Використання диференцiйованого пiдходу на уроках у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?еля, студента - викладача, вихованця - вихователя [16].
РЖндивiдуалiзацiя навчання та iндивiдуалiзоване навчання. У лiтературi СФ суперечливi розумiння цих категорiй.
У педагогiчному словнику поняття iндивiдуалiзацiя навчання [21] визначаСФться як органiзацiя навчального процесу, коли вибiр засобiв, заходiв, темпу навчання враховуСФ iндивiдуальнi вiдмiнностi навчання. Багато авторiв дотримуСФться цього погляду. Тому й iснуСФ положення, що слiд враховувати не все, тобто не обовязково враховувати всi iндивiдуальнi особливостi i всiх учнiв. РЖнколи можна зустрiти точку зору, що iндивiдуальне навчання - це засiб роботи з невстигаючими учнями, такими, що мають фiзичнi або психiчнi недолiки. Це перше. По-друге, у цьому випадку розглядаСФться iндивiдуальне навчання i виховання з позицii вчителя (викладача). iгноруючи позицiю учня (студента), що теж маСФ право (i повинен мати можливiсть) вибору [8, с. 44].
Отже, iндивiдуалiзацiя навчання - це органiзацiя такоi системи взаСФмодii мiж учасниками навчального процесу, коли найкраще враховуються i використовуються iндивiдуальнi особливостi кожного, визначаються перспективи розумового розвитку та гармонiйного вдосконалення особистоi структури, здiйснюСФться пошук засобiв, що компенсували б наявнi недолiки i сприяли формуванню й розвитку особистостi як iндивiда в цiлому. РЖндивiдуалiзацiя навчання - це педагогiчний принцип побудови системи вiдносин учня з учителем. У такiй системi навчання враховуються i розвиваються iндивiдуальнi особливостi кожного учасника. Особливе значення i розвиток одержують такi якостi: самостiйнiсть, iнiцiативнiсть, дослiдницький або пошуковий стиль дiяльностi, творчiсть, упевненiсть, культура працi тощо [9]. А це i СФ тi якостi, що необхiднi для життя й дiяльностi i якi в Законi Украiни Про загальну середню освiту трактуються як притаманнi школi виживання, школi життя.
Близьким до цього поняття СФ поняття iндивiдуалiзоване навчання.
РЖндивiдуалiзоване навчання - це навчання за iндивiдуальними програмами, змiстом, формами, засобами, темпами, формами аудиту i оцiнювання тощо. Воно може бути реалiзоване у межах i на основi iндивiдуалiзацii навчання як системи вiдносин i передбачаСФ наступне:
а) всебiчне знання учнiв, iхнiх здiбностей i можливостей;
б) наявнiсть вiдповiдно пiдготовлених учителiв, вихователiв;
в) наявнiсть адаптованих i iндивiдуалiзованих курсiв, програм тощо;
г) добре налагоджену i розвинену матерiально-технiчну базу [32, с. 56].
РЖндивiдуалiзоване навчання слiд розглядати як стратегiю в навчаннi: вiд мiнiмальноi модифiкацii в груповому навчаннi до повного незалежного навчання. Незалежне навчання практикувалося на початку цього столiття аж до 50 - 60-х рокiв, але широкого розповсюдження не отримало, бо в ньому вiдсутня управлiнська функцiя та тiснi звязки в системi учень - вчитель або студент - викладач, немаСФ можливостей варiацii темпом, метою i засобами навчання реалiзовувати iндивiдуальне навчання тощо.
Можна припустити, що з появою компютера та iнтернету у навчаннi й освiтi в цiлому цей тип навчання вiдродиться i отримаСФ новин розвиток.
Диференцiацiя, диференцiйований пiдхiд, диференцiйоване навчання й виховання.
В лiтературi можна зустрiти твердження, що iндивiдуалiзацiя i диференцiацiя - це синонiми, особливо тодi, коли йдеться про iндивiдуальнi та диференцiйованi пiдходи. Деякi автори вживають тiльки поняття диференцiацiя [24].
Диференцiацiя означаСФ розподiл, розчленування цiлого на рiзноманiтнi частини, форми, ступенi. РЖснуСФ функцiональна i структурна диференцiацiя. У ходi першоi вiдбуваСФться розширення функцiй, котрi виконуються окремими елементами системи, що розвиваСФться, а в ходi другоi - видiляються пiдсистеми, якi реалiзують тi чи тi функцii. Ця фiлософська настанова СФ тiСФю основою, на яку спираються педагоги, розглядаючи поняття диференцiацii та похiднi пiд неi.
Найбiльш розповсюдженим СФ таке визначення: диференцiацiя - врахування iндивiдуальних особливостей учнiв у формi, коли вони групуються за якимись ознаками: вiковими, статевими, нацiональними, професiйними, за iнтересами, метою i т. iн. [34].
РЖснуСФ поняття диференцiацiя освiти, що означаСФ розподiл навчальних планiв, програм, напрямiв.
Широко вживаним СФ поняття диференцiйований пiдхiд. Це особливий пiдхiд до рiзних груп учнiв, що лежить в основi органiзацii навчальноi роботи, рiзноi за змiстом, обсягом, складнiстю, методами i засобами [74]. В останнi роки зустрiчаСФться i таке поняття, як диференцiйоване навчання. Суть його полягаСФ у всебiчному розвитку творчих сил кожного учня, розширення його iнтересiв, кругозору, розпитку пiзнавального iнтересу [63].
Виходячи з досвiду i аналiзу наявних поглядiв на диференцiйоване навчання, ми визначаСФмо його як таку спецiально органiзовану дiяльнiсть, що, враховуючи iндивiдуальнi ознаки, спрямована на оптимальний iнтелектуальний розвиток кожного учня i передбачаСФ структурування змiсту навчального матерiалу, добiр форм, прийомiв i засобiв навчання вiдповiдно до iхнiх типологiчних особливостей.
Отже, диференцiйоване навчання слiд розумiти як таку органiзацiйну систему, в якiй навчальнi групи, класи формуються за певними загальними ознаками, i, вiдповiдно, навчання проводиться за рiзноманiтними програмами, темами, планами з максимальним урахуванням iндивiдуальних особливостей; забезпеченням оптимальних результатiв учнiв i розвитку iхнiх iн