Вплив росiйських ЗМРЖ на формування суспiльноСЧ думки в УкраСЧнi
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
?веги, А. Москаленка, В. Рiзуна, В. РЖванова, В. Лизанчука, Г. Почепцова, РЖ. Крупського, Б. Чернякова та iнших науковцiв.
РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГРЖЧНРЖ ЗАСАДИ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ
РОСРЖЙСЬКИХ ЗМРЖ В УКРАРЗНРЖ
Тоталiтарна комунiстична iдеологiя, яка панувала в СРСР, мала трагiчнi наслiдки для масовоСЧ суспiльноСЧ свiдомостi взагалi i для особистоСЧ свiдомостi громадян зокрема. Довiра до ЗМРЖ упродовж 90-х рокiв також зросла. Окресленi процеси свiдчать про iстотнi змiни в комунiкацiйнiй структурi сучасного украСЧнського суспiльства, а саме розпад масово-мобiлiзацiйного суспiльства радянського ТСатунку та втрату iнтересу до активного сприйняття iнформацiСЧ, поширюваноСЧ ЗМРЖ.
Значна частина украСЧнського суспiльства отримуСФ популярну iнформацiю i новини про свiт та постсовСФтський регiон через росiйськi телевiзiйнi мережi. Захiднi ученi Роберт О. Кеогане i Джозеф С. Най (Robert O. Keohane, Joseph S. Nye) визначають силу ЗМРЖ як здатнiсть отримати бажанi наслiдки тому, що iншi хочуть того, чого хочеш ти. Згiдно з цим уявленням ефективна закордонна полiтика буде залежати бiльшою мiрою вiд популярностi i громадського вiдгуку на iдеСЧ, якi пiдтримуються державою. Отже, соцiальнi та комунiкацiйнi ресурси (телевiзiйнi канали, радiо i преса) можуть набути навiть бiльшоСЧ цiнностi, нiж природнi ресурси (нафта i природний газ), тому що у постмодернiй полiтицi влада трансформувалась у комунiкацiйнi структури[1].
Однак, в РосiСЧ поняття iнформацiйноСЧ геополiтики бiльш популярне. Представники такоСЧ течiСЧ РЖгор Панарiн, Андрiй Манойло бачать постсовСФтське середовище як поле iнформацiйного бою. Зокрема домiнантнiсть в iнформацiйному середовищi ворожоСЧ геополiтики може бути забезпечена за допомогою використання таких засобiв:
1. Приховане iнформацiйне управлiння внутрiшнiми, економiчними i культурними процесами опонента яке створить бажане пiдТСрунтя для iнформацiйного, iдеологiчного, економiчного i культурного вторгнення, i визначить наперед вигiднiсть рiшень опонента на користь манiпулятора.
2. РЖнформацiйно-психологiчна агресiя, базована на економiчному, полiтичному i дипломатичному тиску.
3. РЖнформацiйна вiйна, базована на економiчнiй блокадi i погрозi застосування сили (питання економiчноСЧ блокади).
Це свiдчить про успiх iнформацiйноСЧ полiтики РосiСЧ в УкраСЧнi. Базовi уявлення про свiт пересiчнi громадяни отримують сьогоднi переважно завдяки ЗМРЖ.
Це свiдчить про дуже специфiчну соцiальну i культурну структуру пострадянського суспiльства. Для неСЧ властивий значний розрив мiж рiвнями комунiкативноСЧ реальностi побутовоСЧ, частковоСЧ, слабоструктурованоСЧ, малоавторитетноСЧ, з одного боку, i вiртуально-ефiрноСЧ, централiзованоСЧ, вiддаленоСЧ за своСЧми персонажами, темами, сюжетами, подiями з iншого[2].
РЖнформатизацiя суспiльства виступаСФ одним з вирiшальних чинникiв модернiзацiСЧ економiки на ринкових засадах i запорукою iнтеграцiСЧ УкраСЧни в свiтове спiвтовариство[3].
Свiт крок за кроком просуваСФться в напрямi до створення iнформацiйного суспiльства, в якому новi системи виробництва потребують також i якiсно нового устрою людських вiдносин. Нова модель суспiльства, що повязана з поняттям iнформацiСЧ, потребуСФ також значного переосмислення наших уявлень сутностi процесiв розвитку людськоСЧ цивiлiзацiСЧ. Для цього потрiбно поглянути на iсторiю людства пiд новим кутом зору, а саме: як на процес не стiльки пошукiв все нових i бiльш ефективних засобiв виробництва, але як на процес пошукiв нових i бiльш ефективних засобiв комунiкацiСЧ.
Комунiкацiя унiверсальне надбання людства й реальнiсть суспiльного iснування. Жодне важливе суспiльне питання неможливо розвязати поза комунiкативним, публiчним обговоренням. Демократично органiзована спiльнота мусить досягти СФдностi консенсусу через дискурс. Дискурс СФ практикою комунiкативних взаСФмин для досягнення суспiльноСЧ узгодженостi та соцiальноСЧ згоди. За дискурсом стоСЧть набагато бiльший обсяг iнформацiСЧ, анiж той, що манiфестуСФться поверхово вираженими значеннями слiв.
Професор Львiвського унiверситету В. Й. Здоровезга. У вступi до пiдручника "Теорiя i методика журналiстськоСЧ творчостi" наголошуСФ, що "найпоширенiшим сьогоднi у повсякденнiй практицi та зафiксованим у законодавствi збiрним поняттям засоби масовоСЧ iнформацiСЧ називають пресу, телебачення, радiомовлення, документальне кiно, iнформацiйнi агентства, компютернi засоби масового розповсюдження iнформацiСЧ" [4].
Надзвичайно важливим чинником ефективностi мас-медiа СФ мова засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ, адже журналiстський текст живе лише в мовi й реалiзуСФться саме в мовi. З огляду на це мова преси СФ обСФктом наукових зацiкавлень багатьох сучасних украСЧнських науковцiв, зокрема О. Пономарева, В. Рiзуна, О. СербенськоСЧ, К. Серажим, Н. Непийводи, А. Мамалиги, М. Феллера, С. РДрмоленко, М. ЯцимiрськоСЧ та багатьох iнших. Проблеми комунiкацiСЧ i сприйняття постiйно осмислюються рiзними галузями як вiтчизняноСЧ, так i зарубiжноСЧ науки. Цi проблеми мав на увазi С.Ейзенштейн, коли формулював те, що назвав Grundproblem, основна проблема: при створеннi образу художник спираСФться одночасно на вищi ступенi людськоСЧ свiдомостi i на первиннi форми плотського мислення, що виникли на зорi людства. Дiя витвору мистецтва, говорив вiн, будуСФться на тому, що в нiм вiдбуваСФться одночасно подвiйний процес: стрiмке прогресивне пiднесло по лiнiСЧ вищих iдейних ступенiв свiдомостi i одночасне ж проникнення через будову форм