Вплив росiйських ЗМРЖ на формування суспiльноСЧ думки в УкраСЧнi
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
iв немаСФ. Але ясно, що украСЧнськi полiтики, незважаючи на свiтову практику i незалежно вiд того, наскiльки вони проросiйськi, вимагатимуть пiдвищення плати.
За даними тижневика "Дзеркало тижня", УкраСЧна втрачаСФ 1,5 мiльярда доларiв щорiчно в результатi заниженоСЧ ставки орендноСЧ плати для чорноморських баз РосiйськоСЧ ФедерацiСЧ. Зараз Росiя платить 97 мiльйонiв доларiв на рiк. Ця сума списуСФться УкраСЧнi в рахунок погашення газового боргу (близько 1 мiльярда доларiв)[35].
Висновки до роздiлу 2
- Вiдсутнi серйозноСЧ публiкацiСЧ росiйських полiтологiв, культурологiв, фiлософiв, журналiстiв, у якiй би державна незалежнiсть УкраСЧни аналiзувалася не з позицiй великоросiйськоСЧ тАЬдружбитАЭ, а з установкою на iстинно партнерськi вiдносини двох суверенних держав. Як наслiдок сама росiйська суспiльна думка виявляСФться абсолютно не готовою до подiбного спiвробiтництва, вона продовжуСФ репрезентувати реальний культурний обмiн мiж нашими краСЧнами винятково, у межах iдеологiчного тиску.
- Можемо стверджувати, що негативнi тенденцiСЧ розвитку iнформацiйного простору УкраСЧни, неефективнiсть державноСЧ iнформацiйноСЧ полiтики, кризовий стан економiки краСЧни створюють передумови для експансiСЧ iнформацiйного простору УкраСЧни росiйськими ЗМРЖ.
- Низькi темпи розвитку iнформацiйноСЧ iнфраструктури УкраСЧни знижують конкурентоспроможнiсть вiтчизняних виробникiв iнформацiйних послуг, стримують iнтеграцiю УкраСЧни в свiтовий iнформацiйний простiр.
РОЗДРЖЛ 3. ТЕХНОЛОГРЖРЗ ВПЛИВУ РФ НА ФОРМУВАННЯ
ГРОМАДСЬКОРЗ РЗ ДУМКИ В УКРАРЗНРЖ
3.1 Факти, вплив, ЗМРЖ
Засоби масовоСЧ iнформацiСЧ РосiСЧ мають значнi специфiчнi можливостi щодо оперативного та адекватного вiдображення дiйсностi, а значить, i можливостi формування громадськоСЧ думки. При цьому значною мiрою, на думку професора А.Москаленка, впливають на полiтичну та соцiально-економiчну стабiльнiсть ефективнi попереджувальнi дiСЧ органiв виконавчоСЧ влади та самоврядування, полiтикiв i громадських дiячiв, що дозволяСФ не лише вчасно знiмати соцiальну напруженiсть, але й виховувати державницькi переконання серед широких верств населення.
Ефективно використовують i ефект збiльшення iнформацiйного навантаження, коли обсяг iнформацiСЧ вiдволiкаСФ, дезорганiзуСФ СЧСЧ отримувача. Це даСФ змогу цiльово переорiСФнтувати його на оцiночнi сприйняття, потрiбнi вiдправнику iнформацiСЧ. При цьому ведеться боротьба i за iнiцiативу в трактуваннi чи замовленнi теми.
СвоСФрiдним вищим пiлотажем iнформацiйних технологiй СФ при цьому використання ефекту напруженого очiкування цiльове створення ситуацiСЧ невизначеностi, коли адресат очiкуСФ розкриття анонсованоСЧ теми чи, захоплений сюжетом, напружено очiкуСФ розвязки [36]. Такий психологiчний прийом передбачаСФ нагнiтання ситуацiСЧ, завищення можливоСЧ загрози, а то й залякування, пiсля чого пропонують вигiдне для контролера рiшення.
Контроль над ЗМРЖ зручний i для застосування технологiСЧ замовчування.
Використовують технологiСЧ дезiнформацiСЧ, дифамацiСЧ, створення образу зловмисника.
Пiд час розроблення та ведення iнформацiйних операцiй ураховують й iншi чинники, здатнi впливати на людей. Рiзнi мовнi конструкцiСЧ, семантичний ряд, тексти по-рiзному дiють на аудиторiю (поети, примiром, завжди були на вiстрi революцiй). Слово здатне не лише iнформувати, а й програмувати, кодувати поведiнку, що також використовують. Семантичний, мовний терор одна з ознак ведення iнформацiйноСЧ операцiСЧ. ОбСФкт впливу ставлять в умови дискомфорту, а вiн, шукаючи рiвноваги, просуваСФться у визначеному агресором напрямi. Як доважок такого терору може бути використано цiльовий витiк iнформацiСЧ, поширення iнформацiСЧ або чуток, що нагнiтають ситуацiю[37].
Щоб впливати на свiдомiсть, застосовують i вiзуальнi (образотворче мистецтво, кiно), звуковi (музика), iншi прийоми.
Особливе мiiе у тактицi iнформацiйних воСФн займаСФ проблема лiдера. Вивчення комунiкацiйних звязкiв, уподобань тих, хто ухвалюСФ рiшення, непомiтне навязування СЧм каналiв отримання iнформацiСЧ з арсеналу iнформацiйноСЧ вiйни.
Розвиток iнформацiйних технологiй даСФ пiдстави говорити i про якiсно новий рiвень власне прямого воСФнного протистояння. Виникла реальна можливiсть вiдповiдати на збройну агресiю, використовуючи iнформацiйний вплив для нейтралiзацiСЧ комунiкацiй нападника на його територiСЧ, дезорiСФнтування його економiки, ринкiв. Дослiдники звертають увагу на асиметричний характер iнформацiйноСЧ зброСЧ, загрози, що прихованi в технологiчнiй перевазi розвинених краСЧн[38].
Полiтика РосiСЧ нинi СФ лише рацiональною, нинiшнi стосунки украСЧнських полiтичних сил iз росiйською стороною дуже нагадують стосунки бiльшовикiв iз кайзерiвською Нiмеччиною. Кожна полiтична сила прагне використати Росiю у своСЧх iнтересах (при цьому вести мову про захист iнтересiв РосiСЧ щодо бiльшостi полiтичних сил не можна, вони захищають своСЧ iнтереси), а Росiя прагне досягнути власноСЧ мети. У ЗМРЖ формуСФться росiйська модель УкраСЧни, яку ця краСЧна бажала б бачити, СФ в УкраСЧнi виконавцi для цiСФСЧ моделi, СФ росiйська пiдтримка СЧх.
3.2 ТехнологiСЧ створення iмiжду украСЧнськоСЧ полiтики росiйськими ЗМРЖ
Вiдсутнiсть повноцiнного розумiння нацiональною елiтою та нацiСФю загалом прiоритетностi такого поняття як тАЬнацiональна солiдарнiсть тАЭ, наявнiсть такого чинника як вибори дозволяСФ росiйськiм ЗМРЖ ефективно ?/p>