Банкiвськi операцiСЧ з пластиковими картками
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?ому з напрямкiв. Протягом 2007 року банк здiйснив перехiд до мережi з комутацiСФю 3-го рiвня, яка дозволяСФ якiснiше розподiляти ресурси мережi та ефективно використовувати оптоволоконнi канали [84, 85].
Обслуговуючи своСЧх клiСФнтiв, АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ використовуСФ високотехнологiчнi банкiвськi продукти. Одним з них СФ система вiддаленого управлiння розрахунками та платежами тАЬКлiСФнт-БанктАЭ. Досвiд роботи банкiвськоСЧ системи доводить, що на сьогоднiшний день це - один iз найважливiших i зручних засобiв органiзацiСЧ платiжного обороту банка i клiСФнта, який дозволяСФ йому керувати своСЧми рахунками, не виходячи iз власного офiсу [84, 85].
На 1 сiчня 2007 року оборот коштiв по системi тАЬКлiСФнт-БанктАЭ становив близько 74% загального клiСФнтського обороту банку. Цей показник обСФктивно доводить ефективнiсть та зручнiсть користування цим банкiвським продуктом для клiСФнта.
При розробцi системи тАЬКлiСФнт-БанктАЭ було передбачено безлiч чинникiв, якi в результатi забезпечуватимуть клiСФнтовi оперативний обмiн iнформацiСФю з банком i надаватимуть широкий спектр додаткових можливостей, таких як ведення архiву документiв, постiйне оновлення довiдникiв валюти банкiв. Набiр шаблонiв документiв, автоматичнi довiдники контрагентiв i пiдстав для платежу полегшують i прискорюють роботу користувачiв. При розробцi системи тАЬКлiСФнт-БанктАЭ враховано СЧСЧ взаСФмодiю з рiзноманiтними бухгалтерськими програмами, що забезпечуСФ експорт i iмпорт документiв. Технологiя поетапноСЧ обробки документiв (work-flow) може бути адаптована до потреб будь-якого клiСФнта.
Доступ клiСФнта до своСЧх рахункiв СФ можливим через цiлодобовi телефоннi канали та мережу РЖнтернет. Система працюСФ в варiантi мережi i мiстить оптимiзований протокол звязку. РЖнформацiя в каналi звязку СФ захищеною вiд несанкцiонованого доступу.
У 2006 роцi банк розпочав розробку проекта побудови СФдиноСЧ iнформацiйноСЧ магiстралi, яка становитиме основу як on-line сервiсiв, органiзацiСЧ корпоративного доступу до мережi РЖнтернет, так i традицiйних off-line служб, таких як внутрiшня платiжна система, система контролю та документообiгу. Також забезпечюСФться бiльш продуктивна робота вже наявних сервiсiв i нових можливостей: оперативна робота корпоративноСЧ пошти, надання on-line послуг информацiйного серверу Reuters, забезпечення процесингу пластикових карток i роботи банкоматiв. У серединi 2001 роцi впроваджено СФдину iнформацiйну магiстраль до промисловоСЧ експлуатацiСЧ [50, 51].
У 2006 роцi в звязку iз зростанням кiлькостi клiСФнтiв, крiм розширення модемного пулу вiдбувалися i якiснi змiни у вiддаленому обслуговуваннi клiСФнтiв. Було почато розробку програмного забезпечення тАЬтонкого клiСФнтатАЭ системи тАЬКлiСФнт-БанктАЭ. Це дозволить клiСФнтовi здiйснювати функцiСЧ управлiння рахунком, маючи лише стандартний доступ до мережi РЖнтернет.
Розробка та впровадження високотехнологiчних банкiвських продуктiв АКРЖБ тАЬУкрСиббанктАЭ провадиться для пiдвищення якостi обслуговування власних клiСФнтiв i надання максимального обсягу iнформацiйних послуг, а також для забезпечення високоСЧ ефективностi функцiонування внутрiшньобанкiвських технологiчних та iнформацiйних систем.
Сьогоднiшнiй стан ринку банкiвських послуг в УкраСЧнi можна охарактеризувати як час формування професiйних взаСФмин мiж виробниками цих послуг комерцiйними банками i СЧхнiми споживачами фiзичними i юридичними особами. Передумовами настання даного перiоду зявилося, зокрема, падiння прибутковостi багатьох фiнансових iнструментiв, припинення дiяльностi дрiбних i неефективно працюючих банкiв, укрупнення банкiвських структур, що пiдсилюСФ спецiалiзацiю багатьох комерцiйних банкiв по наданню визначеного виду банкiвських послуг i iншi. Конкуренцiя, що зросла мiж комерцiйними банками на звужуючомуся ринку банкiвських послуг, привела до необхiдностi серйозноСЧ реорганiзацiСЧ бiзнес-процесiв i бiльш чiткого позицiонування на ринку з метою залучення нових чи стриманню тАЬвiдходутАЭ з банку старих клiСФнтiв. Це виражаСФться, зокрема:
- у вивченнi попиту та пропозицiСЧ банкiвських послуг у сферi функцiонування конкретного комерцiйного банку i його позицiонуванню на ринку цих послуг;
- у порiвняльному аналiзi прибутковостi i витрат на надання вiдповiдних банкiвських послуг i формуваннi комерцiйноСЧ полiтики банку;
- у створеннi нових, конкурентноспроможних банкiвських послуг;
- у такiй органiзацiСЧ роботи персоналу, що забезпечувала б пiдвищення якостi i мiнiмiзацiю витрат, операцiйних i фiнансових ризикiв при виконаннi конкретноСЧ банкiвськоСЧ послуги.
Цi умови диктують новi вимоги до систем автоматизацiСЧ комерцiйних банкiв. У першу чергу, це виражаСФться в орiСФнтацiСЧ автоматизованих банкiвських систем на iнформацiйне i функцiональне забезпечення всього комплексу робiт, звязаних з реалiзацiСФю банкiвських послуг. Якщо донедавна актуальною була тема створення iнтегрованих банкiвських систем, якi б фiзично поСФднували iнформацiю i технiчно забезпечували взаСФмодiю функцiй рiзних СЧСЧ пiдсистем, то зараз на перший план виступаСФ концептуальна i логiчна побудова АБС, природним образом роботи комерцiйного банку, що вiдбиваСФ технологiю. Зросла функцiональнiсть систем i СЧхнСФ значне ускладнення, що привело до необхiдностi переосмислення принципiв побудови АБС для того, щоб СЧхнСФ освоСФння i застосування не стало тривалим i трудомiстким процесом. А для цього користувачу системи краще оперувати не колишнiми термiнами тАЬпiдсистематАЭ, тАЬмодультАЭ, тАЬфункцiя