Философские аспекты культуры /Укр./
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
ординати культурного процесу визначаються цивiлiзацiСФю, ii нормами. Культура мiцно укорiнена в цивiлiзацii, вона ii плоть вiд плотi. Звязок i взаСФмозалежнiсть культури i цивiлiзацii настiльки великi, що багато фiлософiв i вченi ототожнюють цi поняття. РЖ це не випадково: при нормальному станi суспiльства вони практично нерозрiзнених. Цивiлiзацiя i культура СФдинi: не iснуСФ цивiлiзацii без своСФi культури, не iснуСФ i культури без цивiлiзацii. РЖ культура, i цивiлiзацiя мають нормативну природу. Розходження мiж ними складаСФться в тому, що цивiлiзацiя створюСФ передумови культурного процесу, регламентуСФ його. У свою чергу, культура створюСФ умови розвитку цивiлiзацii, являючись творчiстю нового. Але культура не тотожна цивiлiзацii, як цивiлiзацiя не тотожна культурi. Культура СФ вiльна дiяльнiсть, що припускаСФ втiлення, реалiзацiю соцiальних норм, що предписуються цивiлiзацiСФю. Вона складаСФ цiннiсне надбання суспiльства, сукупнiсть матерiальних i духовних благ
Як один з елементiв цивiлiзацii культура вiдповiдаСФ iй, але як елемент, здатний до самостiйного розвитку, вона може вступати в протирiччя з цивiлiзацiСФю. Наявнiсть названого протирiччя - джерело розвитку i культури, i цивiлiзацii. Тотожнiсть мiж ними теоретично можливо лише як повне придушення цивiлiзацiСФю культури. Це означало б ствердження панування технiко-механiчних, бездуховних форм життСФдiяльностi, придушення творчоi iнiцiативи особистостi. Жорстка регламентацiя поведiнки людини у всiх сферах ii життя перетворюСФ суспiльство в царство застою. Воно втрачаСФ спроможнiсть адаптуватися до мiнливих умов. Тому смерть культури неминучо веде до загибелi всього соцiуму. Це неодноразово бувало в iсторii цивiлiзацiй, що лишили пiсля своСФi загибелi руiни культури, що нiколи процвiтала.
Але i радикальна розбiжнiсть культури i цивiлiзацii призводить до загибелi останньоi. Тому в цивiлiзацii СФ власнi механiзми соцiального контролю над культурою. Визначаючи i стимулюючи розвиток культури, цивiлiзацiя обмежуСФ його, пiдкоряСФ iнтересам цiлого. ЖиттСФвiсть, динамiзм цивiлiзацii залежать вiд здатностей ii механiзмiв пiдкоряти розмаiтостi культурних форм своiм iдеалам i взiрцям. Адже засобами культури вирiшуються проблеми розвитку цивiлiзацii, ii адаптацii до нового. У той же час iснування цивiлiзацii багато в чому залежить вiд того, чи здатна культура переборювати консерватизм обмежень, що зобовязують ii притримуватися сформованих стандартiв, норм i правил. Культура по своiй природi - сфера творчостi, що не терпить рутини i шаблона. Якщо вона не зумiСФ переборювати жорсткi нормативнi обмеження, то цивiлiзацiя може загинути, наприклад, вiд екологiчноi катастрофи або пiд тиском наростаючих протирiч мiж зростанням народонаселення i здатнiстю захистити його вiд масовоi загибелi, вiд голоду i хвороб. Тому протирiччя мiж культурою i цивiлiзацiСФю СФ джерелом iхнього розвитку, а iхня тотожнiсть означаСФ застiй i загибель.
Цивiлiзацiя створюСФ спiльнi передумови культурного процесу, це явище глобального масштабу, що охоплюСФ величезнi регiони i континенти. Культура - конкретне втiлення цих передумов, вона iндивiдуалiзована, унiкальна, маСФ яскраво виражений етнiчний характер. Як вираження iндивiдуального начала кожного соцiуму культура обумовлюСФ вiдмiнностi мiж народами, що належать до однiСФi цивiлiзацii. Вона вiдбиваСФ в нормах поведiнки, навичках, духовного життя те, що специфiчно для даного народу, що складаСФ його етносоцiальну iндивiдуальнiсть: мову i iсторичну долю, релiгiю, контакти з iншими народами i т.д. Одна i та ж цивiлiзацiя створюСФ безлiч культур. Так, СФвропейська цивiлiзацiя включаСФ французьку, нiмецьку, англiйську i т.д. культури.
Цивiлiзацiя вмiщаСФ в себе як позитивнi, стверджувальнi умови буття людини, так i негативнi. На вiдмiну вiд цивiлiзацiй культура представляСФ сферу цiнностей, вона або СФ, або ii немаСФ. Усе, що створено в рамках даноi цивiлiзацii, належить iй, СФ ii надбанням. Проте було б помилковим називати культурою усе, створене людством у сферi суспiльного виробництва. Не все цивiлiзацiйне СФ культурним. Так, засоби масового знищення людей - безсумнiвний продукт цивiлiзацii XX сторiччя. Але це не культура, це протистоiть культурi, представляючи реальну загрозу ii iснуванню.
Як сукупнiсть норм, правил, заборон, наказiв, цивiлiзацiя пiдкоряСФ собi, регламентуСФ дiяльнiсть людей. Культура - вiльна духовна i матерiальна дiяльнiсть вiдповiдно до цих норм. Але не всяка нормативно схвалена дiяльнiсть СФ культурною. Так, камяне знаряддя рiвною мiрою може бути названо предметом культури, а може бути засобом виживання. Оброблення грунту вiльним грецьким селянином може бути культурною дiяльнiстю, а ii обробка рабом , що пiдганяСФться бичем наглядача, культурою називати не можливо, хоча раб виконуСФ тi ж правила землеробства, що i вiльна людина. Цивiлiзацiя XX сторiччя лишила пiсля себе гниючi штучнi моря, створенi людиною згiдно iнженерним розрахункам, у вiдповiдностi з будiвельними нормами i правилами. Вона знищила Аральське море, але переповнила Каспiй, у результатi чого вiдбуваСФться затоплення обСФктiв культури. Пiдхiд, що втiлився у класичнiй формулi И.В. Мiчурiна: Ми не можемо чекати милостi вiд природ, взяти iх у неi - наша задача, мiг бути i багато в чому реалiзовувався як культурна дiяльнiсть (досягнення у селекцii рослин i тварин) Цей же принцип iснування цивiлiзацii породив гiгантський конфлiкт людини i природи з усiма наслiдками вакханалii безкультуря.
Культу?/p>