за взаСФмною згодою вiдмовитися вiд шлюбного договору шляхом подання до нотарiуса заяви про це. Права та обовязки, встановленi шлюбним договором, припиняються у день подання до нотарiуса такоСЧ заяви.
Крiм того Сiмейний кодекс передбачив ще таку пiдставу для розiрвання шлюбного договору, як неможливiсть його виконання. У цьому випадку на вимогу одного з подружжя шлюбний договiр розриваСФться в судовому порядку.
Шлюбний договiр може бути також визнано недiйсним. Статтею 103 Сiмейного кодексу УкраСЧни та статтею 44 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ встановлено, що шлюбний договiр на вимогу одного з подружжя або iншоСЧ особи, права та iнтереси якоСЧ цим договором порушенi, може бути визнаний недiйсним за рiшенням суду з пiдстав, передбачених Цивiльним кодексом УкраСЧни та РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ. Але, як справедливо вiдзначаСФ М.В.Антокольська, наявнiсть важких обставин не СФ необхiдною умовою для визнання шлюбного договору недiйсним [ ].
Але, як свiдчать факти, в УкраСЧнi укладалося дуже мало шлюбних контрактiв [маломуж]. З багатьох причин, перш за все психологiчних. Небажання укладати шлюбний договiр можна пояснити ще й тим, що ранiше це можна було зробити виключно до реСФстрацiСЧ шлюбу. Якщо ж, проживши разом декiлька рокiв, подружжя i шкодувало про те, що шлюбного контракту немаСФ, то вже не було можливостi його укласти. А зараз подружжя або особи, якi бажають взяти шлюб, можуть заключити шлюбний договiр, включивши туди будь-якi умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспiльства.
Отже, у Сiмейному Кодексi УкраСЧни мiститься чимало новел щодо шлюбного договору, якi потребують в майбутньому спецiальних глибоких дослiджень. Але шлюбний контракт маСФ певне право на iснування. Вiн СФ конче необхiдним пiд час переходу суспiльства до ринкових вiдносин. Але життСФздатним повною мiрою цей iнститут сiмейного права буде тiльки тодi, коли вiн стане основою