Главная / Категории / Типы работ

Договiр як регулятор сiмейних майнових вiдносин

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство



?я змiн i доповнень до Кодексу про шлюб i сiмю УкраСЧни, згiдно з яким Кодекс було доповнено ст. 27, що передбачила можливiсть укладання шлюбного контракту мiж особами, якi вступають у шлюб.

Норми гл. 8 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ, що регулюють договiрний режим майна подружжя, СФ новими в росiйському сiмейному законодавствi, i поки висновок шлюбного договору не одержав широкого поширення в Росiйськiй ФедерацiСЧ. Однак досвiд закордонних краСЧн останнього рокiв свiдчить про те, що усе бiльше i бiльше людей середнього статку, вступаючи в шлюб, укладають шлюбнi договори. РЖмовiрно, одна з основних причин цього повязана з ростом числа розводiв i, вiдповiдно, iз прагненням людей забезпечити себе якщо не вiд моральних, то хоча б вiд матерiальних втрат у випадку, якщо шлюб виявиться невдалим.

Згiдно ст. 40 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ шлюбним договором визнаСФться згода осiб, що вступають у шлюб, чи згода подружжя, що визначаСФ СЧхнi майновi права й обовязки в шлюбi i (чи) у випадку його розiрвання.

Цивiлiстична суть сiмейних вiдносин зумовила розширення можливостi СЧхнього регулювання безпосередньо самими учасниками Сiмейний кодекс УкраСЧни акцентуСФ увагу саме на договiрному регулюваннi таких правовiдносин. Частиною 2 ст. 7 Кодексу визначено, що сiмейнi вiдносини можуть бути врегульованi за домовленiстю (договором) мiж СЧх учасниками. Таке договiрне регулювання стосуСФться насамперед шлюбного контракту, який з 1 сiчня 2004р. називаСФться шлюбним договором.

Сiмейний кодекс УкраСЧни, що набрав чинностi з 1 сiчня 2004 р., питанню шлюбного договору придiляСФ значно бiльше уваги, нiж Кодекс про шлюб та сiмю УкраСЧни, у якому питанню шлюбного контракту було присвячено лише одну статтю. Порядок укладання шлюбних контрактiв був затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни вiд 16 червня 1993 р. № 457, яка зi вступом у дiю Сiмейного кодексу втратила чиннiсть. Новий Кодекс присвятив питанню порядку укладення, змiсту та форми договору цiлу главу, яка визначаСФ окремий порядок визначення у шлюбному договорi правового режиму майна подружжя, користування житлом, а також права на утримання.

РЖ. Жилiнкова зауважуСФ, що в зарубiжнiй лiтературi видiляються наступнi особливостi шлюбного контракту, якi вiдрiзняють його вiд комерцiйних договорiв [ ]:

1) предмет шлюбного договору, як правило, становить для держави значно бiльший iнтерес, нiж предмет комерцiйного договору; 2) на змiст договору iстотно впливаСФ часто досить рiзний рiвень матерiального становища сторiн; 3) шлюбний контракт укладаСФться до вступу в шлюб сторiн, а виконуСФться через певний, можливо досить тривалий, час. При цьому РЖ. Жилiнкова вважаСФ перелiченi особливостi такими, що найбiльш iстотно дозволяють вiдмежувати шлюбний контракт вiд iнших цивiльно-правових угод.

Шлюбний договiр це насамперед угода про вирiшення спiрних питань життя сiмСЧ, укладена мiж особами, якi вступають у шлюб, або подружжям [ ].

ОднiСФю з найпринциповiших новел в Сiмейному кодексi УкраСЧни СФ положення про право подружжя укласти шлюбний договiр (укладачi вирiшили вiдмовитися вiд термiну "шлюбний контракт") як до реСФстрацiСЧ шлюбу, так i пiд час перебування в шлюбi з правом внесення за взаСФмною згодою змiн до шлюбного контракту (ст. ст, 92, 100 Сiмейного кодексу УкраСЧни). Таке положення в росiйському законодавствi дiСФ з 1995 року (ст.41, 43 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ).

Така новела (це стосуСФться украСЧнського законодавства) маСФ своСЧ як позитивнi, так i негативнi аспекти. Звичайно, права подружжя щодо договiрного врегулювання майнових вiдносин iстотно розширюються. Водночас надання подружжю права укладати шлюбний контракт у перiод шлюбу, вносити неодноразовi змiни до нього може призводити до ускладнення правового режиму майна подружжя, збiльшення кiлькостi спорiв мiж подружжям та створення додаткових труднощiв для СЧх розгляду судами. Постiйнi змiни правового режиму майна подружжя здатнi лише дестабiлiзувати майновi вiдносини мiж подружжям. Прихильники динамiки умов шлюбного контракту можуть зауважити: недопустимiсть внесення змiн до шлюбного контракту СФ обмеженням права подружжя визначати правову долю майна, що буде набуватися подружжям у перiод шлюбу. Насправдi все навпаки, адже практично кожний шлюбний контракт мiстить вiдхилення вiд встановленого законом принципу спiльностi майна, що буде набуватися подружжям в перiод шлюбу. Бiльш того, укладаючи шлюбний контракт, чоловiк i жiнка фактично вiдмовляються вiд своСЧх прав на майбутнiй перiод, що певною мiрою СФ добровiльним обмеженням своСФСЧ правоздатностi. На наш погляд, шлюбний контракт не СФ СФдиною правовою формою вирiшення подружжям своСЧх майнових проблем. Сiмейне законодавство надаСФ подружжю незаперечне право укладати щодо вже придбаного в перiод шлюбу майна будь-якi угоди, у тому числi дарування, подiл у рiвних i нерiвних частках. Усе це свiдчить про певну вразливiсть введеного в Сiмейний кодекс УкраСЧни положення про внесення змiн до шлюбного контракту в перiод шлюбу.

Сiмейним кодексом УкраСЧни та РосiСЧ передбачено, що шлюбним договором регулюються лише майновi вiдносини мiж подружжям (ст.93 Сiмейного кодексу УкраСЧни, ст.42 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ), визначаються СЧхнi майновi права та обовязки, а також майновi права i обовязки подружжя як батькiв.

Розширене тлумачення предмета шлюбного контракту не СФ абсолютно довiльним чи випадковим. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни вiд 16 червня 1993 р. № 457 з