Философские аспекты культуры /Укр./
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
тури маСФ своiм змiстом систему матерiальних i духовних цiнностей, засобiв iхнiй створення, формування людини, спроможнiсть освоювати досвiд попереднiх поколiнь та сучасникiв i використовувати його для створення нових цiнностей. Культура цiлiсна i незвiдна не до одного з названих елементiв. Вона маСФ складну будову, елементи якого видiляються за рiзних пiдстав. Всяка культура мiстить у собi стiйкi елементи, тобто культурнi унiверсалii, i елементи перехiднi, виникаючi та зникаючi в конкретних iсторичних умовах.
До культурних универсалiй вiдносяться всi родовi, загальнолюдськi форми громадського життя: суспiльне виробництво, праця та гра, дозвiлля i спiлкування, суспiльний порядок i порядок управлiння, освiта та виховання, духовне життя правова i моральна свiдомiсть, мистецтво i т.д.. Вони споконвiчно складаються як дiяльнiсть по перетворенню природного середовища i як форми творення нового. РЖснують i елементарнi культурнi унiверсалii: догляд за тiлом, виховання дiтей, готування iжi, упорядкування житла, поховання мертвих i т.д. Цi форми життСФдiяльностi в специфiчному виглядi притаманнi способовi життя всiх цивiлiзованих суспiльств протягом iхньоi iсторii.
РЖсторично перехiднi елементи характернi конкретним типам культури, що виникають i зникають в процесi еволюцii суспiльства. Тип культури не вiддiльний вiд свого соцiально-психологiчного пiдгрунтя, менталiтету населення, цивiлiзацii, яка його породила. "астивий типу культури спосiб життя цiннiснi орiСФнтацii пiдтримуються наступнiстю традицiй. Змiни, яким схильна культура, обумовленi спадкуванням нових ознак, що виникають необхiдно або випадково. Внутрiшня СФднiсть багатющого спектра рiзноманiтних явищ конкретного типу культури виявляСФться в мовi i логiчних процедурах, психiчних стереотипах i художнiй стилiстицi, ритуалах i етикетi, що вiдрiзняють його вiд iнших типiв культури. Антична, середньовiчна, культура вiдродження i т.д. РЖсторично попередня культура не завжди зникаСФ, а переноситься в наступнi епохи, так що поряд iз вiдмiнностями (iнодi iстотними) мають мiiе риси подiбностi, що свiдчать про культурну спiльнiсть народу протягом його багатовiковоi iсторii. У свою чергу, конкретно-iсторичний тип культури мiстить у собi субкультури, тобто частини, обумовленi етнiчною, регiональною або релiгiйною специфiкою.
Внутрiшньо будова всякоi культури обумовлена особливостями ii функцiонування. Буття культури забезпечуСФться специфiчною дiяльнiстю субСФкта, що створюСФ особливу культурну предметнiсть, у якiй утiлений досвiд людства. Вiдповiдно в культурi можна видiлити в якостi найважливiших такi компоненти: субСФкт культури, людська дiяльнiсть, культурна предметнiсть, комунiкацiя мiж людьми, повязана з реалiзацiСФю основноi функцii культури - збереженням, передачею i засвоСФнням духовного досвiду поколiнь.
СубСФкт культури - iндивiд (особистiсть), соцiальна група або суспiльство в цiлому. Культура формуСФться i стаСФ можливою лише як розгортання потенцiалу людини, його здiбностей, умiнь i навичок. Вона виражаСФ цiлiсну характеристику соцiальних якостей, розуму, волi, прагнень людини, ii ставлень до iнших людей i до самого себе, природи i суспiльства. Культура - натхненна дiяльнiсть людини, вона характеризуСФ мiру розвитку його пiзнавальних здiбностей, знань i емоцiйноi чуйностi, здатностi розумiння i естетичного смаку, вольових якостей i здатностей до творчостi, що вiдповiдаСФ iдеалу досконалостi i краси. Але головним, стрижневим початком культурноi людини СФ моральнiсть. Нiмецький письменник Г. Гессе охарактеризував мiiе моральностi в культурi лаконiчною формулою: кожне класичне самовираження культури СФ свiдчення певноi етики, СФ доведений до пластичноi промовистостi прообраз людськоi поведiнки.
Оскiльки субСФктом культури СФ окремий iндивiд або соцiальна група, розрiзняються рiзноманiтнi форми груповоi й iндивiдуальноi культури.
Пiд груповою культурою розумiСФться нацiональна, мiiева (культура малого, великого мiста або мегаполiсу, села, селища); культура класу, професiйноi групи i т.д. Пiд впливом конкретних умов групова культура змiнюСФться, виникають ii новi форми. Примiром, у сучасному суспiльствi особливе мiiе займаСФ масова i елiтарна культура.
Елiтарна культура виступаСФ як пошук i твердження особистiсного начала. Вона складна, серйозна, вишукана, маСФ новаторський характер. РЗi продукцiя розрахована на витончену й iнтелектуальну елiту суспiльства, спроможну зрозумiти й оцiнити майстернiсть, вiртуознiсть новаторського пошуку ii творцiв. Виникненню масовоi культури сприяв розвиток засобiв масовоi комунiкацii - газет, популярних часописiв, радiо, грамзапису, кiнематографу, телебачення, магнiтноi i вiдеомагнiтного запису. Завдяки цим засобам на ринок хлинули численнi бойовики, мильнi опери i бестселери. Названi процеси оцiнюються неоднозначно. З одного боку, вони призвели до демократизацii культури, вiдкривши до неi доступ широкоi аудиторii. З iншого боку, комерцiалiзацiя засобiв масовоi iнформацii обумовила використання ряду прийомiв, що знижують ii творчий потенцiал, що опошлюють високу культуру.
РЖндивiдуальна культура - мiра соцiальностi людини. Яка людина, така i ii культура. Вона характеризуСФться в поняттях рiвня культури, ii наявностi або вiдсутностi. РЖндивiдуальна культура може мати бiльш-менш системний характер, але може бути i мозаiчною, що складаСФться пiд впливом безлiчi випадкових ?/p>