Розробка логістичної стратегії підприємства по дистрибуції товарів
Дипломная работа - Маркетинг
Другие дипломы по предмету Маркетинг
ію, але і переробку та повернення на підприємство своїх продуктів після закінчення терміну служби, тари, упаковки тощо з необхідним для цього транспортуванням, складуванням.
Логістика переробки та утилізації відходів вимагає насамперед безвідходних, екологічно чистих технологій, а у разі неможливості ефективних технологій переробки та утилізації, досягнення процесів рециклювання матеріалів та енергоресурсів. Отже, логістика переробки та утилізації відходів має на меті комплексне планування, керування та фізичне опрацювання потоку виробничих відходів, утилю, відпрацьованих виробів, тари, упаковки тощо від місць виникнення до місць застосування чи екологічно сприятливого для довкілля складування обробленого чи утилізованого потоку з необхідним для цього інформаційним потоком, забезпечуючи витратну та часову оптимізацію цієї частини матеріального потоку.
Основна ціль логістики переробки полягає в мінімізації загальних витрат на переробку виробничих та пакувальних відходів, утилізацію через відповідні системи збереження та рециклювання. Окремі цілі логістики переробки:
сортована заготівля відходів та утилю в стандартизований транспорт та пакувальні контейнери;
швидка переробка матеріалів, які можуть бути повторно використані рециклюванням;
екологічно безпечне складування відходів, які не можуть бути повторно використані;
мінімізація витрат у проміжному складуванні та накопиченні відходів та утилю, повторній підготовці, транспортуванні та кінцевому складуванні.
Викладений перелік окремих логістичних цілей в сфері переробки та утилізації відходів передбачає наявність необхідних логістичних функцій, а саме:
планування переробки та утилізації відходів (відпрацьованої продукції, тари, упаковки тощо);
планування процесів рециклювання;
складування та зберігання виробничих відходів;
організацію транспортування відходів до місць переробки, утилізації чи кінцевого зберігання;
організацію процесів рециклювання;
менеджменту переробки та утилізації відходів.
Ключовими словами дії в кожному визначенні фазових сфер логістики є вирази комплексне планування та керування з метою оптимізації витрат коштів та часу перебігу. Однак у логістиці підприємства логістичне планування та керування не можуть бути тільки сумою всіх активних управлінських лій у цих сферах, а власне мають стати зінтегрованим результатом, оскільки саме це зумовить зростання ефективності виробництва через систему синергічних ефектів, які до цього не матеріалізовувалися.
Схематично зміст логістичного планування та керування підприємством зображено на рис.1.17.
У логістичному плануванні та керуванні поряд із виробничим плануванням та керуванням системою інформаційних потоків інтегровані такі елементи, як планування та постачання матеріалів та частин, складування готової продукції, її пакування та відвантажування тощо. Наочно це можна продемонструвати прийняттям логістичного рішення щодо визначення величини партії замовлення в постачанні із врахуванням чинників впливу на оптимізацію партії виробництва та дистрибуції. Схематично подано на рис.1.18.
Рис.1.17. Схема логістичного планування та керування
Рис.1.18. Графічна інтерпретація інтегрованого логістичного рішення щодо величини партії закупівлі
Позначення: 1,2, 3 залежності витрат запасів відповідно в сфері постачання, виробництва та збуту від величини партії; 4 крива загальних витрат запасів; А, В, С відповідно оптимальна величина партії в постачанні, виробництві та в збуті; Д наскрізна оптимальна величина партії закупівлі.
Окремим випадком є виконання замовлення на продукцію, яка вимагає створення виробу та технічної підготовки виробництва. У сфері розвитку виробу базова логістика передбачає досягнення таких окремих цілей:
побудова виробничих структур за блочним принципом для прискорення реагування на варіації виробів та зменшення варіантів технологій;
застосування окремих стандартизованих частин як умова зменшення та спрощення матеріальних запасів;
застосування придатних до рециклювання матеріалів;
оптимізація використання сировинних матеріалів з метою зниження виробничих відходів;
забезпечення необхідної якості та дизайну з мінімальними витратами на виготовлення при уніфікованому пакуванні тощо;
САПР розвитку виробу;
забезпечення необхідної логістичної придатності виробу.
Своєю чергою, логістика технологічної підготовки передбачає виконання таких окремих цілей:
встановлення оптимального рівня спеціалізації залежно від освоєних технологій, що забезпечить якість та низькі витрати;
поступовий розвиток та застосування нових технологій, що скоро I чують тривалість виробничого процесу та витрати;
перманентне спрощення виробничого процесу при збереженні існуючого виробничого забезпечення;
технологічна відповідність потужностей окремих ланок виробничого процесу.
В умовах відчутного прояву тенденцій поглиблення спеціалізації на підприємстві відповідно зростає частка третьої сторони за рахунок переймання виконання логістичних функцій (outsourcing). Це зумовлює збільшення швидкості обороту запасів матеріалів та готових продуктів. Зауважимо, що основним фактором впливу слід вважати зростання частки поставок за принципом точно, своєчасно, а це веде до формування значно більшої ?/p>