Шляхи вдосконалення реалiзацii соцiальноi функцii держави

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство

?и, представникiв застрахованих осiб та роботодавцiв в управлiннi страхуванням вiд нещасного випадку;

  • своСФчасне та повне вiдшкодування шкоди страховиком;
  • обовязковiсть страхування вiд нещасного випадку осiб, якi працюють на умовах трудового договору (контракту) та iнших пiдставах, передбачених законодавством про працю, а також добровiльнiсть такого страхування для осiб, якi забезпечують себе роботою самостiйно та громадян субСФктiв пiдприСФмницькоi дiяльностi;
  • надання державних гарантiй реалiзацii застрахованими громадянами своiх прав;
  • обовязковiсть сплати страхувальником страхових внескiв;
  • формування та витрачання страхових коштiв на солiдарнiй основi;
  • диференцiювання страхового тарифу з урахуванням умов i стану безпеки працi, виробничого травматизму та професiйноi захворюваностi на кожному пiдприСФмствi;
  • економiчна зацiкавленнiсть субСФктiв страхування в полiпшеннi умов безпеки працi;
  • цiльове використання коштiв страхування вiд нещасного випадку.
  • Соцiальне страхування на випадок безробiття система прав, обовязкiв i гарантiй, яка передбачаСФ матерiалне забезпечення на випадок безробiття з незалежних вiд застрахованих осiб обставин та надання соцiальних послуг за рахунок коштiв Фонду загальнообовязкового державного соцiального страхування Украiни на випадок безробiття. Згiдно Закону Украiни тАЬПро загальнообовязкове соцiальне страхування на випадок безробiттятАЭ страхування на випадок безробiття здiйснюСФться за принципами:

    1. надання державних гарантiй реалiзацii застрахованими особами своiх прав;
    2. обовязковостi страхування на випадок безробiття всiх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та iнших пiдставах, передбачених законодавством про працю, а також добровiльностi такого страхування особами, якi забезпечують себе роботою самостiйно, а також громадянами субСФктами пiдприСФмницькоi дiяльностi;
    3. цiльового використання коштiв страхування на випадок безробiття;
    4. солiдарностi та субсидування;
    5. обовязковостi фiнансування витрат, повязаних з наданням матерiального забезпечення у випадку безробiття та соцiальних послуг;
    6. паритетностi в управлiннi страхуванням на випадок безробiття держави, представникiв застрахованих осiб та роботодавцiв;
    7. диференцiацii розмiрiв виплати допомоги iз безробiття залежно вiд страхового стажу та тривалостi безробiття;
    8. надання на рiвнi не нижче за прожитковим мiнiмум, встановлений законом, допомоги iз безробiття та матерiальноi допомоги у перiод професiйноi пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацii;
    9. законодавчого визначення умов та порядку здiйснення страхування на випадок безробiття [51].

    Державне регулювання це важливий елемент управлiння соцiальним страхуванням, формуванням та використанням коштiв державних соцiальних фондiв. Метою державного регулювання у сферi загальнообовязкового державного соцiального страхування СФ:

    проведення СФдиноi полiтики держави в цiй сферi;

    забезпечення реалiзацii прав громадян на загальнообовязкове державне соцiальне страхування;

    створення умов для ефективного функцiонування системи соцiального страхування;

    забезпечення дотримання субСФктами соцiального страхування вимог законiв, iнших нормативно-правових актiв;

    адаптацiя системи соцiального страхування до мiжнародних стандартiв. Державне регулювання соцiального страхування полягаСФ у:

    розробцi та прийняттi системи законодавчих, нормативно-правових актiв, що регламентують вiдносини в цiй сферi;

    щорiчному переглядi та затвердженнi розмiрiв страхових внескiв, норм, нормативiв з урахуванням поточноi економiчноi та Соцiальноi ситуацii;

    переглядi видiв та розмiрiв соцiальних виплат з метою покращення матерiального забезпечення громадян;

    встановленнi обовязковоi вимоги щодо створення страхових резервiв з метою забезпечення своСФчасностi та повноти соцiальних виплат;

    державному фiнансовому контролi за дотриманням законодавства щодо формування доходiв соцiальних страхових фондiв та цiльового використання iх коштiв;

    контролi та наглядi за дiяльнiстю центральних i територiальних органiв державних фондiв, iх взаСФмодiСФю з iншими субСФктами [33].

    Державне регулювання передбачаСФ створення та функцiонування вiдповiдного фiнансового механiзму, який повинен бути спрямований на рацiональне управлiння рухом фiнансових ресурсiв та формування фiнансових вiдносин, що виникають у процесi утворення та використання страхових фондiв.

    Фiнансовий механiзм регулювання соцiального страхування це сукупнiсть фiнансових методiв, форм та важелiв управлiння фiнансовими ресурсами, що призначенi для матерiального забезпечення громадян у разi настання страхових випадкiв.

    Фiнансовi методи вiдображають вплив фiнансiв на процеси, якi вiдбуваються у сферi соцiального страхування. РЗх дiя виявляСФться в ходi формування та використання бюджетiв страхових фондiв. Фiнансовi методи дiють за допомогою фiнансових важелiв. Усi елементи фiнансового механiзму повиннi бути нацiленi на виконання основних функцiй управлiння, а саме: планування, прогнозування, оперативного управлiння, регулювання, контролю, нагляду.

    Правове забезпечення виявляСФться у встановленнi правових засад вiдносин, що мають мiiе у сферi соцiального страхування. Закони Украiни, Укази Президента встановлюють обовязки, прав