Шляхи вдосконалення реалiзацii соцiальноi функцii держави

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство




?i втратили годувальника внаслiдок нещасного випадку на виробництвi, а також на часткове покриття витрат на погашення заборгованостi шахтарям з регресних позовiв та одноразовоi допомоги у звязку з втратою професiйноi працездатностi, яка склалася станом на 1 квiтня 2002 року, та нарахованоi на неi компенсацii втрати частини доходiв у звязку з порушенням строкiв виплати вiдповiдно до статтi 81 Закону Украiни "Про Державний бюджет Украiни на 2006 рiк".

Рис.2.18. Динамiка i темпи зростання кiлькостi потерпiлих на виробництвi (членiв iх сiмей) та суми страхових виплат, якi виплаченi Фондом по Украiнi за 2002-2006 рр.

У 2006 роцi Фондом було профiнансовано витрати на соцiальнi послуги потерпiлим у сумi 63,5 млн. гривень, з них витрати на медичну реабiлiтацiю становили 38,2 млн. грн.; на соцiальну реабiлiтацiю - 25,2 млн. грн.; на професiйну реабiлiтацiю - 0,1 млн. гривень.

Протягом року медичнi та соцiальнi послуги надавались всiм потерпiлим, якi звернулись до Фонду, за винятком витрат на компенсацiю вартостi придбання автомобiлiв. У звязку з недостатнiстю коштiв вiдшкодування проводилось тiльки на пiдставi судових рiшень. У бюджетi Фонду на 2007 рiк на забезпечення потерпiлих автомобiлями передбаченi кошти в розмiрi 31,5 млн. гривень

Рис.2.19. Витрати Фонду на окремi види медичноi та соцiальноi реабiлiтацii потерпiлих на виробництвi

Одним iз основних завдань Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань Украiни СФ здiйснення профiлактичних заходiв, спрямованих на усунення шкiдливих i небезпечних виробничих факторiв, запобiгання нещасним випадкам на виробництвi, професiйним захворюванням, викликаним умовами працi.

Виконання цiСФi роботи у Фондi забезпечують 516 страхових експертiв з охорони працi якi:

проводять перевiрки стану профiлактичноi роботи на пiдприСФмствах щодо створення здорових та безпечних умов працi;

надають страхувальникам консультацii з охорони працi;

органiзують проведення семiнарiв, круглих столiв i конкурсiв з питань запобiгання випадкам травматизму на виробництвi;

беруть участь в розслiдуваннi нещасниих випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань а також в роботi районних та обласних комiсiй з охорони працi;

приймають участь в розробленнi нормативно-правових актiв з охорони працi, в пiдготовцi та реалiзацii пiдприСФмствами вiдповiдних профiлактичних заходiв, виконують ряд iнших завдань, направлених на недопущення випадкiв травматизму та професiйних захворювань [53].

В результатi спiльноi роботи пiдприСФмств та органiзацiй, служб органiв державного нагляду за станом охорони працi та Фонду, рiвень виробничого травматизму за останнi 3 роки постiйно знижуСФться, але ще залишаСФться високим.

Рис.2.20. Динамiка зменшення нещасних випадкiв на виробництвi Украiни за 2003-2006 рр.

У 2006 роцi на пiдприСФмствах Украiни травмовано 21 843 особи, з них 900 загинуло, понад 5 931 одержали професiйнi захворювання.За 2006 рiк кiлькiсть випадкiв травматизму на виробництвi порiвняно з 2005 роком зменшилась на 7,4%, у тому числi смертельних випадкiв на 9,5%. Кiлькiсть потерпiлих внаслiдок профзахворювань зменшилась на 10%.

Рис.2.21. Кiлькiсть випадкiв професiйних захворювань на виробництвi Украiни за 2003-2006 рр.

Роздiл 3. Шляхи вдосконалення фiскального забезпечення реалiзацii соцiальноi функцii держави

3.1 Мiжнародний досвiд реалiзацii соцiальноi функцii держави та ii фiскального забезпечення

В економiчнiй лiтературi здiйснено типологiю соцiального страхування за особливостями нацiональних систем (на прикладi США i краiн РДвропейського Союзу).

1. За механiзмами фiнансування соцiальних видаткiв:

  • пiвнiчно-СФвропейський варiант (РЖрландiя, Великобританiя та скандинавськi краiни), де за рахунок соцiального страхування покриваСФться до половини соцiальних видаткiв. Загальна сума вiдрахувань до фондiв в межах 15% ВВП. У Данii та Швецii загальна частка соцiальнпiих видаткiв становить майже 40% ВВП, водночас соцiальне страхування покриваСФ лише чверть цих витрат у Данii та близько половини у Швецii. В РЖрландii цi показники становлять20%та 33%;
  • континентальний (Францiя, Нiмеччина, Бельгiя та Нiдерланди).

Частка соцiальних видаткiв у ВВП становить близько 30%, двi третини з них покриваються за рахунок систем соцiального страхування.

Систему соцiального страхування США можна умовно вiднести до другого типу за пропорцiями видаткiв мiж бюджетним та страховим фiнансуванням, однак частка соцiальних видаткiв у ВВП значно нижча.

2. За соцiальним спрямуванням:

  • система соцiального страхування США, метою якого СФ пiдтримання мiнiмального життСФвого рiвня;
  • системи краiн РДС, якi спрямованi на забезпечення основних життСФвих потреб та недопущення суттСФвого зниження доходiв внаслiдок дii чинникiв соцiального ризику. Найбiльш раннiй розвиток соцiальне страхування отримало у Нiмеччинi та Францii i набуло таких основних видiв, як: пенсiйне, медичне, на випадок безробiття, вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань. В окремих краiнах iснують iншi види (сiмейне у Францii, на випадок пiклування та догляду у Нiмеччинi, Австрii).

Система соцiального страхування Нiдерландiв СФ найбiльш розвинутою в РДвропi i включаСФ систему державного або нацiонального страхування та систему страхування найманих працiвникiв. Крiм цього, вид?/p>