Вплив росiйських ЗМРЖ на формування суспiльноСЧ думки в УкраСЧнi
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
о виходять з пiдзаголовком "... в УкраСЧнi". Наше законодавство дозволяСФ СЧм iснувати, по сутi, на правах украСЧнських газет. УкраСЧнськi ж "вкладишi" мають там дуже скромний обсяг. Несумiрний iз впливом цих мас-медiа на нашу громадську думку.
Арсенал прийомiв i методiв цих ЗМРЖ величезний. ВикористовуСФться наприклад, демонстрацiя старих фiльмiв, якi у старшого поколiння викликають ностальгiю за радянським минулим. А, скажiмо, для молодi транслюватимуться цикли розважальних програм. Щоб вона психологiчно вiдчула, що Росiя - то цiкаво, що майбутнСФ у нас з нею спiльне. Як i пiд час виборiв РДльцина, тут акцент на пропагандi демократичних цiнностейтАж Все це буде привязане до конкретноСЧ фiгури кандидата в Президенти.
Медiа-технологiСЧ дозволяють приховано впливати на пiдсвiдомiсть. Ними добре володiСФ, зокрема НТВ Гусинського (сюди входить навiть оформлення студiСЧ). Через 1 3 тижнi дуже обережного впливу рiзних ЗМРЖ на цiльовi групи населення можна змiнити СЧх стереотипи. Для створення ж нових установок використовуСФться iнформацiя, що виражаСФ очiкування людей, часто заснованi на емоцiях, iнтуСЧтивних передчуттях, забобонах. Це здатне викликати "психологiчний резонанс тАЭ, зробити пропаганду високоефективною. По сутi, в такий спосiб за допомогою ЗМРЖ здiйснюСФться приховане навiювання
Росiйськi фiнансово-полiтичнi кола i повязанi з ними ЗМРЖ зацiкавленi в тому, щоб УкраСЧна залишалася в сферi СЧхнього впливу. Наприклад, газета "Труд" систематично акцентуСФ увагу на заборгованостi УкраСЧни за газ. тАЬГазпромтАЭ, що стоСЧть за iнформацiйною полiтикою цього видання, зацiкавлений, щоб ми постiйно сидiли на його газовiй "голцi", були залежнi.
Багато якi плани РосiСЧ порушила фiнансова криза. Так, наприклад, явно спостерiгалися всi ознаки того, що росiйськi мас-медiа почнуть масовану iнформацiйну атаку, повязану з участю росiйського капiталу в украСЧнськiй приватизацiСЧ. Йшлося про формування позитивноСЧ громадськоСЧ думки в УкраСЧнi. З економiчними аспектами тiсно повязанi й полiтичнi. Найвпливовiшi ЗМРЖ в РосiСЧ належать все-таки фiнансово-полiтичним групам.
РЖстерика з приводу прибуття американського корабля в рамках планових мiжнародних навчань у Феодосiю. Принцип домiно у послiдовних спробах мiiевоСЧ влади у схiдних регiонах надати росiйськiй мовi статус регiональноСЧ. Активна присутнiсть росiйських колег у Криму та СЧхня дружня допомога у недопущеннi подальшого просування УкраСЧни в бiк вступу до НАТО iз залученням масовки та усiма атрибутами добротно поставленого шоу. Наростання сепаратистських настроСЧв в Криму i загострення там татарського питання. Усе це ланки одного ланцюжка, назва якому iнформацiйна вiйна. Наш пiвнiчний сусiд в цiй вiйнi, звичайно, граСФ не останню скрипку, або, висловлюючись дипломатично, здiйснюСФ в УкраСЧнi вигiдну для себе iнформацiйну полiтику.
У сучаснiй науковiй лiтературi, публiкацiях не бракуСФ дослiджень про переваги i досягнення iнформацiйних технологiй, зумовлених i спричинених глобалiзацiйними процесами. А. Чернов пише: Прогрес у галузi нових iнформацiйних технологiй вiдкриваСФ величезнi можливостi для вирiшення найрiзноманiтнiших економiчних, соцiальних проблем, однак далеко не все людство сьогоднi може ними скористатися: 4,8 млрд людей з 6 млрд. живуть у злиднях, iще 2 млрд. до них приСФднаСФться впродовж наступних 50 рокiвтАж Понад те, безпрецедентне пришвидшення iнформацiйно-технологiчних процесiв не лише посилюСФ iснуючий розрив мiж краСЧнами так званого тАЬзолотого мiльярдатАЭ та iншим свiтом, а й щодень його збiльшуСФ [17].
ТакоСЧ ж думки дотримуСФться i украСЧнський дослiдник проблем глобалiзацiСЧ Воронов РЖ. Вiн зазначаСФ, що суперечностi мiж краСЧнами Заходу та iншими краСЧнами в iнформацiйно-технологiчнiй сферi значною мiрою обумовленi нееквiвалентним обмiном. Монополiзувавши контроль за iнформацiСФю, Захiд забезпечив собi панування, поставив iнших у залежнiсть вiд себе. Розрив мiж краСЧнами стрiмко збiльшився надто впродовж останнього часу, пiсля розпаду СРСР, коли технологiчний розвиток на пострадянському просторi призупинився, а високотехнологiчне виробництво опинилося у станi системноСЧ деградацiСЧ.
Глобалiзацiя таСЧть загрозу для iснування власне нацiонально iдентичних, етнiчних держав. Вона знищуСФ нацiональнi особливостi, культуру, мови, зрештою нацiональний устрiй, гуманiтарне буття залежних (насамперед iнформацiйно i технологiчно) нацiй. Не випадково найпослiдовнiшими адептами глобального свiту, якi пропагують iдею СФдиного вiдкритого суспiльства, виступають найрозвиненiшi i могутнi краСЧни. Адже в ослабленнi колишнiх суверенiтетiв саме вони вбачають новi можливостi для своСФСЧ економiчноСЧ, геополiтичноСЧ i соцiокультурноСЧ експансiСЧ, твердить дослiдник проблеми РЖ. Воронов [18].
Глобальний рух, як i глобальна полiтика унiфiкацiСЧ, цiлком керованi. Базуються вони на обСФктивних можливостях впливу на iндивiдуальну та суспiльну свiдомiсть, якi i дають iнформацiйно-комунiкацiйнi технологiСЧ.
Вкрай загрозлива тут можливiсть цiльовоСЧ руйнацiСЧ соцiуму через пiдрив цiлей, поглядiв, свiтогляду населення, що здiйснюСФться через дезiнформацiю, манiпуляцiю громадською думкою [19].
Глобалiзацiя в iнформацiйнiй сферi, розвиток комунiкацiйних системних мереж створюСФ далеко не вiртуальну можливiсть цiльового манiпулювання свiдомiстю тих чи iнших груп людей, регiонiв чи краСЧн з метою навязати потрiбнi оцiночнi характеристики, погляди, норми поведiнки, за потреби ?/p>