Валютнi операцii банку (на прикладi дiяльностi АКБ "Приватбанк")
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?лiння валютним ризиком i валютною позицiСФю комерцiйнi банки застосовують двi основнi групи методiв: управлiння валютною структурою балансу та хеджування валютного ризику.
Змiст першоi групи методiв зводиться до впливу на валютну структуру балансу для обмеження наслiдкiв переоцiнки валютних iнструментiв. До цих методiв належать: структурне балансування валютних потокiв за сумами та строками; проведення конверсiйних операцiй; змiна строкiв валютних платежiв (випередження та вiдставання); дисконтування платiжних вимог в iноземнiй валютi. Структурне балансування валютних потокiв полягаСФ в узгодженнi обсягiв i строкiв активних i пасивних операцiй з усiма iноземними валютами, якими оперуСФ банк. РЖдея методу структурного балансування може застосовуватися щодо будь-яких балансових операцiй з валютними коштами (конверсiйнi операцii, укладення кредитних i депозитних угод в iноземнiй валютi, узгодження валютних надходжень i платежiв, проведення форфейтингових операцiй, реструктуризацiя кредиторськоi та дебiторськоi валютноi заборгованостi, купiвля та продаж цiнних паперiв, деномiнованих в iноземнiй валютi, та iн.). Обсяги та термiни проведення зазначених операцiй добираються так, щоб це дало змогу закрити валютнi позицii або знизити iхнiй розмiр до прийнятного рiвня.
Одним iз прийомiв, що широко використовуСФться банками у процесi управлiння валютними позицiями, СФ проведення конверсiйних операцiй. Наднормативний розмiр позицii за певною валютою може бути зменшений ii обмiном на iншу валюту, за якою розмiр позицii був нижчий за норматив. Це даСФ змогу увiдповiднювати валютнi позицii до встановлених вимог без здiйснення операцiй з базовою валютою. Зазвичай банки вдаються до конверсii валюти, курс якоi знижуСФться, у надiйнiшу та стабiльнiшу валюту. Наприклад, якщо очiкуСФться зростання курсу долара США щодо нiмецькоi марки, то маСФ сенс швидкий обмiн вiльних грошових коштiв у марках на долари. Однак конверсiйнi операцii майже не впливають на розмiр загальноi валютноi позицii банку, прийнятоi в Украiнi, i тому не можуть бути використанi для ii регулювання.
У процесi управлiння валютним ризиком банки можуть скористатися методом випередження та вiдставання (leads and lags вiд англ. випередження та вiдставання), який ТСрунтуСФться на змiнах строкiв платежiв в iноземних валютах залежно вiд очiкуваних коливань валютних курсiв. Манiпулювання строками даСФ змогу закрити короткi позицii за певними валютами до зростання iхнього ринкового курсу i вiдповiдно довгi позицii до зниження курсу. До найпоширенiших на практицi форм зазначеноi тактики належать:
прискорення репатрiацii (повернення до своСФi краiни зза кордону) капiталу, прибуткiв, iнших грошових коштiв в очiкуваннi ревальвацii нацiональноi валюти або сповiльнення процесiв репатрiацii перед девальвацiСФю нацiональноi валюти;
прискорення чи сповiльнення погашення основноi суми боргу в iноземнiй валютi та виплати вiдсоткiв залежно вiд змiни валютного курсу;
дострокова оплата послуг i товарiв (основних фондiв, товарно-матерiальних цiнностей) у разi пiдвищення курсу валюти платежу або затримка платежiв у разi очiкування зниження курсу;
прискорення чи сповiльнення нарахування i виплати дивiдендiв, надходження коштiв в iноземнiй валютi до статутного фонду банку та iн.;
регулювання одержувачем iнвалютних коштiв строкiв iх конверсii в нацiональну валюту.
Можливостi застосування прийому випередження та вiдставання визначаються передусiм законодавчим регулюванням краiни та умовами фiнансових контрактiв. У переважнiй бiльшостi угод, за якими вiдбуваються платежi, передбачаСФться i можливiсть достроковоi оплати, i види та розмiр штрафних санкцiй (пенi, неустойки та iн.) за несвоСФчасне здiйснення переказiв валютних коштiв. В останньому випадку затримка платежу через зниження курсу буде виправдана лише тодi, коли зниження витрат на придбання валюти за новим курсом перекриСФ суму нарахованих штрафiв.
Прийом дисконтування платiжних вимог в iноземнiй валютi становить рiзновид облiку векселiв i полягаСФ в перевiдступi банку права вимоги заборгованостi в iноземнiй валютi в обмiн на негайну виплату банком власнику векселя вiдповiдноi суми коштiв у нацiональнiй або iншiй iноземнiй валютi. Дисконтування здiйснюСФться здебiльшого через проведення форфейтингових операцiй. Банк купуСФ векселi на всю суму i на повний строк без права iх регресу (обороту) на попереднього власника. Вiдмiннiсть цiСФi операцii вiд традицiйного облiку векселiв полягаСФ в тому, що форфейтинговi операцii проводяться з великими обсягами платежiв в iноземнiй валютi (звичайно не менш як 1 млн. дол. США) та з тривалим кредитом (на перiод вiд пiвроку до 57 рокiв). Загальноприйнятою практикою СФ наявнiсть гарантii третьоi особи або аваль, а також здiйснення серii регулярних платежiв, якi оформленi простими векселями. Форфейтинг може розглядатись як експортний факторинг i СФ, по сутi, кредитуванням експортера.
Дисконтування платiжних вимог в iноземнiй валютi здiйснюСФться також iншими способами, якi мають певнi вiдмiнностi порiвняно з форфейтингом, такi як право регресу векселiв, спецiальний, узгоджений сторонами занижений валютний курс та iн. Добiр платiжних вимог, що дисконтуються, за строками виплат згiдно з власними потребами банку допомагаСФ менеджментовi планувати майбутнi дii щодо управлiння валютною позицiСФю. Дисконтування платiжних вимог в iноземнiй валютi маСФ низку обмежень i недолiкiв, якi й зу?/p>