Вплив росiйських ЗМРЖ на формування суспiльноСЧ думки в УкраСЧнi
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
оСЧ думки, регулювання соцiальноСЧ поведiнки великих людських мас, тобто щось на зразок команд, якi подаються вiд однiСФСЧ частини машини до iншоСЧ. Звiдси необхiднiсть створення механiзмiв вiдсiву небажаноСЧ iнформацiСЧ, рiзнi форми цензури, незважаючи на формальну СЧСЧ заборону i т.п. Для структур влади завжди великою спокусою СФ можливiсть регулювати iнформацiйнi потоки в бажаному для себе напрямi, або навiть вводити в канали комунiкацiСЧ дезiнформацiю, якщо цього, як вони вважають, потребують iнтереси держави.
Як i в багатьох iнших сферах життя украСЧнського суспiльства, головною межею стратегiчного протистояння в iнформацiйному просторi СФ розподiл мiж силами проiмперського ТСатунку i тими, якi орiСФнтованi на створення незалежноСЧ та демократичноСЧ держави. В iнформацiйному просторi СНД панують засоби масовоСЧ iнформацiСЧ колишнього Союзу. З легкоСЧ руки телебачення Останкiно у свiтовий iнформацiйний простiр, як i ранiше, iде бiльша частина iнформацiСЧ щодо стану справ в УкраСЧнi, ГрузiСЧ, Чечнi та iнших краСЧнах. Реакцiя з боку украСЧнських мас-медiа не СФ достатньо оперативною i адекватною силовому iнформацiйному тиску. Недостатня увага до оволодiння свiтовим iнформацiйним простором з боку державних структур, повiльнiсть у створеннi незалежних iнформацiйних агентств призводить до формування в свiтi вiдСФмного iмiджу щодо УкраСЧни, а це спричиняСФ значнi економiчнi i полiтичнi втрати[12].
Мас-медiа це взаСФмодiя та спiвiснування великоСЧ кiлькостi дискурсiв, з-посеред яких найважливiшим для СЧх функцiонування СФ полiтичний дискурс[13].
Особливiсть сучасного полiтичного становища УкраСЧни, i вiдповiдно полiтичного дискурсу засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ у тому, що наша держава перебуваСФ як у постколонiальнiй, так i посттоталiтарнiй ситуацiСЧ [14]. Зрозумiло, що посттоталiтарний статус позначений 70-лiтнiм виживанням УкраСЧни у лещатах радянськоСЧ тоталiтарноСЧ системи, а постколонiальний характер позначений становищем УкраСЧни як колонiСЧ РосiйськоСЧ iмперiСЧ у з кн. ХVРЖРЖ до поч. ХХ ст.
Розрiзняючи полiтичний дискурс ЗМРЖ коли словом, жестом промовляСФ влада, у другому ЗМРЖ, якi СФ рупором влади. Полiтичний дискурс росiйських ЗМРЖ весь час вiдповiдаСФ рiвневi суспiльства i СФ репрезентацiСФю дискурсу влади i СЧСЧ полiтики [15].
Журналiстика як професiя, що базуСФться головним чином на комунiкацiСЧ отриманнi та передачi iнформацiСЧ про суспiльний свiт, не може обминути питання етики. Адже комунiкацiя вiдбуваСФться як людська взаСФмодiя, тому вона протiкаСФ в межах певних правил, що роблять можливим взаСФморозумiння та адекватну реакцiю адресата на сприйняту iнформацiю. Вага людського фактора в комунiкативнiй взаСФмодiСЧ СФ причиною того, що комунiкацiя потребуСФ специфiчного регулювання не тiльки законодавчого, а й морального.
Кожна держава у своСЧй зовнiшньополiтичнiй дiяльностi прагне досягти трьох основних цiлей репрезентацiя себе у необхiдному свiтлi, встановлення свого впливу над якимись процесами чи субСФктами мiжнародних вiдносин i забезпечення гарантiй стабiльного i безпечного власного iснування та розвитку.
З-помiж рiзноманiтних шляхiв досягнення цього, найоптимальнiшим СФ саме iнформацiйний: iнформацiя ресурс нематерiальний, а завдяки розгалуженiй i все бiльше глобалiзованiй мережi ЗМРЖ ще й всеохоплюючий, що дозволяСФ здiйснювати рiзнорiвневий вплив за рiзноманiтними формами i каналами,але з СФдиним смисловим навантаженням. Але найголовнiше здiйснювати вплив опосередковано i ненавязливо. Саме тому зараз поле боСЧв та вiдстоювання власних iнтересiв перемiстилося у iнформацiйний простiр i як показуСФ досвiд даСФ досить плiднi i цiлком матерiальнi результати. Водночас вiдбулася актуалiзацiя такого нематерiального поняття як iмiдж краСЧни, що СФ СЧСЧ репрезентацiСФю i таким собi вiртуальним образом, котрий формуСФ уявлення людей про цю краСЧну i уже несе в собi iнформацiю оцiночного характеру.
РЖмiдж краСЧни СФ СЧСЧ стратегiчним надбанням, адже, якщо прослiдкувати риторику сучасних лiдерiв громадськоСЧ думки полiтикiв, голiв держав та урядiв, голiв мiжнародних органiзацiй, - саме вiн на сьогоднi СФ показником оцiнки свiтовою спiльнотою та визначаСФ рiвень спiвпрацi з iншими краСЧнами. Але найчастiше вирiшальну роль у конструюваннi iмiджу краСЧни вiдiграють не СЧСЧ власнi медiа ресурси, а iнформацiя, що подаСФться у ЗМРЖ великих держав та прикордонних сусiдiв. Оскiльки iмiдж СФ структурою нематерiальною, можна сказати, вiртуальною, то СФ дуже вразливим до будь-якоСЧ вхiдноСЧ iнформацiСЧ, якщо ще не маСФ своСФСЧ брендовоСЧ опори. Адже iмiдж це суто репрезентацiя обСФкта, те, чим вiн хоче або претендуСФ бути чи те, чим його роблять [16].
Можна сказати, що iмiдж - образ, що живе в уявленнях людей. Якщо виходити з того, що iмiдж - це образ, то в перекладi на украСЧнську мову "образ" СФ "присутнiсть вiдсутнього". Виходячи з цього, iмiдж i СФ той образ, те представлення про людину, що сформувався у свiдомостi людей. Цей образ може бути феноменальним, приголомшливим, а може бути огидним. У полiтику iмiдж визначаСФ багато чого i, головним чином, перемогу на виборах, що СФ одним iз найбiльш серйозних актiв набуття влади.
Систематизуються дослiдження свiтових i вiтчизняних наукових напрямкiв i шкiл щодо проблеми iмiджу полiтикiв та елiти. Пiд рiзними кутами зору це питання розглядали класики полiтичноСЧ думки Платон, Аристотель, Н. Макiавеллi, З. Фрейд, М. Вебер, Г. Лебон, Е. Вятр, М. Корз?СФ, Д. РЖстон, С. Хангтiнтон.
В украСЧнському iнформацiйному просторi присутнiй ряд росiйських видань, щ