Валютнi операцii банку (на прикладi дiяльностi АКБ "Приватбанк")
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
В°нкiв встановленням обовязкових нормативiв лише обмежуСФ валютний ризик, але ще не означаСФ його уникнення. Тому перед менеджментом банку постiйно постаСФ завдання регулювання величини та виду (довга чи коротка) позицiй за рiзними iноземними валютами.
У процесi управлiння валютним ризиком банк може застосувати двi альтернативнi стратегii, утримуючи валютну позицiю вiдкритою (стратегiя максимiзацii прибутку) або закритою. Стратегiя управлiння активами i пасивами, яка передбачаСФ вирiвнювання валютноi структури балансу у напрямi закритоi валютноi позицii, називаСФться валютним метчингом. Застосовування цiСФi стратегii даСФ змогу банку уникнути частини валютного ризику. Проте i ця стратегiя не виключаСФ його повнiстю, оскiльки залишаСФться ризик, повязаний з репатрiацiСФю прибуткiв вiд мiжнародноi дiяльностi або виплатою дивiдендiв в iноземнiй валютi. Вирiвнювання структури активiв i пасивiв в iноземнiй валютi для зниження валютного ризику банку на практицi не завжди можливе. На регiональних ринках окремi валюти iнодi виявляються не досить популярними та доступними i учасники ринку не завжди мають можливостi для повного узгодження всiх надходжень i платежiв у всiх iноземних валютах. Особливо це стосуСФться банкiв, адже вони оперують великими обсягами багатьох валют, а також тому, що iхня валютна позицiя суттСФво залежить вiд потреб клiСФнтiв. Отже, обираючи стратегiю управлiння валютним ризиком, важливо зважити на те, що можливiсть повного узгодження всiх надходжень i платежiв в iноземнiй валютi СФ радше теоретичною i на практицi досягти такоi вiдповiдностi практично неможливо.
Банки мають можливiсть зупинити вибiр на альтернативнiй стратегii максимiзацii прибутку. Суть ii зводиться до того, що учасники ринку грають на валютних курсах для отримання прибуткiв спекулятивного характеру, залишаючи валютну позицiю вiдкритою та свiдомо наражаючись на пiдвищений ризик. У такому разi управлiння валютною позицiСФю здiйснюСФться з огляду на закономiрнiсть: довга валютна позицiя приносить прибутки в разi пiдвищення курсу iноземноi валюти i завдаСФ збиткiв у разi його зниження, а коротка навпаки. Що вищий ризик бере на себе учасник, то бiльший прибуток вiн може отримати вiд гри на валютних курсах, але за несприятливих змiн на валютному ринку втрати через узятий валютний ризик також будуть суттСФвими.
Правильним СФ i протилежне твердження: зниження рiвня валютного ризику означаСФ не тiльки зменшення ймовiрних збиткiв, а й обмеження потенцiйних можливостей отримання прибуткiв. Саме ця обставина спонукаСФ деяких учасникiв валютного ринку, в тому числi i банки, свiдомо залишати своi позицii незахищеними в сподiваннi на отримання додаткових прибуткiв вiд сприятливоi динамiки ринкових параметрiв.
Якщо банк обрав стратегiю максимiзацii прибутку, виникаСФ потреба оцiнити валютний ризик i можливi наслiдки прийнятих управлiнських рiшень. Залежнiсть мiж величиною прибуткiв (збиткiв), одержаних у результатi утримання банком вiдкритоi валютноi позицii, та змiнами валютних курсiв на ринку описуСФться аналiтичною моделлю [68]:
(3.1)
де прибуток (збиток), отриманий вiд переоцiнювання валютних коштiв у звязку зi змiною валютного курсу;
VP валютна позицiя банку;
sp, s прогнозований i поточний валютний курс вiдповiдно.
Особливiстю моделi СФ наявнiсть чинника невизначеностi, повязаного з прогнозами очiкуваних значень валютного курсу (sp). Прогнози справджуються з певною ймовiрнiстю, тому запровадження в модель ймовiрнiсних характеристик (ймовiрнiсть того, що валютний курс досягне прогнозованого значення) даСФ змогу проводити поглиблений аналiз, порiвнюючи кiлька iенарiiв. У такому разi отримують два показники: iмовiрнiсть настання подii та суму можливих втрат, яка з нею кореспондуСФться.
Прогнозування валютного курсу це складний процес, який потребуСФ застосування сучасних технологiй, кiлькiсних методiв аналiзу, високого рiвня пiдготовки кадрiв. У процесi прогнозування використовуСФться сучасний аналiтичний iнструментарiй. Аналiтики також спираються на власнi мiркування щодо змiни форвардних валютних курсiв, що даСФ змогу враховувати й тi чинники, якi не мають кiлькiсних характеристик. Рiзниця мiж форвардним i споткурсом залежить вiд рiзницi в рiвнях вiдсоткових ставок за валютами та вiд тривалостi форвардного перiоду. З продовженням строкiв рiзниця мiж спотовим i форвардним валютними курсами зростатиме. У процесi прогнозування валютних курсiв потрiбно брати до уваги не лише результати розрахункiв, а й такi чинники, як поточнi умови валютного ринку; результати аналiзу кривоi дохiдностi цiнних паперiв; спiввiдношення попиту i пропозицii на форвардних валютних ринках; результати прогнозування швидкостi, напряму та величини змiни вiдсоткових ставок. Крiм того, банки можуть скористатися прогнозами професiйних аналiтикiв.
Отже, рiвень валютного ризику банку залежить не тiльки вiд власноi позицii банку, яка може бути обчислена досить точно, а й вiд ринковоi конюнктури, прогнозування якоi СФ серйозною проблемою. Мiжнародний досвiд свiдчить, що навiть у порiвняно благополучних краiнах банкiри останнiм часом надають перевагу стратегiям мiнiмiзацii ризикiв. У цьому разi модель валютного метчингу слугуСФ iнструментарiСФм аналiзу та обТСрунтування внутрiшнiх лiмiтiв валютного ризику i допустимих дiапазонiв змiни фiнансових результатiв дiяльностi банку.
У процесi упра?/p>