Философские аспекты культуры /Укр./
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
?ть. Воно формуСФться сторiччями i забезпечуСФ адаптацiйнi механiзми до змiн умов буття суспiльства. Ендогеннiсть означаСФ, що сутнiсть культури, ii системна СФднiсть заданi зчепленням внутрiшнiх принципiв. Самобутнiсть - своСФрiднiсть, унiкальнiсть, обумовлена вiдносною самостiйнiстю i вiдособленiстю розвитку культури. Специфiка - наявнiсть властивостей, притаманних культурi як особливому явищу громадського життя. Культурна спадщина - сукупнiсть цiнностей, створених попереднiми поколiннями i включених у соцiокультурний процес кожного суспiльства. На Всесвiтнiй конференцii з питань культури (Мехiко, 1983) традицiя визнана в якостi одного з рушiйних принципiв iсторii.
Функцii культури.
Як суспiльне явище культура виконуСФ численнi функцii. Вона мiстить у собi пiзнавальну дiяльнiсть людини, виконуСФ iнформативну функцiю, являючись засобом передачi соцiального досвiду й освоСФння культури iнших народiв. Розвиток культури з необхiднiстю обумовлений ii комунiкацiСФю з iншими культурами. Культура виконуСФ також нормативну функцiю: вона реалiзуСФ норми, сформованi в конкретнiй цивiлiзацii, а також створюСФ власнi норми i цiнностi, розповсюджуючи iхнiй вплив на всi сфери життя i дiяльностi людини. У соцiокультурному процесi суттСФве значення мають цiнностi державного життя: iдеократична, теократична або полiтична держава спираються на iстотно рiзноманiтнi культурнi орiСФнтири. Держава забезпечуСФ домiнування тих норм, що змiцнюють ii основи i витiсняють усе, що несе iй потенцiйну загрозу. У свою чергу, i культура здiйснюСФ вiдбiр, селекцiю суспiльного досвiду, закрiплення його в знакових системах.
Найважливiша функцiя культури - людинотворча: iндивiд стаСФ особистiстю в процесi оволодiння культурою. Оскiльки культура - нормативно регульована дiяльнiсть, вона предстаСФ як сфера виробництва цiнностей. Явища культури керують соцiальними змiнами, направляючи iх до реалiзацii соцiально значимих цiлей. Цiнностi культури виконують функцiю соцiальноi орiСФнтацii i регулювання в даному конкретному суспiльствi. Культура обслуговуСФ систему соцiальних вiдносин, опосередковуСФ i пiдготовлюСФ змiни, що тут вiдбуваються, i зрушення, створюючи специфiчнi механiзми, що забезпечують регуляцiю поведiнки людини. Це може бути пряме, безпосереднСФ регулювання (право, мораль, табу). Це може бути i непряме регулювання, здiйснюване за допомогою розпорядження до здiйснення деяких дiй, що символiзують тi або iншi цiнностi i вимоги суспiльства. Так, етикет замiнюСФ пряму iнформацiю про ставлення людини до iншоi людини нейтральними формами ввiчливостi, що приховують iхнСФ правдивий змiст. Культура створюСФ розгалужену систему символiв, що свiдчать про мiiе людини в суспiльствi (одяг, побут, прикраси), а його релiгiйноi приналежностi або прихильностi до полiтичних поглядiв i органiзацiй. Найчастiше безпосередня приналежнiсть до названих груп або цiнностей замiнюСФться символiкою: iндивiд не шукаСФ в релiгiйному ритуалi духовноi розради, але демонструСФ свою релiгiйнiсть; вiн не прагне до досягнення конкретних полiтичних цiлей, але заявляСФ про своi намiри i т.д. Проте i ритуальна практика, i пряме виконання суспiльних вимог забезпечують цiлiснiсть етносу, його соцiального, економiчного, полiтичного i культурного життя. Найважливiшi функцii культури - адаптацiйна i негентропiйна. Як галузь творчого пошуку вона знаходить новi можливостi вiдповiдi на виклик iсторii i природи, для рiшення назрiлих у суспiльствi проблем. Культура забезпечуСФ адаптацiю суспiльства до змiн i взаСФмодii з iншими цивiлiзацiями. Негентропiйна функцiя полягаСФ в збереженнi суспiльства як якiсно своСФрiдного феномена. Культура протистоiть руйнiвним тенденцiям, оскiльки мiстить механiзми селекцii цiнностей, у результатi чого однi феномени цивiлiзацii, що мають обмежене iсторичне значення, iдуть у небуття, iншi включаються в скарбницю загальнолюдського надбання. На вiдмiну вiд цивiлiзацii, що вмiщаСФ в себе як утворювальнi, так i руйнiвнi явища, культура гуманiстична, позитивна, вона носiй творчого начала людськоi дiяльностi.
Не всякий створений людиною предмет - явище культури, i не всяка людина культурна. Безкультуря або низький рiвень культури означаСФ вiддiлення частини населення вiд своСФi культури. Неписьменнiсть, безморальнiсть, вiдсутнiсть навичок, що вiдповiдають культурним нормам поведiнки, спiлкування, працi, елементарних гiгiСФнiчних навичок, бездумне ставлення до природи i тому подiбнi прояви низькоi культури - результат поганого культурноi полiтики або ii повноi вiдсутностi. Безкультуря може бути i результатом свiдомiй полiтика, що можна назвати антикультурною. Загальновiдомо, наприклад, нiгiлiстичне ставлення до культури в Росii в пiсляреволюцiйний перiод. Воно виражалося в знищеннi храмiв, iкон, картин, забуттi або осудi праць видатних дiячiв культури. Непоправноi шкоди культурi принесло фiзичне винищування видатних учених фiлософiв, митцiв, служителiв церкви.
Але в яких би умовах не iснувала б культура, вона протистоiть хаосу i дезорганiзацii суспiльства. Культура СФ початок вiчностi, - писав Н.А. БердяСФв у творах мистецтва, предметах побуту, у наукових працях i архiтектурних памятниках, у всьому рiзноманiттi культури людський дух продовжуСФ життя, забезпечуючи безсмертя людського роду.
Культура охоплюСФ всi сфери людськоi дiяльностi, звязуСФ воСФдино економiчну, соцiальну, полiтичну i духовнi пiдсистеми суспiльства. Але ко