Договiр як регулятор сiмейних майнових вiдносин
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
знi напрямки такого пiзнання - це i здобуття загальноСЧ та спецiальноСЧ освiти, удосконалення природних здiбностей, поглиблення релiгiйного свiтогляду тощо.
Маючи право на фiзичний та духовний розвиток, подружжя повинно цi питання вирiшувати на засадах рiвностi, взаСФмоповаги i пiдтримки одне одного.
Право на вибiр прiзвища та на його змiну. До особистих немайнових прав подружжя, якi виникають у звязку зi вступом до шлюбу, закон вiдносить право на вибiр прiзвища. Це право виникаСФ ще до реСФстрацiСЧ шлюбу. Стаття 35 Сiмейного кодексу УкраСЧни та ст. 32 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ, регулюють вiдносини, повязанi з вибором прiзвища майбутнiм подружжям. Згiдно них нареченi мають право обрати прiзвище одного з них як спiльне прiзвище подружжя або надалi iменуватися дошлюбними прiзвищами. Питання про вибiр прiзвища вирiшуСФться на засадах рiвностi сторiн. Якщо при виборi прiзвища мiж нареченими виникнуть непорозумiння, то працiвник органу РАЦСу залишаСФ подружжю СЧх дошлюбнi прiзвища.
Пункт 2 ст. 35 Сiмейного кодексу УкраСЧни та п.1 ст.32 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ надаСФ право нареченим приСФднати до свого прiзвища прiзвище нареченого, нареченоСЧ. Якщо вони обоСФ бажають мати подвiйне прiзвище, за СЧхнiм бажанням визначаСФться, з якого прiзвища воно буде починатися.
Згiдно Сiмейного кодексу УкраСЧни складання бiльше двох прiзвищ не допускаСФться, якщо iнше не випливаСФ iз звичаю нацiональноСЧ меншини, до якоСЧ належить наречена i(або) наречений. Про це не згадуСФться в Сiмейному кодексi РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ.
Якщо на момент реСФстрацiСЧ шлюбу прiзвище нареченоСЧ (нареченого) вже СФ подвiйним, вона (вiн) маСФ право замiнити одну iз частин свого прiзвища на прiзвище другого (п.3 ст.35 Сiмейного кодексу УкраСЧни). П.2 ст.32 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ забороняСФ зСФднання прiзвищ, якщо дошлюбне прiзвище хоча б одного з подружжя СФ подвiйним.
Поновити дошлюбне прiзвище особа вправi при розiрваннi шлюбу. Крiм того, на пiдставi ст. 53 Сiмейного кодексу УкраСЧни дружина чи чоловiк, якщо при реСФстрацiСЧ шлюбу вони зберегли дошлюбнi прiзвища, мають право подати до органу РАЦСу, який зареСФстрував СЧхнiй шлюб, або вiдповiдного органу за мiiем СЧхнього проживання заяву про обрання прiзвища одного з них як СЧхнього спiльного прiзвища або про приСФднання до свого прiзвища прiзвища другого з подружжя. П.3 ст.32 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ подружжя маСФ право зберегти шлюбне прiзвище або повернутися до дошлюбного.
У разi змiни прiзвища орган РАЦСу видаСФ нове Свiдоцтво про шлюб.
Вiдбулися змiни в регулюваннi таких особистих прав подружжя, як право на вибiр прiзвища при реСФстрацiСЧ шлюбу. В ФранцiСЧ жiнка маСФ право взяти прiзвище чоловiка або зберегти своСФ дiвоче прiзвище. У Федеративнiй Республiцi Нiмеччини можна заявити, яке прiзвище вiн (вона) буде носити.
В АнглiСЧ i США питання про вибiр подружжям прiзвища при реСФстрацiСЧ шлюбу в законодавствi не врегульований, а iсторично склалося так, що кожна людина може вибрати собi iмя i прiзвище самостiйно, незалежно вiд подружнього статусу.
В даний час у результатi проведених реформ у краСЧнах положення iстотно змiнилося. Правове регулювання вiдносин подружжя виходить iз принципу рiвностi чоловiка i дружини. Так, Цивiльний кодекс ФранцiСЧ бiльше не мiстить поняття глави родини, i, згiдно ст. 213 у СЧСЧ новiй редакцiСЧ, подружжя разом забезпечують матерiальне i моральне керiвництво родиною. Мiiе проживання подружжя визначаСФться по взаСФмнiй згодi подружжя (ст. 215 Цивiльного кодексу ФранцiСЧ). Аналогiчнi положення iснують i в цивiльних кодексах ФедеративноСЧ Республiки Нiмеччини, ШвейцарiСЧ, РЖталiСЧ.
У законодавствi ФранцiСЧ, ФедеративноСЧ Республiки Нiмеччини, ШвейцарiСЧ не мiститься бiльш норм, що обмежують право замужньоСЧ жiнки на вибiр професiСЧ i сфери дiяльностi.
Право дружини та чоловiка на розподiл обовязкiв та спiльне вирiшення питань життя сiмСЧ. До особистих немайнових прав подружжя ст. 54 Сiмейного кодексу УкраСЧни та ст.31 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ вiдносить право дружини та чоловiка розподiляти обовязки та спiльно вирiшувати питання життя сiмСЧ. Закон формулюСФ зазначенi в названiй статтi особистi немайновi права подружжя, виходячи з принципу рiвностi прав та обовязкiв чоловiка i жiнки у шлюбi. Принцип рiвностi чоловiка i жiнки СФ одним iз основних принципiв регулювання сiмейних вiдносин, вiн ТСрунтуСФться на визнаннi рiвних цiнностей подружжя у шлюбних вiдносинах. Практичною стороною цього принципу СФ те, що кожен з подружжя маСФ рiвнi правовi можливостi при набуттi, здiйсненнi та захистi своСЧх прав. Правозастосовчi органи при вирiшеннi спорiв мiж подружжям мають неодмiнно дотримуватись рiвностi прав та обовязкiв учасникiв спору.
Право дружини та чоловiка на особисту свободу. Згiдно зi ст. 56 Сiмейного кодексу УкраСЧни та ст.31 Сiмейного кодексу РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ змiстом особистоСЧ свободи кожного з подружжя СФ право:
- на вибiр мiiя свого проживання;
- на припинення шлюбних вiдносин;
- на вжиття заходiв, якi не забороненi законом i не суперечать моральним засадам суспiльства, щодо пiдтримання шлюбних вiдносин.
Право подружжя на вибiр мiiя проживання законом вiднесено до особистих немайнових прав кожного iз подружжя. Хоча за звичайних умов сiмейного життя подружжя проживаСФ сумiсно. Саме сумiсне проживання створюСФ необхiднi передумови для розвитку сiмСЧ та здiйснення СЧСЧ функцiй (ведення спiльного господарства, виховання дiте