Соцiолiнвальнi параметри новоСЧ фразеологiСЧ англiйськоСЧ мови
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?озглядатися як варiанти, якщо СЧх значення знаходяться у вiдношеннi додатковоСЧ дистрибуцiСЧ. РДднiсть оцiнноСЧ конотацiСЧ СФ обовязковим для фразеологiчних варiантiв, так як оцiнка СФ тим параметром, який визначаСФ вживання тiСФСЧ чи iншоСЧ одиницi. Синонiми, з iншоСЧ сторони, повиннi допускати певне вiдхилення оцiнноСЧ конотацiСЧ за умови СЧх неконтрастностi. РД.С. Дикарева видiлила основнi характернi вiдмiнностi мiж фразеологiчними варiантами та синонiмами. Так, ФО не СФ варiантами, якщо вони:
1) не мають СФдиноСЧ образноСЧ основи. Образнiсть розумiСФться деякими ученими, наприклад В.Г. Гак, як поСФднане бачення (совмещенное видение) двох картин, одна з яких це ситуацiСЧ буквального плану, а iнша ситуацiя переносного плану фразеологiчного значення [цит. по 22, с. 97-100]. ПоСФднане бачення передбачаСФ встановлення звязку мiж лексичними та синтаксичними характеристиками фразеологiчних прототипiв та тими семантичними та синтаксичними характеристиками, якi набувають ФО у результатi фразеологiчноСЧ абстракцiСЧ.
2) рiзняться семантичною структурою, тобто кiлькiстю значень та обсягом схожого значення;
3) мають рiзну оцiнну конотацiю (ФО тАЬto play fairтАЭ характеризуСФться позитивною семантикою, у той час як тАЬto play the gameтАЭ маСФ переважно негативну оцiнку [22, с. 103-104].
Проблема семантичних категорiй СФ однiСФю з важливих проблем семантики, тому багато учених звертають свою увагу на можливi шляхи систематизацiСЧ фразеологiчних одиниць. Так зявилася робота Л.РЖ. АлехiноСЧ, яка систематизувала фразеологiчнi одиницi за семантичними групами: синонiмам, антонiмам, омонiмам, полiсемантичним фразеологiзмам, найбiльш уживаними в англiйськiй та американськiй лiтературi [5, с. 3]. Фразеологiчнi одиницi виконують рiзнi функцiСЧ, переважно вони задовольняють потребу носiСЧв мови у засобах виразностi завдяки таки своСЧм властивостям, як образнiсть, метафоричнiсть, експресивнiсть, оцiннiсть та злитiсть значення.
В.В. РДлiсеСЧва вважаСФ, що фразеологiчна одиниця являСФ собою немодельованi словосполучення, повязанi семантичною СФднiстю. Вона зауважуСФ той факт, що незважаючи на те, що фразеологiчнi одиницi являють собою комбiнацiю слiв, вони розглядаються з точки зору лексикологiСЧ, а не синтаксису, за декiлькома причинами:
- Звязок мiж компонентами фразеологiчноСЧ одиницi СФ чiтким та замiна кожного з них неможлива без порушення значення всiСФСЧ одиницi. Наприклад, фразеологiчне сполучення lame excuse не може бути вiдтворене з тим же значенням при замiнi хоча б одного компоненту.
- Фразеологiчна одиниця не створюСФться у процесi мовленнi з одиниць бiльш низького рiвня, а вiдтворюються готовим блоком.
- Фразеологiчна одиниця здатна розвивати у структурi своСФСЧ семантичноСЧ решiтки iншi значення [24, с. 28].
Наталя Завiдонова вважаСФ, що збагачення лексичного складу будь-якоСЧ мови вiдбуваСФться не тiльки за рахунок утворення нових слiв, але й за рахунок поповнення його стiйкими словосполученнями фразеологiзмами [27, с. 40]. У своСЧй статi Фразеологiзми як один iз шляхiв поповнення словникового складу англiйськоСЧ мови вона говорить про вiдмiнностi мiж вiльними та стiйкими словосполученнями (фразеологiзмами). Так ми бачимо, що загальний змiст вiльного словосполучення складаСФться iз значень кожного слова, яке входить у це сполучення (scarce resources, higher education, magnificent stroll). Однак у стiйкому сполученнi або фразеологiзмi кожен iз компонентiв втрачаСФ свою семантичну самостiйнiсть i утворюСФ разом з iншим одне стiйке сполучення, в якому замiна одного з компонентiв обовязково призведе до порушення змiсту цього сполучення.
Н. ЗавiдоновоСЧ видiляСФ наступнi параметри фразеологiчноСЧ одиницi:
- стiйкiсть форми i певного значення;
- здатнiсть вживатися у готовому виглядi (вiдтворюванiсть) [27, с. 40].
Г.З. Садикова вважаСФ, що фразеологiзми як результат вторинноСЧ номiнацiСЧ мають певний ступiть абстрактностi. ФО можуть утворюватися рiзними шляхами. У бiльшостi своСЧх випадкiв ФО створюються народною творчiстю або активним семантичним запозиченням [49, с. 21, 23]. Пiд час запозичення ФО ми можемо спостерiгати за таким лiнгвiстичним явищем, як фразеологiчна лакунарнiсть, як подiляСФться на вiдносну та абсолютну. Абсолютна ступiнь лакунарностi ФО це незаповненiсть у семантичнiй структурi значення, у той час як вiдносна лакунарнiсть передаСФ неповний заповнений обсяг значення. Якщо лексичнi лакуни можуть зникати та утворюватися, то фразеологiчнi етнографiчнi лакуни дуже повiльно укорiнюються у мову та живуть довгим та активним життям [49, с. 22].
Когнiтивний аспект ФО. Г.В. Колшанський вiдмiчав, що мова як обСФкт науки СФ унiкальною в тому сенсi, що вона наскрiзь субСФктивна як атрибут людини [цит. по 45, с. 55]. Так, в останнi роки велика увага стала придiлятися лiнгвокультурологiчному аспекту дослiдження, тобто виявленню лiнгвiстичноСЧ кореляцiСЧ мiж етнiчною культурою народу та семантикою фразеологiзмiв. Даний аспект дослiдження вивчаСФ здатнiсть фразеологiчних знакiв вiдображати сучасну самосвiдомiсть народу. Фразеологiчна одиниця розглядаСФться як основа його ментальностi.
Як i будь-яке слово, фразеологiчна одиниця вiдбиваСФ гносеологiчнi процеси пiзнання свiту людиною. РД.М. Верещагiн зауважуСФ, що лексичне поняття як категорiя людськоСЧ психiки представляСФ собою спочатку продукт (за походженням), а потiм iнструмент (за функцiСФю) однiСФСЧ iз пiзнавальних здiбностей людини, а саме класифiкуючоСЧ [16, с. 11-13]. Оскiльки фразеологiчна одиниця складаСФться з двох та бiльше слiв