Використання активних методiв навчання у вищих навчальних закладах I-II рiвнiв акредитацii
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
цii iншi учасники-глядачi не повиннi заважати виконавцям порадами.
Такi заняття закiнчуються загальною дискусiСФю: оцiнюСФться динамiка iх ходу, гра як окремих учнiв, так i всiСФi навчальноi групи. Залежно вiд дидактичного i методичного замислу заняття змiст дискусii може бути рiзним, але у будь-якому разi педагог маСФ вимагати вiд учасникiв чiткоi аргументацii та наукового обТСрунтування особистих поглядiв. Обговорення можна починати iз запитання до виконавцiв: як вони самi оцiнюють виконання ролей i якими були б iхнi дii у реальнiй ситуацii або пiд час повторноi iнiенiзацii? Виконавцi в такий спосiб отримують можливiсть критично оцiнити своi дii. Це стимулюСФ початок змiстовноi дискусii. Учасники-глядачi спочатку оцiнюють позитивнi, а потiм негативнi аспекти в дiях виконавцiв конкретних ролей. Усi оцiнки систематизуються, аналiзуються i узагальнюються вчителем. Щоб зясувати ставлення виконавцiв ролей до критики, необхiдно надати iм можливiсть вiдповiсти на неi, обТСрунтувавши свою позицiю. Пiсля цього знову органiзуСФться дискусiя з питання найбiльш обТСрунтованого варiанта вирiшення дидактичноi проблеми. Пiдсумки дискусii пiдбиваСФ учитель.
Дидактично-виховна дiСФвiсть методу iнiенування, як свiдчить педагогiчна практика, СФ дуже високою, тому що за його допомогою можна реалiзувати таку дидактичну мету, РЖ якоi не можна досягти традицiйними методами навчання.
Основнi позитивнi аспекти iнiенування: цей метод полегшуСФ умiння; сприяСФ спостереженню за власними дiями та iнших; допомагаСФ критично iх оцiнити; навчаСФ вiдчувати мотиви дiй товаришiв i, вiдповiдно, приймати бiльш обТСрунтоване рiшення; даСФ змогу всебiчно проаналiзувати дидактичну проблему з урахуванням як особистоi думки, так i думок iнших учнiв.
Безперечно, складно знайти СФдине правильне вирiшення дидактичноi проблеми. Проте такоi потреби й немаСФ. Дидактична цiннiсть iнiенування полягаСФ в можливостi визначення рiзноманiтних аспектiв цiСФi проблеми, врахування рiзних поглядiв i пошуковi нестандартних шляхiв ii вирiшення.
Дiловi iгри мають багато рiзновидiв, спiльною рисою яких СФ елемент гри. Автор першоi теорii iгор Ф. Врубель вважав гру виявом потреби самовираження дитини. Також вiдомi теорiя вiдпочинку пiсля неiгровоi дiяльностi М. Лазаруса, теорiя надмiру енергii Г. Спенсера, теорiя пiдготовки до працi С.Л. Рубiнштейна. В останнi роки концепцiя дiловоi гри маСФ тенденцiю iнтенсивно розвиватися.
В.Оконь виокремлюСФ функцiональнi, тематичнi й конструктивнi iгри, а за змiстом дидактичнi, спортивнi i вiйськовi.
Пiд час дiловоi гри особлива увага придiляСФться формуванню навичок i вмiнь ухвалення рiшень за умови взаСФмодii, суперництва i конкуренцii мiж активно дiючими особами. В дiлових iграх учнi мають можливiсть виконувати ролi учасникiв певних ситуацiй, протиборчих чи взаСФмодiючих сторiн. Проте цi ситуацii розглядаються у динамiцi iх вiльного розвитку.
Психолого-педагогiчнi принципи конструювання i використання дiловоi гри такi:
- принцип iмiтацiйного моделювання конкретних умов i динамiки певного виду дiяльностi;
- iгрового моделювання змiсту i форм професiйноi
дiяльностi;
- спiльноi дiяльностi;
- дiалогiчного спiлкування;
- двоплановостi;
- проблемностi змiсту iмiтацiйноi моделi i процесу його розгортання в iгровiй дiяльностi. Цi принципи, вiддзеркалюючи сутнiсть дiловоi гри, визначають ii складовi частини, логiку, внутрiшнi звязки i вимагають iх системного застосування.
Отже, сутнiсть дiловоi гри полягаСФ у вiдтвореннi предметного i соцiального змiсту професiйноi дiяльностi, моделюваннi основних умов i системи вiдносин, характерних для вiдповiдноi дiяльностi. Вони розгортаються на iмiтацiйнiй моделi, що вiдтворюСФ динамiку певного виду дiяльностi.
Спрощено дiлова гра може проходити так: ii учасникам рекомендуСФться взяти участь у розвязаннi конфлiктноi ситуацii, що склалася, i на основi iнформацii, яка СФ на даний час, прийняти обТСрунтоване оптимальне рiшення. Пiд час його ухвалення ситуацiя постiйно змiнюСФться пiд впливом середовища, внаслiдок дiй педагога.
Пiсля цього прийняте рiшення пiдлягаСФ всебiчному аналiзу з метою виявлення його обТСрунтованостi, вiдповiдностi ситуацii, нарештi, його оптимальностi. Ухвалене рiшення i його аналiз надають можливiсть оцiнити конкретнi дii учасникiв цiСФi гри, проаналiзувати хiд iхнiх мiркувань i опрацювати певний алгоритм дiй у стандартних ситуацiях, а також сприяють формулюванню певних правил ефективноi дiяльностi в екстремальних умовах, розвитковi евристичного мислення пiд час вирiшення складних завдань, кращому розумiнню логiки дiй iнших людей i на основi цього спонукають дiяти бiльш цiлеспрямовано i рiшуче.
Дiловi iгри в навчальному процесi проводяться у формi професiйних педагогiчних iгор. РД й iншi форми. Розглянемо класифiкацiю дiлових iгор та iх рiзновиди.
За призначенням вони подiляються на навчальнi та дослiдницькi. Першi спрямованi на iмiтацiйне моделювання реальних процесiв i механiзмiв, якi мають мiiе у професiйнiй дiяльностi. Дослiдницькi iгри, окрiм моделювання реальностi, дають змогу моделювати певнi обСФкти, процеси, механiзми з метою iх експериментального вивчення. Для цього широко застосовуються ЕОМ, якi надають можливостi для творчого розвязання навчальних проблем. РЖмiтацiйна модель вiдтворюСФ певний аспект професiйноi дiяльностi чи поведiнки учня в конкретних обставинах. Цей аспект визначаСФ характер його дiяль?/p>