Удосконалення стратегiчного управлiння дiяльнiстю пiдприСФмства

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент

?таннiм часом здобуваСФ популярнiсть. Його автором СФ американський учений М.Портер. Вiдповiдно до цього методу, передумовою для завоювання пiдприСФмством мiцних конкурентних позицiй СФ наявнiсть порiвняльних переваг, що дозволяють забезпечити бiльш низькi витрати виробництва в порiвняннi з конкурентами. Однак оцiнка витрат виробництва не дозволяСФ адекватно оцiнити конкурентнi позицii пiдприСФмства, тому що витрати характеризують масштаб i ефективнiсть виробництва за певних умов зовнiшнього середовища, але не вiдбивають процесу взаСФмодii виробника продукцii з ринком. Тому цей метод передбачаСФ використання iнших показникiв, до яких вiдносяться: величина i норма прибутку; обсяг продажу; доля ринку. Оцiнка рiвня конкурентноздатностi пiдприСФмства здiйснюСФться шляхом зiставлення рiвнiв показникiв даного пiдприСФмства з аналогiчними показниками пiдприСФмства-конкурента. Указанi показники не повною мiрою вiдображають конкурентнi позицii пiдприСФмств. Наприклад, зниження рентабельностi при одночасному розширеннi ринку збуту i масштабiв виробництва, або при масових iнвестицiях, повязаних iз упровадженням нововведень, може свiдчити про пiдвищення рiвня конкурентноздатностi пiдприСФмства.

Метод бенчмаркiнгу. РД одним з нових i сучасних пiдходiв до вивчення продукцii пiдприСФмства. Вiн успiшно використовуСФться в практицi японських, американських, захiдноСФвропейських i скандинавських бiзнесменiв i вчених.

Бенчмаркiнг це метод сучасного менеджменту, за допомогою якого дана компанiя проводить порiвняння своСФi дiяльностi з практикою iнших компанiй з метою здiйснення конкретних змiн, що дозволяють полiпшити свою дiяльнiсть i пiдвищити ii конкурентноздатнiсть. До особливостей бенчмаркiнга вiдносяться:

1) загальносистемний характер, тобто охоплення всiх аспектiв дiяльностi компанii, включаючи ii корiннi змiни як системи в цiлому;

2) чiтка нацiленiсть на досягнення кращого рiвня;

3) практична прикладна орiСФнтацiя, тобто перебування практичних рiшень питання тАЬЯк здiйснити необхiднi полiпшення?тАЭ;

4) кращий рiвень i прикладна орiСФнтацiя насамперед означають практичне досягнення конкурентних переваг.

Якщо порiвняти бенчмаркiнг i реiнжинерiнг, то принципових розходжень мiж ними немаСФ. При застосуваннi цих методiв мають мiiе розходження тiльки в орiСФнтирах: у реiнжинерiнгу це акцент на процесний аспект рiвня, у бенчмаркiнгу аспект на порiвняння вихiдного рiвня компанii з рiвнем лiдерiв.

При проведеннi бенчмаркiнгу можна видiлити кiлька етапiв.

1. Визначення обСФкта бенчмаркiнгу. На цьому етапi встановлюються потреби пiдприСФмства в змiнах, полiпшеннi; проводиться оцiнка ефективностi дiяльностi пiдприСФмства; видiляються i вивчаються основнi операцii, що впливають на результат дiяльностi пiдприСФмства, а також спосiб кiлькiсного вимiру характеристик; установлюСФться, наскiльки глибоким повинний бути бенчмаркiнг.

2. Вибiр компанii для порiвняння. Необхiдно установити яким буде бенчмаркiнг зовнiшнiм або внутрiшнiм. Зовнiшнiй бенчмаркiнг припускаСФ порiвняння якостi роботи даноi компанii з ii конкурентами на ринку. Внутрiшнiй бенчмаркiнг передбачаСФ зiставлення характеру i якостi роботи аналогiчних пiдроздiлiв у межах компанii визначеного часу.

Далi проводиться пошук пiдприСФмств, що СФ еталонними; установлюються контакти з цими органiзацiями, формулюються критерii, по яких буде здiйснюватися оцiнка й аналiз.

Як обСФкт для порiвняння може виступати як реальна компанiя даноi галузi (подгалузi), наприклад, найближчий конкурент, так i деяка гiпотетична компанiя, що характеризуСФться средньогалузевими показниками або кращими досягненнями галузi.

Бiльш точну картину даСФ зiставлення не з реальноi, а з гiпотетичною компанiСФю аналогiчного галузевого профiлю, побудованоi на середньозважених даних про витрати на виробництво одиницi конкретного виду продукцii. При зiставленнi з реальною компанiСФю можуть бути отриманi не зовсiм точнi результати, тому що абсолютно однакових компанiй не iснуСФ (завжди маються розходження в номенклатурi).

3. Аналiз. Необхiдно зiбрати iнформацiю про свою органiзацiю й органiзацiю партнерiв по бенчмаркiнгу. РЖнформацiя може бути отримана в результатi обмiну передовим досвiдом мiж компанiями, що мають взаСФмнi вигоди вiд такого обмiну, або в результатi використання даних комерцiйних i торговельних асоцiацiй; а також обстежень, проведених незалежними органiзацiями. Отримана iнформацiя класифiкуСФться i систематизуСФться. ВибираСФться метод аналiзу, оцiнюСФться ступiнь досягнення цiлей i фактори, що визначають результат.

4. Впровадження. На цьому етапi необхiдно розробити план впровадження, процедури контролю, оцiнити й аналiзувати процес впровадження; домагатися, щоб змiненi процеси досягли найвищоi ефективностi.

5. Нова оцiнка бенчмаркiнга. Бенчмаркiнг це безперервний, систематичний пошук вивчення кращоi практики конкурентiв i органiзацiй iз сумiжних галузей, а також постiйне порiвняння бажаних змiн i результатiв бiзнесу зi створеною еталонною моделлю. Тому на основi досягнутого здiйснюСФться створення i пiдтримка системи безперервних полiпшень результатiв бiзнесу.

Бенчмаркiнг СФ корисним iнструментом у тому випадку, коли необхiдно переглянути внутрiшню ефективнiсть дiяльностi компанii i визначити новi прiоритети дiяльностi. Зiставлення показникiв ефективностi даСФ можливiсть зрозумiти уразливi i рацiональнi сторони дiяльностi компанii в по