Гурткова робота у початкових класах у системi трудового навчання i виховання

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



й священик Вiльям Лi винайшов ручний вязальний верстат з гачковими голками, який збiльшив швидкiсть вязання в 10 разiв. Мистецтво вязання гачком на початку ХРЖХ столiття було витонченим i ювелiрним. Для навчання молодi в окремих мiстах, зокрема у Львовi, у 20роках були створенi школи-майстернi. Талановитi майстринi створювали вишуканi в художньому вiдношеннi серветки, головнi убори, скатертини. Творчо переосмислюючи традицiйнi принципи декоративного вирiшення виробiв майстринi розробляли сучаснi зразки оригiнальних виробiв, оздоблювали СЧх рiзноманiтними китицями, крученими або плетеними шнурами та iнше. РЖнструменти та матерiали

Приступаючи до вязання перш за все необхiдно пiдiбрати гачок та нитки.

Вязальнi гачки бувають металевi, пластмасовi, деревянi, гачки iз кiстки, короткi та довгi, рiзноСЧ товщини - вiд 0,8мм до 6 мм. Для роботи СЧх пiдбирають за товщиною до ниток. Гачки розрiзняють за номером. Номер гачка - це його дiаметр в мiлiметрах. Наприклад, дiаметр гачка № 2 дорiвнюСФ 2 мм. Чим грубiша нитка маСФ бути в роботi тим бiльший беруть номер гачка. Кращими вважають стальнi гачки, тому, що вони не гнуться в процесi роботи i нитка по них ковзаСФ дуже легко. Для товстоСЧ пряжi можна використовувати деревянi i кiстковi гачки.

Довжина гачка вiд 12 до 15 см. Гачки мають бути вiдполiрованi в заглибинах по боках головки. На вiдстанi 2-3 см вiд головки на стержнi гачка СФ плоска частина, що пiд час роботи його зручно тримати в руцi. Головка гачка маСФ бути добре заточена, але так, щоб колола вказiвний палець лiвоСЧ руки.

Пряжа

Для вязання гачком придатна пряжа будь-якоСЧ якостi, головне, щоб вона вiдповiдала призначенню майбутнього виробу. Шерстяну пряжу перед використанням треба випрати, висушити i перемотати в клубок. Прати пряжу слiд в пральному порошку або в рiдинi для шерстяних виробiв. Температура води для прання i полоскання маСФ бути однакова (40-45 С). Випрану пряжу прополiскують до чистоСЧ води, причому в останню воду додають оцет з розрахунку 1-2 столовi ложки на 3 лiтри води. Пряжу вiджимають кiлька разiв, обтрушують i вiшають на пластмасовi плечика для одягу (викручувати не можна). Сушити потрiбно далеко вiд вогню i не на сонцi.

Для вязання гачком придатна пряжа всiх видiв, що СФ в продажi. Придатна також пряжа, що була в ужитку, яку попередньо пiдготовляють: вирiб перуть, сушать i змотують в клубки. Перемотуючи, одночасно сортують довгi нитки в один клубок ( незвязуючи СЧх вузликом), короткi у другий i зовсiм короткi у третiй. Залишки складають у полiетиленовий мiшечок.

Щоб вязати гачком без вузликiв роблять так: залишають кiнець робочоСЧ нитки (2-3 см) вводять гачок в елемент нижнього ряду, витягують петлю з приСФднаноСЧ нитки i залишають кiнчик в 2 або 3 см. Продовжують роботу приСФднаною ниткою, проклавши обидва кiнцi вздовж нижнього ряду (по ходу вязання). Провязуючи стовпчик ряду, що провязуСФться, цi кiнчики ниток звязують i це абсолютно непомiтно в роботi, а вузликiв не маСФ. Таким способом можна приСФднувати нитки iншого кольору.

Перед початком роботи, рекомендуСФться провязати зразок 10х10см. Якщо елементи вязки виходять дiрчастими, то не розпускаючи звязаного, потрiбно вязати гачком iншого номера i продовжувати експериментувати доти, поки вязка не матиме гарного вигляду.

Вдало пiдiбрана пряжа i вiдповiдний гачок - запорука правильного вибору.

Але при цьому не потрiбно забувати про себе. Пiд час вязання, щоб не втомлюватися, потрiбно сидiти, торкаючись спиною до спинки крiсла. Лiктi опускають злегка, притискають до тулуба. На колiна кладуть бiлу серветку, або одягають бiлий фартух, так менше втомлюються очi i не брудниться одяг. Клубок ниток знаходиться злiва внизу в мiшечку з невеличким отвором. Гачок з вязання слiд тримати на вiдстанi 30-40 см вiд очей. Лампу в вечiрнiй час розмiщують злiва.

Положення рук i пальцiв при роботi гачком

Найпоширенiших i найзручнiший спосiб вязання гачком полягаСФ ось у чому. Великим i вказiвним пальцями правоСЧ руки тримають гачок в його плоскiй частинi так, щоб головка була звернута в бiк вязальницi i опиралась на подушечку середнього пальця. Робоча нитка (вiд клубка) повинна розташуватися так: поверх першого суглоба вказiвного пальця лiвоСЧ руки, пiд середнiй палець, поверх пiдмiзинного пальця i пiд мiзинець. Пiд час роботи треба стежити за тим, щоб середнiй палець правоСЧ руки знаходився як найближче до вказiвного пальця лiвоСЧ руки. Рухи гачка обмеженнi певною вiдстанню кистi рук, рухаються одночасно до середини ( пiд час введення гачка у петлi нижнього ряду), на зустрiч одна до одноСЧ i розходяться у протилежнi пiд час витягування нитки з елементiв нижнього ряду. Вiд вiдпрацьованi в такий спосiб ритмiчнi i плавнi рухи вязальницi дають рiвномiрний натяг нитки, стовпчик виходить щiльним i рiвним, а вязання гарним (мал.1-7).

Умовнi позначення:

?- повiтряна петля, петля повороту;

- глуха петля, напiвстовчик;

+- стовпчик без накиду;

РЖ- стовпчик з одним накидом;

РЖ- стовпчик з двома накидами;

О- пiко, цифра означаСФ кiлькiсть петель;

О- обкручений стовпчик;

- послiдовнiсть та хiд виконання роботи.

Види вузлiв i технiка виконання.

Ланцюжок - основа.

Ланцюжок складаСФться з повiтряних питель. Першу петлю робимо так: нитку, що йде вiд клубка (робочу), кладемо на вказiвний палець лiвоСЧ руки, при цьому кiнець нитки завжди 4-5 см маСФ звисати в бiк великого пальця. Притримуючи нитку великим i середнiм пальцями вводимо головку гачка пiд робочу н