Вплив росiйських ЗМРЖ на формування суспiльноСЧ думки в УкраСЧнi
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
и в шари найглибиннiшого плотського мислення.
Термiн тАЬдискурсутАЭ поступово поширюСФться у всiх захiдних гуманiтарних диiиплiнах з 60-70-х рр., а з кiнця 80-х початку 90-х рр. ХХ ст. i в УкраСЧнi. В УкраСЧнi над розробкою дискурсу, зокрема полiтичного працюють C. Андрусiв, О. Бiлий, РД. Бистрицький, В. Вовк, Т. Гундарова, А. Клепiков, Н. Костенко, С. Павличко, Г. Почепцов. За кордоном Р. Водак, Ю. Габермас, Т. ван Дейк, Г. Кресс, А. Маколкiн, Дж. Фiске, Р. Ходж[5; 6]. ВидаСФться, що динамiка використання термiну тАЬдискурстАЭ на позначення мас-медiйних текстiв та СЧх сприймання в сучаснiй гуманiстицi СФ найпереконливiшим доказом його продуктивностi.
К. Платонов вказуСФ: особливостi спiлкування ось лакмусовий папiрець, що показуСФ вiдмiннiсть людини вiд тварин тАЭ , а сутнiсть словесного спiлкування полягаСФ в обмiнi iнформацiСФю... мiж агентом, що СЧСЧ передаСФ, й перцепiСФнтом, що СЧСЧ сприймаСФ, котрi послiдовно можуть мiнятися мiiями [7, с.7-8].
М. Каган сформулював теорiю спiлкування, але набагато пiзнiше, анiж були написанi працi А. Бахтiна з цих самих проблем [8].
тАЬМета спiлкування обмiн поняттямитАЭ [9], але не тiльки головна функцiя масового спiлкування забезпечувати масове розумiння.
Головна функцiя масового розумiння забезпечувати здiйснення саморозумiння: прийняття рiшення кожним iндивiдом окремо.
Така дiя створюСФ умови для самоiнтерпретацiСЧ iдентифiкацiСЧ iндивiда в соцiокультурному просторi. Проблеми комунiкацiСЧ i сприйняття постiйно осмислюються рiзними галузями як вiтчизняноСЧ, так i зарубiжноСЧ науки. Цi проблеми мав на увазi С. Ейзенштейн, коли формулював те, що назвав Grundproblem, основна проблема: при створеннi образу художник спираСФться одночасно на вищi ступенi людськоСЧ свiдомостi i на первиннi форми плотського мислення, що виникли на зорi людства. Дiя витвору мистецтва, говорив вiн, будуСФться на тому, що в нiм вiдбуваСФться одночасно подвiйний процес: стрiмке прогресивне пiднесло по лiнiСЧ вищих iдейних ступенiв свiдомостi i одночасне ж проникнення через будову форми в шари найглибиннiшого плотського мислення.
В той же час, сьогоднi засiб комунiкацiСЧ стаСФ важливiше самого повiдомлення. Тобто змiст iнформацiСЧ залежить насамперед вiд того, по якому каналi вона передана - по радiо, по чи телебаченню в газетi. У звязку з цим такий дослiдник як М. Маклюен подiляСФ всi засоби комунiкацiСЧ на тАЬгарячiтАЭ i тАЬхолоднiтАЭ. У самому доступному розумiннi, гарячi засоби спiлкування - це такi засоби, що залишають аудиторiСЧ мiнiмум можливостей для домислювання, для самостiйноСЧ роботи мозку. Таке, наприклад, радiо, i не випадково саме завдяки використанню радiо фашистська пропаганда в лiченi роки залучила до своСЧх лав освiчених нiмцiв. Холоднi ж засоби спiлкування а це i звичайна мова, i телебачення (i РЖнтернет) вимагають спiвучастi, заповнення сказаного i показаного. Тому накази варто передавати по радiо, а от iз проханнями доречнiше звертатися по телебаченню.
Подiбно книзi, газета висвiтлюСФ тАЬречiтАЭ (подiСЧ, явища) тАЬзсерединитАЭ, але тiльки не тАЬзсередини особистостiтАЭ, а тАЬзсередини суспiльстватАЭ. Тому специфiка газети - показувати виворiт суспiльства. От чому для газети тАЬдiйснi новини - це поганi новини тАЭ, те пак скандали i викриття. Кращою частиною журналiв i газет МаклюСФн вважаСФ рекламу. Реклама це безсумнiвно новини. Однак СЧСЧ СФдиний i генеральний недолiк у тiм, що це завжди гарнi новини. Щоб зрiвноважити ефект цих гарних новин, у газетi приходиться помiщати багато поганих новин. Бiльш того, власники засобiв комунiкацiСЧ завжди намагалися дати публiцi те, що вона хоче, тому що почували, що СЧхня сила - у самому засобi комунiкацiСЧ, а не в змiстi. РЖншими словами, усi у свiтi комунiкацiСЧ пiдводиться пiд основний афоризм МаклюСФна тАЬThe medium is the messageтАЭ тАЬЗасiб - це повiдомлення тАЭ [10].
Якщо звернутись до вивчення iнформацiйного простору в нашому сьогоденнi, можна зафiксувати лише дуже незначнi зрушення в напрямi створення iнформацiйноСЧ цивiлiзацiСЧ. Наявнiсть компютерноСЧ технiки, розвинутоСЧ iнфраструктури звязку це лише технологiчнi передумови. Найбiльш значних змiн потребуСФ сама суспiльна органiзацiя виробництва iнформацiСЧ, i насамперед, великi зрушення повиннi торкнутись психологiСЧ кожноСЧ людини, форм СЧСЧ мислення i духовного життя. Якщо людина перестане вiдчувати себе гвинтиком, а вважатиме себе деяким центром iнформацiйного унiверсуму, що повязаний каналами комунiкацiСЧ з iншими центрами, вона бiльш повно розкриватиме своСЧ внутрiшнi можливостi творчого розвитку. Зрозумiло, що таке ставлення до реальностi потребуСФ духовного розвитку високого рiвня.
Слiд зазначити, що перехiдний характер пострадянськоСЧ, в тому числi й украСЧнськоСЧ, економiки обумовлюСФ специфiку СЧСЧ iнформацiйного забезпечення, що полягаСФ в наступному:
- стара iнформацiйна органiзацiя забезпечення економiчного розвитку не вiдповiдаСФ новим потребам суспiльства;
- копiювання вiдповiдноСЧ органiзацiСЧ iнформацiйноСЧ дiяльностi розвинутих краСЧн неефективне, оскiльки не дозволяСФ вирiшувати нагальнi проблеми перехiдного суспiльства;
- модель оптимальноСЧ органiзацiСЧ, адекватна умовам перехiдного суспiльства апрiорi невiдома, вона формуСФться в процесi життСФдiяльностi суспiльства [11].
Застарiлi уявлення про роль iнформацiСЧ в життi суспiльства як своСФрiдноСЧ форми обслуговування цiСФСЧ тАЬсуспiльно-виробничоСЧ машини тАЭ, ще панують у сферi наших засобiв масовоСЧ комунiкацiСЧ. ВважаСФться, що iнформацiя повинна надаватись не сама по собi, а лише як засiб формування суспiльн