Гурткова робота у початкових класах у системi трудового навчання i виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?зувати творчi можливостi.
Позакласне заняття маСФ iншi вимiри педагогiчних цiнностей. Про шкiльний урок говорять: "провести урок ". Це природно i логiчно. Так сказати про гурткове заняття не можна. Його разом з дiтьми треба прожити, чiтко виявляючи свою людську позицiю, свою гiднiсть i честь, глибокий iнтерес до особистостi дитини, зосередженiсть на СЧСЧ духовному свiтi [24].
Головна особливiсть позакласного педагогiчного процесу полягаСФ в тому, що вiн будуСФться на взаСФмнiй спiвтворчостi педагогiв i дiтей на СЧх дружбi i духовнiй спiльностi, на визнаннi самоцiнностi особистостi дитини, на взаСФмодопомозi i взаСФмнiй зацiкавленостi у спiльному успiховi i результатi дiяльностi.
Психологи довели: спiвтворчiсть можлива лише за сприятливих мiжособистих стосункiв, духовного психологiчного комфорту. В атмосферi внутрiшньоСЧ скутостi i напруги кожен духовно бiднiший, примiтивнiший, нiж СФ насправдi.
Тому найпершим завданням позакласного педагогiчного процесу СФ створення таких психолого-педагогiчних умов, за яких дитина з першого дня перебування, скажiмо у гуртку змогла б реалiзувати хоча б мiнiмум товариських очiкувань. Тодi СЧСЧ позитивне ставлення до цього середовища буде закрiплене якiсно новими враженнями, зближенням iз чимось важливим i значним, незвичайним, виявленням нехай маленькоСЧ iнiцiативи.
Цей висновок даСФ пiдстави вважати, що педагогiчний процес у позакласний час - явище бiльш виховне, а нiж дидактичне, що основною його характеристикою СФ не пiзнання, а духовнi стосунки. Цей процес за своСФю природою схожий, певно, на розвязання важливих життСФвих ситуацiй, якi стимулюють свiдоме й активне бажання самовдосконалюватися i оновлюватися. Якщо таке прагнення стаСФ невiдСФмною рисою особистостi, то це i СФ найвагомiший результат позакласного виховання, бо схильнiсть дитини до оновлення маСФ сильнiшу енергiю (розумову, духовну, емоцiйну, фiзичну, естетичну), нiж енергiя розщепленого атома.
Отже позакласний педагогiчний процес не можна ототожнювати з навчальним. Перед ним не ставиться завдання опрацювати державний стандарт загальноСЧ комунiкацiСЧ, як процес соцiально-педагогiчноСЧ взаСФмодiСЧ, в якiй найважливiшу роль вiдiграють феномени емпатiСЧ, атракцiСЧ, рефлексивноСЧ саморегуляцiСЧ тощо.
Вагомими принципами позакласного педагогiчного процесу СФ його iндивiдуалiзацiя, добровiльнiсть, прiоритет виховання, спiвтворчiсть, СФднiсть розвитку i саморозвитку, емоцiйна привабливiсть мiж особових взаСФмин.
У позакласному педагогiчному процесi дитина не просто вiдтворюСФ те, що засвоюСФ, наприклад, культуру чи соцiальний досвiд. Завдяки своСЧй унiкальностi i неповторностi вона СЧх розвиваСФ, доповнюСФ i вдосконалюСФ. Саме в цьому полягаСФ закон творчостi поведiнки i особливiсть методiв позакласного педагогiчного процесу, якi будуються на всiлякому заохоченi максимального творчого самовиявлення дитини, багатствi вражень, створеннi спецiально передбачених i органiзованих оптимальних стосункiв, якi СФ джерелом продуктивноСЧ творчоСЧ дiяльностi i дитячоСЧ спiльностi.
Оптимальне функцiонування позакласного педагогiчного процесу забезпечуСФться здатнiстю i вмiнням його органiзаторiв "притягувати талантом", залучати дiтей до власноСЧ системи цiнностей, насичувати педагогiчний процес такою творчою роботою, яка маСФ велике духовне i соцiальне значення.
Таким чином, позакласний педагогiчний процес залежить вiд складу його вихованцiв i характеру взаСФмин мiж ними. Вiн вiдповiдаСФ термiну "творчий процес", оскiльки будуСФться на пiзнаннi внутрiшнього свiту дитини в умовах максимальноСЧ емоцiйноСЧ зручностi, значних i систематичних творчих зусиль. Дитина у такому процесi виявляСФ своСЧ кращi риси характеру, свiдомо керуСФ власними почуттями й бажаннями, робить СЧх вiдповiдними ситуацiСЧ. В одних випадках це може виявлятись у самостримуваннi, в iнших - у самоактивiзацiСЧ в умiннi тримати себе в руках i долати в собi негативнi емоцiСЧ, стан бездiяльностi, страху.
1.2 Гурткова робота один iз видiв позакласноСЧ роботи у навчально-виховному процесi
Позакласна дiяльнiсть охоплюСФ всю освiтньо-виховну роботу в позакласний час i спрямована на забезпечення потреб особистостi у творчiй самостiйнiй дiяльностi за iнтересами, стимулювання СЧСЧ творчого самовдосконалення та задоволення потреб дiтей i молодi у професiйному самовизначеннi вiдповiдно до СЧх здiбностей.
До проблеми пiдростаючого поколiння в системi позакласноСЧ дiяльностi зверталися в своСЧх працях та пошуках видатнi вченi-педагоги (К.Ушинський, А.Макаренко, С.Русова, В.Сухомлинський, С.Шацький, П.Бланський та iншi ) [11].
Так , Софiя Русова, ще в 1918 роцi виступаючи з лекцiями на позашкiльному факультетi педагогiчного iнституту, вiдзначила: "Визначаючи усе вiковiчне значення школи, шкiльноСЧ освiти для кращого розвитку дiтей, не можна бачити, що найкраща школа без позашкiльноСЧ освiти i допомоги не дасть великих корисних наслiдкiв... Позакласна i позашкiльна освiта потрiбна для культурного пошуку краСЧни як один iз засобiв до виховання гармонiйноСЧ розвиненоСЧ особи - iндивiдуальностi"[17].
Високий внесок у розвитку теорiСЧ й практики виховання учнiвськоСЧ молодi в позакласнiй i позашкiльнiй дiяльностi внiс видатний украСЧнський педагог В.Сухомлинський. У його працях простежуються майбутнСФ школи, системи народноСЧ освiти, процес соцiалiзацiСЧ особистостi i забезпечення впливу на неСЧ всiх суспiльних вiдносин-виробничих, iдеологiчних, правових, моральних,