Договiр як регулятор сiмейних майнових вiдносин
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
Звичайно, що при цьому необхiдно дотримуватися змiстовного значення категорiСЧ правового режиму.
2.1 Майновi правовiдносини мiж чоловiком та дружиною
2.1.1 Правовий (легальний) статус майна подружжя
У разi вiдсутностi мiж подружжям шлюбного контракту, правовий режим СЧх майна визначаСФться вiдповiдно до положень сiмейного законодавства, якi мають iмперативний характер, тобто подружжя не може односторонньо змiнювати встановлений законом правовий режим на власний розсуд. Однак подружжя не позбавлене права вчиняти будь-якi дiСЧ щодо придбаного в перiод шлюбу майна, в тому числi дiлити його у будь-яких частках мiж собою. В iншому разi мало б мiiе обмеження у здiйсненнi подружжям прав спiввласникiв.
По росiйському законодавству законним режимом майна подружжя СФ режим СЧхньоСЧ спiльноСЧ власностi (п. 1 ст. 33 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ). Правове регулювання загальноСЧ спiльноСЧ власностi здiйснюСФться вiдповiдно до гл. 7 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ i ст. 256 Цивiльного Кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ. У прийнятих Цивiльному i Сiмейному кодексах колишнiй режим спiльноСЧ власностi подружжя був збережений, оскiльки повною мiрою вiдповiдаСФ законним iнтересам обох сторiн.
Режим спiльностi був встановлений i найбiльш повно регламентований у правi ФранцiСЧ, однак змiни французького законодавства в останнi роки були вiдзначенi деяким вiдходом вiд традицiйного регулювання. У режим спiльностi майна були внесенi елементи роздiльностi за рахунок звуження перелiку майна, що входить у спiльнiсть, у яку, згiдно ст. 1401 Цивiльного кодексу ФранцiСЧ у редакцiСЧ 1965 року, тепер включаСФться майно, придбане кожним з подружжя за рахунок власного заробiтку i доходiв вiд роздiльноСЧ власностi. Такий режим спiльностi одержав назву спiльнiсть придбань. Принцип спiльностi придбань проводиться й у бiльш пiзнiм законодавствi. Так, законом 1967 року було встановлено, що якщо один з подружжя одержуСФ в дарунок чи у спадщину грошову суму, то вiн стаСФ власником тiльки грошовоСЧ суми, а майно, придбане на цi грошi, надходить у загальну власнiсть подружжя.
У загальному видi визначення спiльноСЧ власностi дане в ст. 244 Цивiльного Кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ, вiдповiдно до якоСЧ такою СФ загальна власнiсть без визначення часткою. Стаття 34 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ конкретизуСФ це положення, вiдносячи до спiльноСЧ власностi подружжя майно, нажите ним пiд час шлюбу. Таким чином, сiмейне законодавство видiляСФ часовий критерiй вiднесення того чи iншого придбаного майна до спiльноСЧ власностi.
Головним принципом прав подружжя на майно СФ принцип спiльностi всього того майна (за винятками, прямо встановленими законом), яке набуваСФться ним за час шлюбу. Вiдповiдно до п. 1 ст. 60 Сiмейного кодексу УкраСЧни "майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружинi та чоловiковi на правi спiльноСЧ сумiсноСЧ власностi незалежно вiд того, що один з них не мав з поважноСЧ причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дiтьми, хвороба тощо) самостiйного заробiтку (доходу)". Згiдно п.п.1,3 ст. 34 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ майно, нажите подружжям пiд час шлюбу, являСФться СЧхньою спiльною власнiстю. Право на спiльну власнiсть подружжя належить також чоловiковi (жiнцi), який в перiод шлюбу здiйснював ведення домашнього господарства, догляд за дiтьми чи по iншим поважним причинам не мав самостiйного доходу.
Така норма з юридичноСЧ точки зору фактично утверджуСФ презумпцiю належностi подружжю на правi спiльноСЧ сумiсноСЧ власностi всього майна, що набуваСФться ним в перiод шлюбу. РЖснування такоСЧ презумпцiСЧ маСФ не лише теоретичне, а i практичне значення, адже вона полегшуСФ суду визначення правовоСЧ частки майна, особливо в тих випадках, коли подружжя шлюбним договором не встановлюють особливий правовий режим придбаного в перiод шлюбу майна.
Спiльною сумiсною власнiстю подружжя можна визнавати те майно, яке нажите чи набуте ним шляхом одержання доходiв вiд працi у суспiльному секторi економiки, вiд участi у пiдприСФмницькiй дiяльностi, вiд укладених обома з учасникiв подружжя угод або одним iз них - за рахунок спiльних коштiв чи iншого майна, створення тих чи iнших матерiальних благ iндивiдуальною працею одного з подружжя або СЧх обох, вiд одержання дивiдендiв [гопанчук].
Сiмейне законодавство УкраСЧни мiстить перелiк майна, яке може бути обСФктом права спiльноСЧ сумiсноСЧ власностi подружжя. Згiдно ст.61 це бути будь-якi речi, за винятком тих, якi виключенi з цивiльного обороту; заробiтна плата, пенсiя, стипендiя, iншi доходи, одержанi одним iз подружжя i внесенi до сiмейного бюджету або внесенi на його особистий рахунок у банкiвську (кредитну) установу; грошi, iнше майно, в тому числi гонорар, виграш, якi були одержанi за цим договором (якщо одним iз подружжя укладено договiр в iнтересах сiмСЧ,); речi для професiйних занять (музичнi iнструменти, оргтехнiка, лiкарське обладнання тощо), придбанi за час шлюбу для одного з подружжя.
Щодо сiмейного законодавства РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ (п.2 ст.34 Сiмейного кодексу), то до майна, нажитому подружжям пiд час шлюбу, вiдносяться доходи кожного з подружжя вiд трудовоСЧ дiяльностi, пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi i результатiв iнтелектуальноСЧ дiяльностi, отриманi ними пенсiСЧ, матерiальна допомогоа, а також iншi грошовi виплати, що не мають спецiального цiльового призначення (суми матерiальноСЧ допомоги, суми, виплаченi для вiдшкодування збиткiв у звязку з втратою працездатностi внаслiдок к?/p>