Вплив росiйських ЗМРЖ на формування суспiльноСЧ думки в УкраСЧнi
Дипломная работа - Журналистика
Другие дипломы по предмету Журналистика
Вµресiв Москви чи створити з нею якiсь спiльнi полiтичнi або економiчнi державнi утворення.
ВИСНОВКИ
У демократичному суспiльствi, основою, стрижнем полiтики СФ полiтична комунiкацiя, полiтичний дискурс, який дозволяСФ синхронiзувати життя суспiльства як СФдиного органiзму. Розрiзняючи полiтичний дискурс i полiтичний дискурс ЗМРЖ (у першому випадку словом, жестом промовляСФ влада, у другому ЗМРЖ, якi СФ рупором влади), називатимемо обидва тАЬполiтичним дискурсом тАЭ. Полiтичний дискурс ЗМРЖ СФ репрезентацiСФю дискурсу влади та СЧСЧ полiтики. ЗМРЖ являють собою найвагомiший комунiкативний осередок, через який вiдбуваСФться iнформацiйний обмiн у суспiльствi, формуються загальнi соцiальнi настроСЧ, розвиваСФться суспiльна свiдомiсть. Усе це вимагаСФ чiтких етичних орiСФнтирiв. Свобода думки i слова, вiльне виявлення громадянами своСЧх поглядiв i переконань СФ одним з головних чинникiв розбудови правовоСЧ демократичноСЧ держави як другого етапу розбудови украСЧнськоСЧ УкраСЧни. Саме тому захист прав людини на iнформацiю, свободу думки i слова, на вiльне висловлення своСФСЧ позицiСЧ повинен стати одним iз прiоритетiв всього украСЧнського суспiльства.
Формування громадськоСЧ думки в УкраСЧнi вiдбуваСФться за умов пострадянських соцiально-економiчних та полiтичних трансформацiй, що iстотно позначаСФться на СЧСЧ характерi та особливостях. Загалом за роки незалежностi спостерiгаються два процеси, що безпосередньо впливають на формування громадськоСЧ думки, зменшення публiчноСЧ активностi переважноСЧ бiльшостi громадян та концентрацiя СЧхнiх зусиль на приватнiй сферi. Це позначаСФться на тому, що бiльшiсть iнформацiСЧ щодо подiй громадського життя громадяни отримують завдяки ЗМРЖ.
Натомiсть публiчна громадська активнiсть пересiчного украСЧнця вкрай незначна. Особистий досвiд не вiдiграСФ значноСЧ ролi у сприйняттi, оцiнцi та iнтерпретацiСЧ громадянином поточних подiй суспiльно-полiтичного життя. Водночас полiтичнi преференцiСЧ значною мiрою опосередковуються iсторичними та соцiокультурними стереотипами, що позначаСФться на ставленнi до тих чи тих полiтичних сил.
Внаслiдок цього громадська думка стаСФ обСФктом для манiпуляцiй з боку певних полiтичних сил, а оцiнка iсторичного минулого виявляСФться впливовим полiтичним чинником. Зокрема, це стосуСФться i проблеми регiонального подiлу УкраСЧни регiональнi соцiокультурнi та iсторичнi вiдмiнностi уможливлюють СЧхнСФ використання в поточнiй полiтичнiй боротьбi, внаслiдок чого iдеологiчнi вiдмiнностi вiдступають на другий план. Визначальну роль у цьому процесi вiдiграють ЗМРЖ як головне джерело iнформацiСЧ про актуальне суспiльно-полiтичне життя.
НемаСФ сумнiву, що роль друкованоСЧ преси, або так званоСЧ газетноСЧ iндустрiСЧ у всьому свiтi дещо скорочуСФться. Незважаючи на це, за висновками статистики, серед тих, хто вiддаСФ перевагу телебаченню, все ж багато таких, якi читають газети та журнали, отримують рiзноманiтнi бюлетенi, листiвки рекламного характеру тощо. Незважаючи на обмеженiсть впливу друкованих видань пiд час виборчих кампанiй у порiвняннi з телебаченням в УкраСЧнi, повязану, в тому числi, i з погiршенням рiвню життя, роль друкованих видань значна та потребуСФ додаткового вивчення. Хоч взаСФмовiдносини преси i влади вже тривалий час дослiджуються науковцями, новi умови життСФдiяльностi украСЧнськоСЧ держави, поява за вiдносно короткий перiод часу чималоСЧ кiлькостi нових друкованих видань, полiтичних партiй та намагання полiтичних сил вiдверто використовувати пресу для впливу на електорат вимагаСФ ретельних дослiджень методiв i засобiв впливу преси на електорат передусiм для забезпечення можливостi побудови методологiчноСЧ основи для оптимiзацiСЧ впливу ЗМРЖ.
РЖнформацiйний простiр завдяки нашим досить недосконалим законам виявився перенасиченим не украСЧнськими iнформацiйними потоками, iдеями i символами iнших культур. Результатом цього СФ намагання витiснити вiтчизнянi засоби масовоСЧ iнформацiСЧ з внутрiшнього ринку, нездатнiсть СЧх вийти у свiтовий iнформацiйний простiр.
Сучасний етап розвитку украСЧнського суспiльства потребуСФ правдивого, оперативного та впливового висвiтлення пресою всiх внутрiшньополiтичних процесiв у державi, що створюватиме конкурентоспроможний iнформацiйний простiр. За висновком заступника секретаря Ради нацiональноСЧ безпеки i оборони УкраСЧни О.БСФлова, який безпосередньо займався розробкою КонцепцiСЧ iнформацiйноСЧ безпеки держави, тАЬсьогоднi нацiональний iнформацiйний простiр ще не СФ конкурентоспроможним, тому вiдчуваСФться певний тиск збоку iнших, бiльш розвинутих ЗМРЖ в УкраСЧнiтАЭ. Показово, що пiсля затвердження КонцепцiСЧ нацiональноСЧ безпеки, де однiСФю з восьми галузей визначено iнформацiйну безпеку держави, iнформацiйна експансiя з боку iноземних держав не тiльки згадуСФться як одна з головних загроз нацiональнiй iнформацiйнiй безпецi УкраСЧни, а й наголошуСФться, що в разi неспроможностi УкраСЧни увiйти