Вплив росiйських ЗМРЖ на формування суспiльноСЧ думки в УкраСЧнi
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
Вони i досi мають переконання, що УкраСЧна повинна повернутися до спiльноСЧ екзистенцiСЧ. Полiтика РосiСЧ щодо УкраСЧни це поСФднання двох чинникiв: примирення i тиску, щоб утримати украСЧнську проблему в певних рамках, не припускаючи виходу з-пiд СЧСЧ контролю[32].
В бiльшостi постсовСФтських краСЧнах Росiя маСФ велику конкуруючу перевагу в ЗМРЖ:
- Бiльшiсть населення цих регiонiв досi добре володiють росiйською мовою;
- Росiйськi медiа канали (телебачення, радiо i преса) можуть досягнути значноСЧ аудиторiСЧ обраних суспiльств i вони СФ популярними;
- У цих краСЧнах iснуСФ значна кiлькiсть росiйськоСЧ етнiчноСЧ меншостi, яка може сприяти цiлям РосiСЧ.
Росiйська iнформацiйна полiтика, окрiм внутрiшньо росiйського рiвня (впливу на власних громадян) маСФ ще й внутрiшньо украСЧнський рiвень, розрахований на вплив на украСЧнських громадян. Мета активiзацiя пятоСЧ колони, пiдтримування ситуацiСЧ страху, протиставлення локальноСЧ, регiональноСЧ самоiдентифiкацiСЧ людей самоiдентифiкацiСЧ загальноукраСЧнськiй, збереження й поглиблення мiжрегiонального розколу, зрештою, делегiтимiзацiя украСЧнськоСЧ влади. УкраСЧна не протистоСЧть цiй полiтицi власне, всi постановки питань в украСЧнських ЗМРЖ СФ росiйськими, нiхто не маСФ власних. РД ще мiжнародний рiвень iнформацiйноСЧ полiтики, на якому УкраСЧна почала активно працювати лише в останнi мiсяцi.
тАЬРадянськийтАЭ проект вiдводить мовнiй проблемi (тобто росiйськомовностi в краСЧнах, що утворилися на теренi пострадянського простору) iстотну, проте iншу роль у порiвняннi з сучасними нацiонал-патрiотичними мiфами про тАЬрусскую идеютАЭ. У його рамках росiйська мова виступаСФ не стiльки як iнструмент етносоцiокультурноСЧ iдентифiкацiСЧ, скiльки як каталiзатор спiльноСЧ iсторичноСЧ памятi.
Та частина украСЧнського суспiльства, яка перебуваСФ пiд впливом росiйського iнформацiйного середовища i споживаСФ продукти масовоСЧ культури РосiСЧ, або дивиться росiйськi новини i програми, насправдi отримуСФ ту ж iнформацiю, що i населення РосiСЧ. У теоретичних рамках така тенденцiя може бути визначена як сучасний феномен iнтерпретуючих аудиторiй, оскiльки свiт сьогоднi бiльше не розрiзняСФ iснування мiiевих i зовнiшнiх, росiйських або постсовСФтських аудиторiй.
Звертання до мiфiв повсякденноСЧ свiдомостi визначаСФ й конкретнi форми реалiзацiСЧ аналiзованого iенарiю, визначальними для якого СФ пiдкреслено непропагандистськi, неiдеологiчнi засоби впливу. Це можуть бути, скажiмо, ретрофiльми радянського перiоду, неформальнi iнтервю з ученими, естрадними зiрками, дiячами культури, вiдомими акторами театру, кiнематографа i т.п.
РЖдея тАЬрадянськоСЧтАЭ солiдарностi виникла як стихiйна реакцiя на обробку масовоСЧ свiдомостi з позицiй радикального нацiоналiзму, як протест проти штучного розСФднання культур i людей на догоду полiтичним iграм та амбiцiям, а також нацiональному фанатизмовi. Однак немаСФ пiдстав стверджувати, що тАЬрадянськатАЭ карта не використовуСФться i принципово не може бути використана як запланований iенарiй цiлеспрямованого впливу на населення УкраСЧни, як досить ефективний засiб виховання громадянського iндиферентизму, тобто як iнструмент, за допомогою якого можна перешкодити щодалi виразнiшому i масовiшому процесу громадянськоСЧ самоiдентифiкацiСЧ в УкраСЧнi. Подiбний же iндиферентизм у своСФму послiдовному логiчному розвитку цiлком здатний трансформуватися у першу стадiю процесу перетворення дуже значноСЧ частини населення краСЧни на своСФрiдну пяту колону неосоюзноСЧ реiнтеграцiСЧ.
В росiйських ЗМРЖ розроблена концепцiя росiйськоСЧ дiаспори тАЭ та спiввiтчизникiв за кордоном тАЭ iз сфер абстрактних теоретичних розробок i приватних думок усе частiше проникаСФ до сфери великоСЧ полiтики тАЭ, перетворюючись на офiцiйну доктрину певних полiтичних кiл РосiСЧ. З проблеми майже суто культурологiчноСЧ питання про росiйськомовне населення УкраСЧни шляхом нескладних комбiнацiй трансформуСФться в проблему полiтичну. Прорахунки i недоробки владних структур у галузi внутрiшньоСЧ полiтики використовуються в цьому випадку для змiни змiстового статусу проблеми з мовноСЧ вона, нiби за порухом чарiвноСЧ палички, перетворюСФться на проблему прав i свобод росiян в УкраСЧнi. Причому негативна оцiнка тАЬстанутАЭ цих прав i свобод, акцент на тАЬобмеженнiтАЭ останнiх усе частiше стають ключовим пунктом тАЬтурботтАЭ чиновникiв досить високого рангу, включаючи представникiв Держдуми РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ i навiть адмiнiстрацiСЧ Президента РосiСЧ.
Що ж до внутрiшнього механiзму здiйснення домiнуючого завдання, яке реалiзуСФться у рамках тАЬросiйськоготАЭ проекту, то вiн також гранично простий. Його дiя побудована на ототожненнi росiйськоСЧ мови i росiйськоСЧ культури з росiйською державнiстю. Тому й не дивно, що у рамках даноСЧ схеми самий факт росiйськомовностi ставить людину перед дилемою: усiма силами домагатися або воззСФднання УкраСЧни i РосiСЧ, або, як мiнiмум, уведення в УкраСЧнi подвiйного громадянства.
2.3 Формування УкраСЧнсько-Росiйського iнформацiйного простору
Нинi УкраСЧна активно й у значному обсязi використовуСФ спiльний з РосiСФю iнформацiйний простiр. Не СФ секретом i те, що такий стан речей не тiльки зумовлюСФ значнi вигоди, а й водночас породжуСФ численнi, до того ж досить iстотнi проблеми. Причому серед останнiх СФ пiдстави особливо видiлити проблему рiзного типу впливiв, що цiлеспрямовано або нецiлеспрямовано здiйснюються (можуть здiйснюватися) через цей iнформацiйний простiр[33].
Загальновiдомо, напри