Договiр як регулятор сiмейних майнових вiдносин
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
.
Сiмейне законодавство передбачаСФ обовязок подружжя матерiально пiдтримувати один одного у шлюбi. Цей обовязок не залежить вiд вiку, стану здоровя, матерiального благополуччя. Майновi права та обовязки щодо надання взаСФмноСЧ пiдтримки виникають у подружжя з моменту реСФстрацiСЧ шлюбу та iснують протягом усього часу перебування в шлюбi.
У третьому роздiлi тАЬНемайновi правовiдносини членiв сiмСЧтАЭ йдеться про немайновi права та обовязки подружжя (а це право на материнство та батькiвство; право на повагу до своСФСЧ iндивiдуальностi; право на духовний розвиток; право на вибiр прiзвища при реСФстрацiСЧ шлюбу i змiнi його, перебуваючи у шлюбi; право на розподiл обовязкiв та сiмейне вирiшення питань життя сiмСЧ; право на особисту свободу) i батькiв та дiтей (це визначення прiзвища, iменi, по-батьковi; право на виховання та розвиток, на спiлкування, право на визначення дитиною мiiя проживання, яка досягла чотирнадцяти рокiв (ст. 160 Сiмейного кодексу УкраСЧни).
Роздiл 1. Поняття сiмСЧ та членiв сiмСЧ за законодавством держав
Поняття сiмСЧ вживаСФться в соцiологiчному та правовому значеннях. Такий подiл обумовлений тим, що регулювання сiмейних вiдносин здiйснюСФться не лише юридичною наукою, а й соцiологiСФю, етикою, психологiСФю та iн.
Сiмя в соцiологiчному значеннi - це заснована на шлюбi чи кровному спорiдненнi невелика група людей, члени якоСЧ повязанi спiльнiстю побуту, взаСФмною моральною вiдповiдальнiстю та взаСФмодопомогою. Хоча сiмя маСФ специфiчнi бiологiчнi функцiСЧ вiдтворення людського роду, вона водночас СФ формою соцiальноСЧ спiльностi людей, характер якоСЧ визначаСФться економiчним базисом суспiльства i змiнюСФться з iсторичним розвитком людства.
Стосовно визначення сiмСЧ в юридичному значеннi, то у Сiмейному кодексi УкраСЧни воно вiдсутнСФ, у ст. 3 лише зазначаСФться, що сiмя СФ первинним та основним осередком суспiльства. У ст. 3 Сiмейного кодексу УкраСЧни даСФться також визначення складу сiмСЧ, до якоСЧ належать особи, якi спiльно проживають, повязанi спiльним побутом, мають взаСФмнi права та обовязки. У наступних нормах цiСФСЧ статтi розкриваСФться субСФктний склад сiмСЧ та визначаються пiдстави СЧСЧ виникнення.
Зазначене визначення не СФ досить вдалим, адже не розкриваСФ його змiсту, ознак, а лише визначаСФ мiiе сiмСЧ в суспiльствi.
Щодо Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ, то вiн взагалi не даСФ визначення сiмСЧ. А в нiмецькому Сiмейному кодексi зазначаСФться соцiологiчне визначення сiмСЧ. Сiмя це найменший осередок суспiльства, який грунтуСФться на шлюбi i на особливо тiсних звязках, основою яких СФ почуття мiж чоловiком i жiнкою, почуття взаСФмноСЧ любовi, уваги i довiри мiж усiма членами сiмСЧ.
В юридичнiй лiтературi у визначеннях пiд сiмСФю розумiють:
- союз осiб, повязаних шлюбом чи родиннiстю;
- союз осiб, заснований на вiльному i рiвноправному шлюбi, близькiй родинностi, усиновленнi чи iншiй формi виховання дитини i який характеризуСФться спiльнiстю життя та iнтересiв цих осiб, надiлених вiдповiдними правами i обовязками;
- обСФднання осiб, що природно формуСФться в реальному життi, ТСрунтуСФться на шлюбi, родствi, усиновленнi чи iнших формах вiдносин мiж цими особами i характеризуСФться спiльнiстю духовного, матерiального життя та iнтересiв, що забезпечують продовження роду i виховання дiтей;
- цiлiсне соцiальне утворення, що характеризуСФться внутрiшньою СФднiстю i iепленням частин в СФдине цiле;
- первинний i багатогранний осередок нашого суспiльства;
- активна соцiальна група, побудована на шлюбi чи на родинних вiдносинах.
Як уже зазначалося, сiмейнi правовiдносини виникають на пiдставi кровного спорiднення (родинних звязкiв), шлюбу чи усиновлення тодi, коли цi види правовiдносин пiдпадають пiд сферу дiСЧ сiмейного права. Тому родиннiсть СФ пiдставою виникнення сiмейних правовiдносин лише тодi, коли з нею безпосередньо повязане сiмейним законодавством настання певних правових наслiдкiв. У Сiмейному кодексi УкраСЧни, як i в Сiмейному кодексi РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ, вiдсутнСФ визначення кровного спорiднення (родинностi).
В юридичнiй науцi родиннiсть розглядаСФться як родиннi звязки мiж людьми, що ТСрунтуються на походженнi однiСФСЧ особи вiд iншоСЧ чи кiлькох осiб вiд спiльного пращура; кровний звязок осiб, що походять один вiд одного чи вiд спiльного пращура.
До осiб, що походять один вiд одного, належать пращури та СЧхнi нащадки як чоловiчоСЧ, так i жiночоСЧ статi (наприклад, прадiд, дiд, мати, дочка, онук, правнук та iн.).
Крiм того, iснуСФ також поняття походження осiб вiд спiльного пращура, до яких належать рiднi i двоюрiднi брати та сестри, дядьки (тiтки), племiнники (племiнницi).
Родинна лiнiя може бути прямою чи боковою та подiляСФться на висхiдну та низхiдну. При прямiй лiнiСЧ родиннiсть ТСрунтуСФться на походженнi однiСФСЧ особи вiд другоСЧ. За боковоСЧ лiнiСЧ родиннiсть ТСрунтуСФться на походженнi осiб вiд спiльного пращура. В Сiмейному кодексi Нiмеччини (Глава 4, ст.79) особи, якi походять вiд iнших людей (дiти, батьки), СФ родичами по прямiй лiнiСЧ. А тi, хто не мають родинного звязку по прямiй лiнiСЧ, але походять вiд тоСЧ самоСЧ третьоСЧ особи (брати i сестри), СФ родичами по боковiй лiнiСЧ.
Розрiзняють також повнорiдну родиннiсть - наприклад, походження рiдних братiв, сестер вiд спiльних батька, матерi; i неповнорiдну родиннiсть - походження рiдних братiв (сестер) вiд рiзних батька чи матерi.
Неповнорiдна родиннiсть також був?/p>