Шляхи вдосконалення реалiзацii соцiальноi функцii держави
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ти соцiального страхування, яка являтиме собою спецiальний засiб для збереження та використання iндивiдуальноi iнформацii про набутi застрахованою особою права у сферi загальнообовязкового державного соцiального страхування, що емiтуСФться у встановленому законодавством порядку у виглядi пластиковоi чи iншого вигляду картки.
Положення щодо платникiв страхових внескiв, кола застрахованих осiб, питання стягнення заборгованостi та подання звiтностi фактично нiчим не вiдрiзняються вiд положень дiючого законодавства за винятком деяких деталей.
Що ми матимемо у разi прийняття цього законопроекту? Чотири фонди загальнообовязкового державного соцiального страхування (з перспективою появи пятого), якi надають соцiальнi послуги населенню, уповноважений орган, який збираСФ СФдиний соцiальний внесок та розподiляСФ кошти мiж фондами, спецiалiзовану установу, що опiкуСФться розрахунковими операцiями з коштами СФдиного соцiального внеску.
Дiйсно, СФ певний сенс у консолiдацii функцiй адмiнiстрування страхових внескiв в межах одного органу та створеннi самостiйноi розрахунковоi установи. Цим можна вирiшити вiдразу декiлька проблем:
- СФдина система реСФстрацii платникiв та облiку платежiв дозволяСФ уникати випадкiв ухилення роботодавцiв вiд сплати страхових внескiв;
- роботодавцю не потрiбно розраховувати внески до чотирьох окремих фондiв та звiтувати про iх сплати;
- скорочення кiлькостi перевiрок субСФктiв пiдприСФмницькоi дiяльностi;
- скорочення кiлькостi чиновникiв, вiдповiдальних за збiр та облiк внескiв;
- ефективний контроль за збиранням та витрачанням коштiв соцiального страхування.
Як ми бачимо, iдея дiйсно корисна i заслуговуСФ на життя. Проте сам законопроект СФ досить недосконалим саме у питаннях реалiзацii цiСФi iдеi. ЗясуСФмо, чому.
По-перше, навiщо створювати ще один владний орган зi своСФю структурою, апаратом, матерiально-технiчною базою та кiлькома тисячами державних службовцiв, якщо всi функцii, якi вiн маСФ виконувати вже зараз виконуються iншими структурами? Можливо, доцiльно зосередити функцii збирання i адмiнiстрування страхових внескiв в межах одного з фондiв соцiального страхування. Це дозволить зберегти матерiальнi ресурси, що мали б спрямувати на створення нового органу i, одночасно, створити ефективну систему збирання внескiв.
На користь цього твердження говорить i те, що структура державного реСФстру платникiв СФдиного соцiального внеску повнiстю дублюСФ структуру системи персонiфiкованого облiку страхових внескiв в системi загальнообовязкового державного пенсiйного страхування. Навiщо створювати щось нове, якщо iснуючий продукт повнiстю вiдповiдаСФ потребам?
По-друге, законопроект жодним чином не визначаСФ механiзмiв перерозподiлу сум СФдиного страхового внеску мiж фондами соцiального страхування. Мова йде навiть не про пропорцii, а про порядок i елементарнi механiзми такого перерозподiлу. Вiдповiдно, не можна зробити висновкiв щодо задуму авторiв законопроекту щодо перерозподiлу коштiв.
Проте це питання заслуговуСФ на особливу увагу, оскiльки вiд його вирiшення залежить здiйснення соцiальних виплат. Цiкаво, чи буде вiдбуватись цей перерозподiл виходячи з потреби у коштах кожного конкретного фонду, чи збережеться принцип персонiфiкацii платежiв на користь кожноi окремоi особи у фондах соцiального страхування? Реалiзацiя першого варiанту означатиме повернення до системи соцiального забезпечення, а другий варiант реалiзувати досить проблематично, i ось чому. Наприклад, дiюча система пенсiйного страхування передбачаСФ сплату страхових внескiв за осiб фондами соцiального страхування на випадок безробiття, тимчасовоi втрати працездатностi, а також фондом соцiального страхування вiд нещасного випадку на виробництвi. Як бути у випадку, коли всi кошти збиратимуться однiСФю окремою структурою?
Що робити, наприклад, коли у одного фонду виникне дефiцит коштiв, а iнший матиме вiльнi ресурси?
По-третСФ, невiдомо, яка буде ставка СФдиного страхового внеску. У законопроектi говориться про те, що ця ставка щороку маСФ затверджуватись Верховною Радою Украiни за результатами актуарних розрахункiв. Проте навiть у пояснювальнiй запиii до законопроекту немаСФ жодного натяку хоча б на орiСФнтовний розмiр внеску. А це питання, до речi, СФ ключовим, оскiльки без вирiшення питання зменшення навантаження на фонд оплати працi запровадження СФдиного соцiального внеску СФ недоцiльним.
Ось чому потрiбно перед тим, як приступати до розгляду законопроекту, чiтко проаналiзувати його фiнансову складову. Не можна починати реформи, не враховуючи наслiдкiв для функцiонування системи.
Все це дозволяСФ стверджувати, що основна робота щодо реалiзацii iдеi впровадження СФдиного соцiального внеску ще попереду. Потрiбно врахувати все до останньоi дрiбницi оскiльки, як вiдомо, навiть при досконалому законi нова система починаСФ працювати на всю потужнiсть за два-три роки (при недосконалому цей строк СФ набагато бiльшим), а система соцiального захисту населення повинна функцiонувати безперебiйно не дивлячись нi на якi реформи.
Формування новоi моделi економiчного розвитку, котра спиралася б на максимальну концентрацiю наявних ресурсiв, на економiчне зростання iнновацiйного типу, засвiдчила потребу поступовоi вiдмови вiд архаiчноi системи соцiального захисту, яка залишилася у спадок вiд командноi економiки.
Одним з принципово важливих прiоритетiв соцiальноi полiтики держави СФ роз?/p>