Договiр як регулятор сiмейних майнових вiдносин
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?пiвлi речей за власнi кошти, отримання спадщини, дарування, створення його власною працею. Згiдно п.3 ст.60 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ дитина маСФ право власностi на доходи, отриманi нею, майно, отримане нею у дарунок чи у порядку спадкування, а також на будь-яке iнше майно, придбане на кошти дитини.
Батьки СФ законними представниками iнтересiв своСЧх дiтей, i однiСФю з функцiй такого представництва СФ управлiння СЧх майном. Майном малолiтньоСЧ дитини в силу закону батьки управляють без спецiальних на те повноважень (п.1 ст.177 Сiмейного кодексу УкраСЧни). Водночас вони зобовязанi вислухати думку дитини щодо способiв управлiння СЧСЧ майном. Пiсля припинення управлiння батьки зобовязанi повернути дитинi майно, яким вони управляли, а також доходи вiд нього.
Дохiд, одержаний вiд використання майна малолiтньоСЧ дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання iнших дiтей та на невiдкладнi потреби сiмСЧ (п. 1 ст. 178 Сiмейного кодексу УкраСЧни).
Неповнолiтня дитина розпоряджаСФться доходом вiд свого майна вiдповiдно до правил, викладених у нормах цивiльного законодавства.
Питання про управлiння майном дитини (дiтей) батьки вирiшують спiльно. Спори, якi виникають мiж батьками щодо управлiння майном дитини, можуть вирiшуватись органом опiки та пiклування або судом.
Окрiм роздiльного майна, батьки i дiти можуть мати майно, яке належить СЧм на правi спiльноСЧ сумiсноСЧ власностi. Це положення закрiплено у ст. 175 Сiмейного кодексу УкраСЧни: майно, набуте батьками i дiтьми за рахунок СЧхньоСЧ спiльноСЧ працi чи спiльних коштiв, належить СЧм на правi спiльноСЧ сумiсноСЧ власностi.
Що стосуСФться розпорядження алiментами, якi сплачуються другим з батькiв на утримання дитини, то такi положення закрiпленi у ст. 179 Сiмейного кодексу УкраСЧни.
Алiменти, одержанi на дитину, СФ власнiстю того з батькiв, на iмя кого вони виплачуються, i мають використовуватися за цiльовим призначенням. Неповнолiтня дитина маСФ право брати участь у розпорядженнi алiментами, якi одержанi для СЧСЧ утримання.
У разi смертi того з батькiв, з ким проживала дитина, алiменти СФ власнiстю дитини.
Майновi вiдносини мiж батьками i дiтьми зводяться в основному до обовязку взаСФмного утримання. Алiменти дитинi, як правило, виплачуються до 18 рокiв, а в АнглiСЧ термiн виплати встановлюСФться по розсуду суду, але не може перевищувати 21 року. Еволюцiя правового регулювання майнових вiдносин батькiв i позашлюбних дiтей вiдбуваСФться в напрямку полiпшення правового положення позашлюбних дiтей. Так, у Федеративнiй Республiцi Нiмеччини законом 1969 року встановлене право позашлюбних дiтей на одержання утримання: якщо в зобовязаноСЧ особи СФ особи, що мають право на одержання з нього алiментiв, то позашлюбна дитина може отримувати алiменти в першу чергу. У деяких краСЧнах, зокрема у ФранцiСЧ, проголошуСФться принцип рiвностi всiх дiтей, незалежно вiд СЧхнього походження.
Одним з основних обовязкiв батькiв у законодавствi УкраСЧни та РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ СФ також надання утримання своСЧм неповнолiтнiм дiтям, а також непрацездатним повнолiтнiм дiтям (п. I ст. 80 i п. I ст. 85 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ та ст. 180, ст. 198 Сiмейного кодексу УкраСЧни). Як правило, цей обовязок виповнюСФться без усякого примусу, при цьому батьки самi визначають розмiр, вид i порядок надання утримання дiтям. Якщо батьки не надають добровiльно засоби на утримання своСЧх дiтей, то виникають алiментнi зобовязання, виконання яких можливо на пiдставi угоди про сплату алiментiв або за рiшенням суду.
У звязку з цим виникаСФ питання про спiввiдношення термiнiв тАЬутриманнятАЭ i тАЬалiментитАЭ. Утримання являСФ собою забезпечення кого-небудь засобами для життя. Алiменти СФ лише однiСФю зi складових частин утримання.
А.М.НечаСФва видiляСФ наступнi характернi ознаки алiментiв, якi виплачуються на утримання неповнолiтнiх дiтей [ ]:
вони СФ одним iз джерел iснування дитини; мають строго цiльове призначення утримання неповнолiтнього; виплачуються щомiсяця; являють собою обовязок кожного з батькiв незалежно вiд СЧхнього економiчного благополуччя; носять суто особистий характер; виплачуються з моменту народження дитини до досягнення нею повнолiття (при цьому варто враховувати момент звернення за виплатою алiментiв i настання повноСЧ дiСФздатностi до досягнення повнолiття); виплачуються на кожного неповнолiтнього незалежно вiд його забезпеченостi i вiд того, де вiн знаходиться (в iншiй родинi чи в дитячiй установi); зберiгаються при позбавленнi батькiвських прав i обмеженнi в батькiвських правах; СФ сiмейно-правовим обовязком, невиконання якого несе за собою застосування сiмейно-правовоСЧ вiдповiдальностi, а злiсне вiдхилення вiд сплати алiментiв кримiнальноСЧ вiдповiдальностi.
В силу ст. 181 Сiмейного кодексу УкраСЧни та ст.80 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ способи виконання батьками обовязку по утриманню дитини (дiтей) визначаються за домовленiстю мiж ними. У бiльшостi випадкiв алiменти виплачуються у добровiльному порядку особисто особою, яка зобовязана СЧх сплачувати, або через власника чи уповноважений ним орган за мiiем роботи особи, мiiем одержання нею пенсiСЧ, стипендiСЧ. Однак це не позбавляСФ права одного з батькiв, з ким проживаСФ дитина, у разi необхiдностi звернутися до суду з позовом про стягнення алiментiв.
Грошовi виплати, якi здiйснюСФ батько, мати, з метою утримання своСФСЧ дитини, не СФдина форма участi в СЧСЧ утриманнi. Закон надаСФ бiльш широкi можливостi в урег?/p>