Використання активних методiв навчання у вищих навчальних закладах I-II рiвнiв акредитацii
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?, впливаСФ на емоцiйно-вольову сферу особистостi. Один iз найдавнiших методiв навчання, вiн найбiльш ефективний i на сьогоднi, бо забезпечуСФ умови максимального наближення дидактичного процесу до дiйсностi.
Характерними особливостями цього методу СФ, по-перше,знайомлення учасникiв заняття з конкретною дидактичною ситуацiСФю, яка найбiльш повно вiдповiдаСФ професiйнiй дiяльностi i потребуСФ вирiшення; по-друге, надання iм ролей конкретних посадових осiб, якi iснують в реальнiй ситуацii; по-третСФ, розподiл цих ролей мiж учнями.
Метод iнiенування забезпечуСФ учням такi умови для занять, якi не в змозi створити iншi методи навчання - випробувати на собi результати своiх рiшень i дiй.
Можна використовувати двi форми iнiенування занять: перша це заздалегiдь пiдготовлене iнiенування; друга - iмпровiзоване iнiенування, яке порiвняно з першим виникаСФ нiби ненавмисно, випадково i несподiвано пiд час, обговорення певних навчальних проблем.
У першому випадку педагог заздалегiдь готуСФ такi ситуацii i висуваСФ iх для обговорення пiд час розгляду загальноi навчальноi проблеми. У другому ситуацiю пропонують самi учнi пiд час дискусii з певноi проблеми, а педагог повинен вмiло iнiенувати цю навчальну проблему для колективного розiгрування.
РЖнiенування заняття може здiйснитися так:
- ролi розподiляються мiж окремими учнями, а iншi виконують роль активного глядача або функцii арбiтра;
- учнi роздiляються на невеликi групи. Кожна група виконуСФ роль певноi посадовоi особи, учасника ситуацii та iн. Спочатку вони активно дискутують у цих групах над розвязанням дидактичноi проблеми, пiсля чого представники груп пропонують усiм учням для дискусiйного обговорювання свiй варiант.
Безумовно, цей метод потребуСФ вiд педагога всебiчноi пiдготовки, умiння методично правильно опрацьовувати ситуацii, якi мають бути розiграними, i володiння необхiдними навичками та вмiннями для iх втiлення. СуттСФвим мотивом проведення таких занять СФ вiдповiдна пiдготовленiсть учнiв до активноi участi в них. Ураховуючи вищесказане, можна дати деякi методичнi рекомендацii.
Заняття методом iнiенування рекомендуСФться проводити в основному пiд час розгляду ситуацiй, в основi яких лежать проблеми взаСФмовiдносин у шкiльному чи робочому колективi, а також пiд час вивчення тем, якi стосуються вдосконалення стилю i методiв роботи певних посадових осiб. Педагог повинен вмiло пiдiйти до вибору конкретноi ситуацii: по-перше, ii необхiдно брати iз практики; по-друге, вона маСФ входити до кола майбутнiх обовязкiв учня; по-третСФ, бути цiкавою за змiстом i нестандартною за характером вирiшення. Через те педагог повинен вдумливо опрацювати конкретну дидактичну ситуацiю. Вона маСФ включати загальне тло ситуацii, конкретну дидактичну проблему, чiткий розподiл ролей згiдно з функцiональними обовязками i визначення характеру дiяльностi учнiв. Дидактичну проблему, що пiдлягаСФ iнiенуванню, потрiбно докладно описати з чiткими загальними та iндивiдуальними iнструкцiями. Цi описи повиннi бути обСФктивними, без будь-якого критичного аналiзу i оцiнкових фактiв, але з усiма необхiдними елементами, якi допоможуть учням зясувати сутнiсть дидактичноi проблеми.
Визначенню цих аспектiв i недопущенню певних органiзацiйних i методичних помилок сприяСФ докладний план iнiенування, де педагог передбачаСФ своi дii та дii учасникiв заняття, розписуСФ цi дii в часi.
Опис ситуацii i конкретнi загальнi та iндивiдуальнi iнструкцii щодо виконання певних ролей роздаються учасникам або напередоднi заняття, або пiд час заняття залежно вiд його дидактичного i методичного замислу. Але у будь-якому разi маСФ бути достатньо часу для обмiркування дидактичноi проблеми та усвiдомлення ролi кожного в ii вирiшеннi, складання плану та його реалiзацii.
Отже, опис повинен мiстити iнформацiю для навчальноi групи, з якою ознайомлюються всi учасники заняття, та iнформацiю для конкретних осiб вiдповiдно до iхнiх ролей. Характер загальноi iнформацii чи iнструкцii маСФ допомагати учасникам заняття зрозумiти дидактичну проблему, формувати емоцiйно позитивне ставлення до неi та сприяти активнiй участi всiх учнiв у iнiенiзацii. РЖндивiдуальнi iнструкцii доводять до вiдома конкретних виконавцiв вiдповiдних ролей. Якщо лише деякi учнi отримали ролi, а iншi активнi глядачi чи арбiтри, до останнiх також доводять змiст iндивiдуальних iнструкцiй. У звязку з цим вони СФ найбiльш iнформованими на цьому заняттi, тому що знають як загальну, так i iндивiдуальнi iнструкцii. Через те iм залишаСФться тiльки оцiнити характер мiркувань кожного виконавця i iхнi рiшення. При цьому з дидактичною метою iм можна розяснити, на що слiд звертати особливу увагу i то необхiдно оцiнити.
Хiд таких занять багато в чому залежить вiд умiлого керування. Пiдготовчими роботами керуСФ, безумовно, педагог, а ходом заняття як педагог, так i певний учень, вiдповiдно до конкретноi педагогiчноi ситуацii та дидактичного замислу. Але завжди педагог чiтко визначаСФ порядок проведення заняття i розяснюСФ правила дискусii, адже успiховi всього заняття насамперед сприяють атмосфера емоцiйноi пiднесеностi, театральностi й вiдсутнiсть скованостi.
Пiсля цього починаСФться обговорення дидактичноi проблеми мiж учасниками iнiенiзацii. iм необхiдно дати час на вживання в ролi, а також можливiсть звертатися до педагога за певними уточненнями та додатковою iнформацiСФю. Пiд час iнiенiза