Вплив росiйських ЗМРЖ на формування суспiльноСЧ думки в УкраСЧнi

Дипломная работа - Журналистика

Другие дипломы по предмету Журналистика



до свiтовоСЧ iнформацiйноСЧ системи в якостi самостiйного гравця, незалежнiсть i суверенiтет держави стане проблематичним питанням.

Окрiм того, важливою СФ роль ЗМРЖ нацiональноСЧ системи цiнностей та власне нацiональноСЧ iдеСЧ. Варто згадати, що на дiяльнiсть преси перiоду становлення впливають новi важливi аспекти, якi не повиннi залишатися поза увагою науки: розпад СРСР значно розпорошив суспiльство у полiтичних орiСФнтацiях i через вiдсутнiсть в державi електоральних традицiй можна стверджувати, що другi вiльнi парламентськi вибори фактично були першими пiсля ейфорiСЧ на гребенi незалежностi; сама преса в УкраСЧнi ще переживаСФ перiод розбудови, ще не завершився етап розумiння журналiстами правил демократичного суспiльства, тому дiяльнiсть самоСЧ преси у перiод виборчих кампанiй, що вiдбулися, потребуСФ детального вивчення. Це надаСФ можливiсть визначити ступiнь тАЬдемократизацiСЧтАЭ та полiтичноСЧ структурованостi сучасного украСЧнського суспiльства з одного боку, та обСФктивно оцiнити ступiнь розвинутостi самих друкованих видань в державi.

Росiйськi ЗМРЖ постiйно переконують глядачiв та читачiв у серйозностi власних аргументiв. Так, "Независимая газета" аналiзуСФ можливостi полiпшення украСЧно-росiйських вiдносин i наводить думку експертiв, якi вважають, що це неможливо зробити без участi президентiв двох держав. Вони вiдзначають також, що наступного року ситуацiя може навiть погiршитися. Найгострiшими проблемами, що зараз обговорюються, стало постачання газу в УкраСЧну - у контекстi нерозвязаних боргових проблем та обiцяного "Газпромом" припинення постачання газу iз 1 сiчня, вважають автори публiкацiСЧ. З цим повязане також друге важливе питання - встановлення у 2009 роцi жорсткiшого режиму торгiвлi мiж двома краСЧнами. Полiтичний контекст двостороннiх вiдносин ускладнений з лiта, пiсля росiйсько-грузинськоСЧ вiйни, припускаСФ газета i нагадуСФ читачам, що Москва звинувачуСФ КиСЧв у постачаннi зброСЧ Тбiлiсi, а КиСЧв посилив умови пересування Чорноморського флоту РФ морською дiлянкою украСЧнськоСЧ територiСЧ.

Росiйськi ЗМРЖ продовжили коментувати проблему розширення НАТО. Наприклад "The International Herald Tribune" нагадуСФ, що на самiтi Альянсу в Брюсселi мiнiстри закордонних справ НАТО вирiшили "вiдкласти на невизначений термiн" питання щодо вступу до органiзацiСЧ УкраСЧни та ГрузiСЧ, i робить висновок, що цi краСЧни не будуть прийнятi до Альянсу, доки "Нiмеччина та iншi краСЧни РДвропи на будуть впевненi, що через це не постраждають вiдносини з РосiСФю".

Сьогоднi не менш як 80 вiдсоткiв громадян УкраСЧни називають телебачення своСЧм головним джерелом iнформацiСЧ. Але значна частина населення нашоСЧ краСЧни не тiльки iснуСФ в iнформацiйному полi РосiСЧ, а, бiльш того, надаСФ саме йому перевагу. Цi тенденцiСЧ донедавна були притаманнi багатьом державам СНД. Внаслiдок цього росiйськi електроннi ЗМРЖ не тiльки одноосiбно формують уявлення про УкраСЧну на величезних просторах Спiвдружностi, а й досить часто стають активними учасниками внутрiшньополiтичних процесiв у самiй УкраСЧнi. Отже, медiа-полiтика росiйських ЗМРЖ стаСФ суттСФвим чинником украСЧнсько-росiйських вiдносин.

Необхiдно дотримуватись iнформацiйноСЧ безпеки це захищенiсть iнформацiйного простору вiд iнформацiйноСЧ агресiСЧ. У деяких краСЧнах, зокрема РосiСЧ, iснують доктрини iнформацiйних вiйн, створенi спецiальнi структури для розробки i проведення пiдривних iнформацiйних операцiй. Сьогоднi украСЧнський iнформацiйний простiр зазнаСФ систематичноСЧ агресiСЧ ззовнi i майже тотально контролюСФться росiйськими ЗМРЖ. Серед вразливих точок украСЧнського медiапростору, зменшення кiлькостi украСЧнського сегменту в книговидавництвi та ЗМРЖ, це свiдчить про необхiднiсть законодавчих змiн для захисту та змiцнення нацiонального iнформацiйного простору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Joseph S. Nye Soft Power: The Means to Success in World Politics , 2004.
  2. Крупський РЖ. Електроннi мас-медiа УкраСЧни вiд тоталiтарного до пострадянського суспiльства: хто i як формував iнформацiйний простiр держави // Телевiзiйна йрадiожурналiстика. Збiрник науково-методичних праць. Львiв, 2005. Вип. 6. С.139 150
  3. Дубас О. РЖнформацiйний розвиток сучасноСЧ УкраСЧни у свiтовому контекстi. К.: тАЮГенезатАЭ, 2004. 207 с.
  4. Здоровега В.Й. Теорiя i методика журналiстськоСЧ творчостi: Пiдручник. Л.: ПАРЖС, 2004. 268 с
  5. Липпман У. Общественное мнение / У. Липпман ; пер. с англ. М., 2004. 384 с.
  6. Фишман М. Волны преступности как идеология / М. Фишман // Средства массовой коммуникации и социальные проблемы: Хрестоматия / пер. с англ., сост. И.Г. Ясавеев. Казань, 2000. С. 86-114.
  7. Почепцов Г.Г. Теорiя комунiкацiСЧ. К.: РВЦ КиСЧвський унiверситет, 1999. 308 с.
  8. Бахтин М.М. Проблема диалогической речи // Собр. соч. в 7 т., Т. 5. М.: Русские словари, 1996. 730 с. - С. 209 - 218. 3. Бахтин М.М. Тетралогия / Сост., текстолог. подготовка, научный аппарат И. В. Пашкова. Комментарии В.Л. Михлина, Н.К. Бонецкой, В.М. Алпатова, Н.Л. Васильева, И.П. Пешкова. - М.: Лабиринт, 1998. - 608 с.
  9. Попов В.Б. О перспективах развития теории социальной коммуникации. Размышления по поводу учебного пособия (Ситниченко Л. Першоджерела комунiкативоСЧ фiлософiСЧ К.: Либiдь, 1996. 176 с.) // Фiлософськi дослiдження. Збiрник наукових праць СхiдноукраСЧнського нацiоналльного унiверситету. Випуск 1. Луганськ, 2000. 216 с.
  10. SMI.RU. Маршал Маклюэн и информационные войны.[ел.ресурс] Режим доступу:
  11. Кулицький С. РЖнформацiйнi потреби пострадянськоСЧ економiки та проблеми СЧх задоволення. // Сус?/p>