Банкiвськi операцiСЧ з пластиковими картками
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
значного досвiду роботи з мiжнародними платiжними системами VISA, MasterCard, American Express тощо. ПрацюСФ кiлька внутрiшнiх тАЬкартковихтАЭ проектiв. У низцi банкiв упроваджено системи грошових переказiв типу Western Union. Завдяки цьому не лише банки, а й багато СЧхнiх клiСФнтiв (пiдприСФмства, органiзацiСЧ, фiзичнi особи) зрозумiли та оцiнили можливостi систем електронних розрахункiв [57].
На першому етапi проекти РЖнтернет-комерцiСЧ (в тому числi банкiвськi) були в основному спрямованi на залучення клiСФнтiв фiзичних осiб i розвиток комерцiСЧ, що нинi класифiкуСФться як електронна комерцiя типiв: тАЬкомпанiя-споживачтАЭ (тАЬbusiness-to-consumerтАЭ або В2С) та тАЬкомпанiя-бiзнестАЭ(В2В). З точки зору доходностi на сьогоднi сектор В2В СФ найбiльш перспективним. За прогнозами спецiалiстiв, темпи роста цього сегмента будуть одержувати темпи сукупного росту оборотiв електроноСЧ комерцiСЧ за рахунок збiльшення частки В2В. Лiдирують тут такi компанiСЧ, як Amazon, Ticketmaster, Pets, Buy та iншi. (До речi, в найбiльшому у свiтi електронному магазинi Amazon.com щохвилини обробляСФться понад 100 замовлень. Майже 20 мiльйонiв клiСФнтiв компанiСЧ за рiк купили товарiв на суму понад 1 мiлiард
Розробка та впровадження таких систем у банкiвськiй системi УкраСЧни дасть змогу значно розширити способи переказу грошей громадянами нашоСЧ краСЧни, що й передбачаСФться в Указi Президента УкраСЧни тАЬПро заходи щодо змiцнення банкiвськоСЧ системи УкраСЧни та пiдвищення СЧСЧ ролi у процесах економiчних перетвореньтАЭ вiд 14.07.2000 № 891/2000.
Зазначимо, що накопичений свiтовий досвiд та новi тенденцiСЧ у розвитку економiчноСЧ комерцiСЧ дають певний шанс деяким краСЧнам i компанiям, якi сьогоднi СФ аутсайдерами в РЖнтернетi, надолужити згаяне та вийти на вищий рiвень. Потрiбнi реальнi проекти. За прикладами можна звернутись до сусiдiв у Росiю.
За словами замiсника мiнiстра росiйськоСЧ ФедерацiСЧ по звязку та iнформатизацiСЧ А.Волокiтiна на 12-й Мiжнароднiй московськiй виставцi тАЬСОМТЕК-2001тАЭ, в РосiСЧ через РЖнетрент в 2007 роцi проведенi операцiСЧ, за попереднiми пiдрахунками, на загальну суму бiльш нiж 900 млн. дол. В 2006 роцi цец обсяг складав 460 млн. дол., а в 2005 роцi 250 млн. доларiв.
Частка обсягу електроних продаж в РосiСЧ дуже мала порiвняно з загальносвiтовими обсягами продаж. Це визвано не тiльки низким рiвнем життя, а й меншим ступенем розвинутостi банкiвськоСЧ iнфраструктури та сучасних платiжних механiзмiв, таких, як оплата по банкiвським чекам та кредитним карткам. Тим паче всi цi iнструменти активно розвиваються, пiдтримуючи високi темпи росту електроноСЧ комерцiСЧ [58].
Електрона комерцiя маСФ ряд переваг порiвняно зi звичайними видами торгiвлi, якi зводяться до наступного.
Обслуговування клiСФнтiв здiйснюСФться без перерв 24 години на добу, 7 днiв на тиждень. Вiдсутнiсть георгафiчних барьСФрiв вся необхiдна iнформацiя про товари та послуги зконцентрована в одному мiстi i доступ до неСЧ забезпечений практично з будь-якоСЧ точки свiту.
Можливiсть одночасного обслуговуваання в електроному магазинi будь-якоСЧ кiлькостi клiСФнтiв без додатковго пресоналу. Витрати при створеннi iнетернет-магазину на сьогоднi оцiнюються на суму вiд 1 до 3 тис. доларiв.
Значно знижаються утримки в процесi роботи: за рахунок виключення затрат на покупку або аренду торгових залiв та складiв, СЧх обладнання, оплату многочисленого штату персоналу, множини iнших обовязкових витрат. В результатi товар в вiртуальному магазинi обiйдеться покупцям значно дешевше, нiж в звичайному магазинi з його мiнiмальною 25% торговою надбавкою.
ПолегшуСФться та прискорюСФться ведення справ з постiйними покупцями, зменьшуСФться обсяг роботи, повязаноСЧ з дiловими операцiями з компанiями-смежниками, за рахунок переносу в електрону середу деякого обсягу справовиробництва: оформлення заказiв, рахункiв та iнше.
Важною частиною систем електроноСЧ комерцiСЧ СФ пiдсистеми платежiв, в яких на сьогоднi до оплати застосовуються рiзнi платiжнi iнструменти та форми розрахункiв, як розробленi спецiально для iнтернет-комерцiСЧ, так i традицiйнi.
На сьогоднi в електронiй комерцiСЧ застосовуються платiжнi iнструменти та форми розрахункiв, якi наведенi в додатку М.
Для користувачiв карток, якi вже не представляють собi життя без банкiвьких карток дуже сподобався перехiд процеса покупок за ними в РЖнтернет, в основному з застосуванням карток з магнiтною смугою. Але й найбiльша частка махiнацiй приходиться на платежi за допомогою цих банкiвських карток повязаних з покупками через РЖнтернет. Це визвано тим, що технологiСЧ карткових систем довгi роки розвивалися для покупок в звичайних магазинах з обовязковою перевiркою покупцiв як держателiв предявленоСЧ картки [57].
При предявленi картки в звичайному магазинi касир зобовязаний впевнетися в тому, що бере оплату саме з СЧСЧ держателя, тобто провести його аутентифiкацiю. Проблема аутентифiкацiСЧ особи, яка сплачуСФ товар в РЖнетрет-магазинi за допомогою банкiвськоСЧ картки на сьогоднi не вирiшена. Можливо лише перевiрити наявнiсть коштiв на даному картковому рахунку, а не право особи, який надав iнформацiю про картку, здiйснювати з неСЧ платiж. При продажi товару через РЖнетрнет, особливо у випадку продажу вiртуального товару (програмне забезпечення, електронi версiСЧ книг тощо) на вiдмiну вiд покупок в реальних магазинах нiяких документiв, пiдписаних клiСФнтом, в торговiй точцi не залишаСФться. Пiдтвердження факта здiйснення покупки та доставки товара СФ дуже складним та дорогим процесом [57].
В бiльшостi випадкiв махiнацiй з банкiвськими картками ос