Банкiвськi операцiСЧ з пластиковими картками
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?i достатньо органiзувати один платiжний шлюз, користуватись яким зможуть всi банки [57].
По-третСФ, розвиток РЖнтернету та платiжних систем в нашiй краСЧнi почалося порiвняно с розвинутими краСЧнами недавно, але розвиваСФться практично одночасно. Тому ми не вiдчкваСФмо тягар морально застарiлих рiшень, якi б перешкоджали органiзацiСЧ взаСФмодiСЧ мiж цими сферами. В нашiй краСЧнi СФ можливiсть використовувати тiльки найновiшi предовi досягнення, що дозволить досягти гарних результатiв за короткий термiн.
Вiдомо, що багатьом украСЧнським РЖнтеренет-провайдерам стаСФ тiсно в рамках представлення лише послуг доступу до мережi. Вони починають надавати рiзнi iнформацiйнi послуги, в тому числi i комерцiйнi. Для цього бажано надати клiСФнтам можливiсть надiйностi оплати цих послуг через РЖнтернет. Для багатьох провайдерiв органiзацiя на власних вузлах та пiдтримка вiртуальних магазинiв стане великою перевагою в конкурентнiй боротьбi i дасть додатковi доходи. Одночасно це дозволить привабити нових клiСФнтiв.РЖнтернет-магазини зможуть легко органiзовувати багато фiрм, якi вже мають власнi Web-вузли [57].
В нашiй краСЧнi практично вiдстутнiй досвiд розсилки товарiв по каталогах, органiзацiю дiйсних РЖнтернет-супермаркетiв очикуватимо пiзнiше. Але вже сьогоднi великий iнтерес до електронноСЧ комерцiСЧ проявляють не тiльки РЖнтернет-провайдери та компютернi фiрми, а й багато iнших органiзацiй.
Використання РЖнтернет-комерцiСЧ це СФдиний засiб, який дозволить вийти на свiтовий ринок багатьом украСЧнським компанiям. В першу чергу фiрмам, якi представляють комерцiйнi, iнформацiйнi послуги та фiрмах, якi розробляють програмне забезпечення.
Щодо електроного бiзнесу, то головний висновок можна зробити вже тепер: цей ринок в УкраСЧнi знаходиться в стадiСЧ становлення. СерйозноСЧ конкуренцiСЧ технологiй ще практично немаСФ. Але розвиток РЖнтернету в найближчi один-два роки стимулюватиме вельми бурхливий розвиток ринку електронноСЧ комерцiСЧ. Зрозумiло, що компанiСЧ, якi встигнуть закрiпитися в цьому секторi, стануть лiдерами в освоСФннi дуже перспективного напряму бiзнесу. Тим же, хто спостерiгатиме за ситуацiСФю збоку , надолужити згаяне буде непросто. Та й технологiСЧ, як уже бувало в iнших сферах, одержимо закордоннi, впровадження, адаптацiя та пiдтримка яких коштуватиме недешево. Це призведе не лише до ще бiльшого вiдставання i вiдриву УкраСЧни вiд мiжнародноСЧ спiльноти, а й витисне украСЧнiськi компанiСЧ зi стратегiчного ринку.
З огляду на економiчну ситуацiю в УкраСЧнi та можливостi бiльшостi вiтчизняних РЖнетрнет-компанiй реалiзацiя не лише значних проектiв електронноСЧ комерцiСЧ (магазини, РЖнетрнет-банки, аукцiони, бiржi, брокерськi контори тощо), а й узагалi будь-яких серйозних проектiв в РЖнетрентi за рахунок за рахунок власних джерел практично неможлива. Для досягнення належного рiвня i серйозного виходу на ринок украСЧнським РЖнетрнет-компанiям конче потрiбнi iнвестицiСЧ. ВважаСФмо, що принаймнi фiнансовими iнвесторами у цiй справi нашi банки можуть стати. Це цiлком вiдповiдало б Указу Президента УкраСЧни, де передбачаСФться пожвавлення iнвестицiйноСЧ дiяльностi комерцiйних банкiв шляхом придбання цiнних паперiв, емiтованих субСФктами пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi.
РЖнакше мiiе в цiй перспективнiй сферi, яку в УкраСЧнi ще не розподiлено, незабаром займуть iноземнi iнвестори. Деякi вiтчизнянi РЖнтернет-компанiСЧ та РЖнетрнет-проекти СЧх уже зацiкавили. Мовиться, зокрема, про проект холдингу тАЬНаддiма ГруптАЭ, який обСФднав двi РЖнтернет-компанiСЧ тАЬРелком-УкраСЧнатАЭ та РЖР Telecom. РЖнвестором виступив фонд Societe Generale Ladenburg Thalmann. Менеджери проекту поставили за мету не лише розвиток РЖнтернет-ринку в УкраСЧнi, а й виход на СФвропейськi та американськi фондовi ринки. Даний проект яскравий приклад концентрацiСЧ зовниiшнiм iнвестором уже наявних ресурсiв (разом iз СЧх користувачами) в ураСЧнському РЖнтернетi. Хочеться сподiватися, що вiн стане також прикладом для наслiдування iншими iнвесторами. Зокрема, вiтчизняними, мiiе i роль котрих у зазначеному процесi вважаСФмо край важливою. В цьому аспектi хотiлося б вiдзначити ряд комерцiйних банкiв (таких як тАЬАвальтАЭ, Приватбанк, Перший мiжнародний, банк тАЬМрiятАЭ), зусилля яких дають пiдстави сподiватися, що ця важлива сфера не залишиться поза увагою банкiвськоСЧ системи УкраСЧни. Для залучення та заохочення клiСФнтiв банкам необхiдно постiйно збiльшувати перелiк послуг i полiпшувати СЧхню якiсть. Зрозумiло, послуги банкiв стануть доступнiшими для ще бiльшоСЧ кiлькостi користувачiв, якщо СЧх надавати на основi застосування РЖнтернет-технологiй. Це не данина модi, а усвiдомлена стратегiя розвитку банкiвських операцiй i послуг у перспективному сегментi ринку.
Електронна комерцiя призведе до розвитку в нашiй краСЧнi як РЖнтернет-технологiй, так i всiСФСЧ фiнансовоСЧ iнфраструктури. Це буде сприяти соцiально-економiчному розвитку краСЧни i СЧСЧ подальшоСЧ iнтеграцiСЧ в свiтову економiку.
Роздiл 4. Використання iнформацiйних систем i технологiй у банкiвськiй сферi
4.1Стан iнформацiйних систем i технологiй в ХФ АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ тАЬХРУтАЭ
Прагнучи вiдповiдати постiйно зростаючим запитам клiСФнтiв i вимогам часу, банк працюСФ в напрямку удосконалення банкiвських систем передавання та обробки iнформацiСЧ. Так, для забезпечення надiйностi та якостi звязку мiж локальними обчислювальними мережами в роцi, що минув, банк використовував оптоволоконнi магiстралi та радiоканали з високою швидкiстю передавання даних по кож