Банкiвськi операцiСЧ з пластиковими картками
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
т УкраСЧнi в Указi тАЬПро заходи щодо розвитку нацiональноСЧ складовоСЧ глобальноСЧ iнфрмацiйноСЧ мережi РЖнтернет та забезпечення широко доступу до цiСФСЧ мережi в УкраСЧнiтАЭ також назвав цю сферу одним iз прiоритних напрямiв державноСЧ полiтики. Тому можна сподiватися, що процес розвитку нацiонального сегменту мережi РЖнтернет та зусилля щодо належного представлення i в нiй вiтчизняних iнформацiйних ресурсiв згодом отримають i законодавче забезпечення та фiнансову пiдтримку. В пiдсумку все це сприятиме розвитку пiдприСФмництва та побудовi вiдкритого демократичного суспiльства. За свою коротку iсторiю РЖнтернет у розвинутих краСЧнах став не менш популярним, нiж такi вiдкриття хх столiття, як радiо i телебачення, i нинi впливаСФ практично на всi сфери життя. За останнiми дослiдженнями Ради США з питань РЖнтернету (USIС), рiвень використання мережi зростаСФ швидше, нiж прогнозувалося найоптимiстичнiшими аналiтиками. Якщо сiм рокiв тому в свiтi було близько 90 тисяч користувачiв РЖнетрнету, то в 1999 роцi 171 млн., а в 2007 роцi 365 млн., в 2008 роцi 500 млн.USIC прогнозуСФ, що в 2010 роцi кiлькiсть користувачiв мережi перевищить 1 мiлiард, iз них майже 700 млн. налiчуватиметься за межами ПiвнiчноСЧ Америки. РЖнтернет стаСФ багатокультурним, багатомовним та багатополюсним середовищем. РЖ мiiе кожноСЧ нацiСЧ в мережi взагалi та у сферi електронного бiзнесу зокрема визначатиметься тiсною спiвпрацею держави, громадськостi, науки та, звичайно, бiзнесових кiл, передусiм банкiвськоСЧ сфери. Очевидно, що в умовах УкраСЧни бiзнесовi кола представлятиме банкiвська сфера, яка СФ найбiльш пiдготовленою з числа зацiкавлених [57].
Спочатку РЖнтернет був лише одним iз середовищ для передачi iнформацiСЧ мiж користувачами. На другому етапi, який триваСФ досi, мережу почали використовувати ще й для надання рiзноманiтних послуг i продажу товарiв виник електронний бiзнес. На третьому етапi розвитку необхiдна iнформацiя акумулюватиметься безпосередньо для кожного клiСФнта, а спецiальна аналiтична система забезпечуватиме СЧСЧ доставку за запитом користувача.
Пiд тАЬелектронним бiзнесомтАЭ розумiють бiзнес-процеси, якi реалiзуються партнерами за допомогою РЖнтернету. З розвитком технологiй в РЖнтернетi змiнювався й характер цих бiзнес-процесiв та саме поняття електронного бiзнесу. На першiй стадiСЧ електронний бiзнес зводився просто до присутностi компанiСЧ в РЖнтернетi. При цьому клiСФнти на web-сервери компанiСЧ знаходили лише маркетингову iнформацiю. Це давало компанiСЧ змогу впродовж усiСФСЧ доби мати одностороннiй контакт зi своСЧми замовниками. РЖнтернет-системи ведення бiзнесу другого поколiння характеризуються тим, що web-сервер компанiСЧ iнтегруСФться iз внутрiшньою бiзнес-системою компанiСЧ. Це даСФ змогу автоматизувати не лише iнформацiйне забезпечення клiСФнтiв, а й оформлення замовлень. Саме такi системи називаються системами тАЬелектронноСЧ комерцiСЧтАЭ. За приклад можуть слугувати РЖнтернет-магазини, системи експрес-доставки тощо. Але й вони мають низку вад, головна з яких непродуктивна участь спiвробiтникiв компанiй замовникiв у пошуку необхiдних товарiв на численних торговельних сайтах i тривалий додатковий аналiз знайденноСЧ iнформацiСЧ. Тому в сонову створення систем електронного бiзнесу третього поколiння покладено стратегiю iнтеграцiСЧ iнформацiйних бiзнес-систем постачальникiв та замовникiв. Системи електронноСЧ комерцiСЧ третього поколiння нинi лише розробляються.
Насьогоднi електрона комерцiя знаходиться на стадiСЧ iнтенсивного зростання, який буде тривати ще кiлька рокiв. Велика кiлькiсть компанiй в усьому свiтi бачать в мережi РЖнтернет великий комерцiйний потенцiал та можливiсть переводу свого бiзнесу на якiсний новий рiвень.
Прогнози рiзноманiтних компанiй на 2005 2010рр..вказують на великi темпи зростання електроноСЧ комерцiСЧ: вiд 60 до 150% в рiк.. Рiчний обсяг продаж в мережi до того часу маСФ перевищити 7 трлн. дол. Свiтовi доходи вiд електроноСЧ комерцiСЧ в 2005 роцi склали 185 млрд. дол., в 2006 роцi 336 млрд. дол., в 2007 роцi складуть 686,3 млрд. дол., в 2008 роцi 1,26 трлн. дол. Особливо швидкi темпи розвитку прогнозуються в корпоративному секторi, який до 2010 року буде давати бiля 90% всiх електроних доходiв. Обсяг продаж споживчiх товарiв в мережi через 5 рокiв може перевищити 800 млрд. доларiв.
Щоб вiдповiсти на запитання чи готова УкраСЧна до тАЬновоСЧ економiкитАЭ потрiбно проаналiзувати досить складнi внутрiшнi й зовнiшнi чинники. Серед них рiвень розвитку РЖнтернету i систем звязку, увага Уряду до потреб електронноСЧ комерцiСЧ, забезпечення конфiденцiйностi електронних комунiкацiй, наявнiсть квалiфiкованих кадрiв, готовнiсть фiнансовоСЧ системи до роботи в умовах електронноСЧ комерцiСЧ.
Навiть простий перелiк свiдчить, що роботи тут непочатий край. Хоча наприклад, ситуацiя з пiдготовкою спецiалiстiв в УкраСЧнi складаСФться досить непогано. Попри те, що iснуСФ доволi стiйка тенденцiя СЧх вимивання зарубiжними компанiями.
Примiтно, що на думку аналiтикiв, до числа краСЧн ЦентральноСЧ РДвропи, якi найбiльше пiдготовленi для розвитку електронноСЧ комерцiСЧ, входять Угорщина та Естонiя. Естонський парламент нещодавно прийняв поправку до КонституцiСЧ, згiдно з якою можливiсть доступу в РЖнтернет СФ конституцiйним правом громадян ЕстонiСЧ.
В УкраСЧнi теж маСФмо позитивнi чинники для розвитку систем РЖнтернет-комерцiСЧ. Так, упроваджено систему електронних платежiв НБУ, системи бiржових торгiв, корпоративнi платiжнi системи (в тому числi тАЬбанк-клiСФнттАЭ) ряду комерцiйних банкiв. Банки, юридичнi та фiзичнi особи набули