Використання активних методiв навчання у вищих навчальних закладах I-II рiвнiв акредитацii
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
своСФi методичноi цiнностi й сьогоднi. Це словеснi, наочнi, практичнi, контрольнi, самостiйнi методи.
В останнi десятилiття пiд впливом розвитку загальноi дидактичноi науки, педагогiчноi психологii, а також гуманiзацii й демократизацii навчання створено сучаснi дiалогiчнi методи навчання, якi називаються в дидактицi методами активiзацii навчально-пiзнавальних дiй. Вони використовуються з метою активiзацii пiзнавальноi дiяльностi субСФктiв учiння за допомогою спецiальних прийомiв i способiв. У практицi педагогiв поширенi такi дiалогiчнi методи навчання: аналiз конкретноi ситуацii, iнтелектуальна розминка, сократичний метод, мозковий штурм (атака), навчально-тематична дискусiя, дiлова гра, професiйна гра, професiйна консультацiя, органiзацiйно-дiяльна гра тощо, iх буде проаналiзовано далi.
1.2 Методи активiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi
Проблема використання в дидактичному процесi методiв активiзацii начально-пiзнавальноi дiяльностi учнiв особливо актуальна на сучасному етапi становлення нацiональноi системи освiти i збагачення ii новим змiстом. РЖз педагогiчноi практики вiдомо, що ефективнiсть навчання учнiв суттСФво знижуСФться, коли застосовуються пасивнi методи дидактичного впливу, вiдсутнiй дiалог мiж педагогом i учнем. З метою формування особистостi учня в навчальному процесi сучасна дидактика рекомендуСФ збагачувати традицiйнi методи навчання такими прийомами та способами, якi сприяли б формуванню в субСФктiв учiння мотивацii учiння, майбутньоi професiйноi дiяльностi та змiстовних життСФвих настанов, високого рiвня активностi й емоцiйноi за ангажованостi в навчально-пiзнавальнiй дiяльностi, створенню умов для активного самостiйного набуття учнями загальнонаукових та професiйних знань, навичок та вмiнь.
Використання методiв активiзацii сприяСФ впровадженню в дидактичний процес технологii особистiсну орiСФнтованого навчання та забезпечуСФ особистiсну спрямованiсть кожного навчального заходу. Пiд час проведення особистiсноi орiСФнтованого уроку вчитель повинен з повагою ставитися до будь-якого висловлювання учня з обговорюваноi теми. В таких умовах учнi прагнутимуть бути почутими, без вагань висловлюватимуть своi думки, пропонуватимуть, не боячись помилитися, своi варiанти для обговорення.
Отже, сучасна дидактика вимагаСФ вiд субСФктiв учiння не тiльки зрозумiти, запамятати й вiдтворити отриманi знання, але й, найголовнiше, вмiти ними оперувати. ефективно застосовувати в професiйнiй дiяльностi й творчо розвивати. Досягненню цiСФi мети сприяють методи активiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi, спрямованi на розвиток в учнiв творчого самостiйного мислення i здатностi квалiфiковано розвязувати професiйнi завдання. Використання цих методiв забезпечуСФ тiсний звязок теорii з практикою, розвиток нестандартного стилю мислення, рефлексивноi сфери мислення (самосвiдомостi й саморегуляцii розумовоi дiяльностi), створення атмосфери спiвробiтництва, розвиток навичок спiлкування.
Методи активiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi -це сукупнiсть прийомiв i способiв психолого-педагогiчного впливу на учнiв, що (порiвняно з традицiйними методами навчання) першою чергою спрямованi на розвиток у них творчого самостiйного мислення, активiзацiю пiзнавальноi дiяльностi, формування творчих навичок та вмiнь нестандартного розвязання певних професiйних проблем вдосконалення навичок професiйного спiлкування.
Деякi автори, наприклад Ю.К.Бабанський, цю групу методiв визначають як активнi методи навчання чи методи активного навчання.
Основними факторами, якi сприяють творчому ставленню учнiв до дидактичного процесу i його результатiв, СФ:
- професiйний iнтерес,
- нестандартний характер навчально-пiзнавальноi дiяльностi,
- змагальнiсть,
- iгровий характер занять,
- емоцiйнiсть,
- проблемнiсть.
1.3 Класифiкацiя методiв активiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi
За ступенем активностi студентiв чи характером iхньоi навально - пiзнавальноi дiяльностi можна виокремити iмiтацiйнi та не iмiтацiйнi методи.
РЖмiтацiйнi методи активiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi.
РЖмiтацiйнi методи активiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi розподiляються на iгровi та неiгровi.
До iгрових належать розiгрування ролей i дiловi iгри рiзних модифiкацiй. Вони заповнюють ту прогалину в навчальному процесi, яку не можуть компенсувати iншi методи (наприклад словеснi методи, практичнi заняття тощо), але не замiнюють iх. РЖгровий характер навчально-пiзнавальноi дiяльностi даСФ змогу ознайомитися зi специфiкою i особливостями певноi професiйноi дiяльностi, а також сприяСФ вiдчуттю своСФi ролi в нiй. Окрiм того, вони суттСФво допомагають закрiпленню й поглибленню знань, отриманих пiд час бесiд, лекцiй, розповiдей, семiнарiв, практичних занять, удосконаленню практичних навичок та вмiнь, iх застосуванню, творчому використанню у вирiшеннi професiйних проблем, створенню умов для активного обмiну досвiдом.
Основна функцiя цих занять полягаСФ в навчаннi шляхом дiй (чим ближча iгрова дiяльнiсть учнiв до реальноi ситуацii, тим вища ii навчально-пiзнавальна ефективнiсть).
Основними рiзновидами iгрових методiв активiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi СФ метод iнiенування i дiловi iгри.
Метод iнiенування маСФ багато спiльного з театром, який викликаСФ сильнi почуття i, вiдповiдн?/p>