Договiр як регулятор сiмейних майнових вiдносин
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
В°СФ СФдинокровною, тобто коли неповнорiднi брати та сестри походять вiд одного батька; СФдиноутробною - походження неповнорiдних братiв та сестер вiд спiльноСЧ матерi.
У разi, коли в сiмю входять дiти, в яких немаСФ нi спiльноСЧ матерi, нi спiльного батька, цi дiти називаються зведеними стосовно один одного (зведенi брати, сестри). Такi випадки мають мiiе, коли, перебуваючи у другому шлюбi, жiнка маСФ вiд першого шлюбу дочку (сина), i СЧСЧ другий чоловiк маСФ сина (дочку) вiд першого шлюбу. У такiй ситуацiСЧ у кожного з дiтей СФ рiдний батько (чи мати) i мачуха (вiтчим). Такi звязки мiж зведеними братами i/та сестрами називають свояцтвом. Але такими звязками свояцтво не вичерпуСФться.
Свояцтво - це вiдносини мiж родичем одного з подружжя i другим з подружжя, а також мiж родичами кожного з подружжя. Свояцтво подiляСФться на двi категорiСЧ: до першоСЧ належать вiдносини, що складаються мiж чоловiком (зятем) i тещею, дружиною i свекрухою, мiж вiтчимом i пасинком (мачухою i падчеркою) та iн.; до другоСЧ - вiдносини, що складаються мiж братом жiнки i братом чоловiка, матiрю дружини i матiрю чоловiка та iн. Тобто свояцтво не ТСрунтуСФться анi на походженнi, анi на кровному спорiдненнi.
Пiдставою для виникнення вiдносин свояцтва СФ укладення шлюбу. Пiдставою для СЧх припинення - розiрвання шлюбу. Виняток з цього правила - продовження вiдносин свояцтва пiсля смертi одного з подружжя або розiрвання шлюбу, в якому залишилась дитина (дiти). Такий висновок випливаСФ з норм ст. 141 Сiмейного кодексу УкраСЧни, вiдповiдно до якого "розiрвання шлюбу мiж батьками, проживання СЧх окремо вiд дитини не впливаСФ на обсяг СЧхнiх прав i не звiльняСФ вiд обовязкiв щодо дитини", а також ст. 268, вiдповiдно до якоСЧ мачуха та вiтчим зобовязанi утримувати малолiтнiх неповнолiтнiх падчерку, пасинка, якi з ними проживають, якщо вони в змозi надавати матерiальну допомогу. Вiдповiдно лише цi два випадки породжують юридичнi наслiдки в сiмейному законодавствi. В усiх iнших випадках свояцтво не пiдпадаСФ пiд дiю сiмейно-правових норм.
Для родства (кровного спорiднення) характерним СФ також поняття ступеня родства, яке визначаСФ близькiсть кровного спорiднення. Тобто ступiнь кровного спорiднення - це кiлькiсть народжень, що повязують мiж собою двох осiб, якi перебувають у родинних звязках. При цьому народження нащадка не враховуСФться. Наприклад, мати i дочка знаходяться у першому ступенi родства, бабуся i онук - у другому. Рiднi брати i сестри - у другому, бо для виникнення мiж ними родинних звязкiв необхiдно два народження - брата i сестри. Близькими родичами СФ родичi по прямiй лiнiСЧ кровного спорiднення, а також рiднi брати i сестри по боковiй лiнiСЧ родства.
Юридичного значення кровне спорiднення набуваСФ лише у випадках, прямо передбачених законом. Так, встановлення родинних звязкiв мiж дитиною i батьками здiйснюСФться шляхом вчинення про це запису в свiдоцтво про народження дитини.
Наявнiсть родинних звязкiв прямоСЧ лiнiСЧ спорiднення СФ пiдставою для неможливостi перебування цих осiб у шлюбi мiж собою вiдповiдно до ст. 26 Сiмейного кодексу УкраСЧни.
Отже, в бiльшостi випадкiв сiмя розглядаСФться як певний союз (утворення) осiб, що повязанi вiдносинами шлюбу, родства чи усиновлення. Сiмя в силу своСЧх складових частин, надiлення моральними та духовними ознаками СФ складним соцiальним явищем. Багатограннiсть сiмСЧ виявляСФться в рiзному субСФктному складi кожноСЧ сiмСЧ, в наявностi в СЧСЧ членiв персонiфiкованих з огляду на СЧх становище в сiмСЧ прав та обовязкiв. Складнiсть цього явища також виявляСФться в тому, що субСФктом сiмейних правовiдносин виступаСФ не сама сiмя як колективне утворення, а кожен член сiмСЧ окремо.
Роздiл 2. Майновi правовiдносини та обовязки членiв сiмСЧ
У лiтературi з сiмейно-правових питань останнiм часом завершилося формування концепцiСЧ правового режиму майна членiв сiмСЧ, вирiшальна роль в обТСрунтуваннi якоСЧ належить РЖ. Жилiнковiй [ ].
Невипадково дослiдники питань сiмейного права також постiйно вживають поняття "правовий режим", хоч i не завжди дають йому визначення та розкривають його змiст. При цьому термiн "правовий режим" використовувався i використовуСФться в рiзноманiтних iнтерпретацiях та стосовно рiзних обСФктiв правового регулювання. Так, у юридичнiй лiтературi вирiзняСФться правовий режим подружжя, правовий режим майна частковоСЧ спiльноСЧ власностi, правовий режим майна батькiв i дiтей, правовий режим сiмСЧ, режим спiльностi i роздiльностi майна подружжя та iн. Тому цiлком юридично коректно стверджувати, що iснуСФ правовий режим дошлюбного майна, правовий режим майна, придбаного в шлюбi [ ]. Водночас у юридичнiй лiтературi СФ досить вживаними такi поняття, як "принцип роздiльностi майна" i "принцип спiльностi майна" подружжя, що для дослiдникiв мають однакове юридичне значення.
Проблема термiнологiСЧ маСФ не лише теоретичне, але й практичне, у тому числi нормотворче, значення. Так, у новому Сiмейному кодексi РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ видiляються двi самостiйнi глави: "Законний режим майна подружжя" (глава 7) i "Договiрний режим подружжя" (глава 8). Укладачi нового ЦК УкраСЧни таких понять не застосували, надавши перевагу традицiйнiй юридичнiй термiнологiСЧ (спiльне майно подружжя, роздiльне майно подружжя, право спiльноСЧ сумiсноСЧ власностi подружжя). Однак ця обставина не перешкоджаСФ використанню термiна "правовий режим" в юридичнiй доктринi сiмейного права.